Постанова № 30553557, 05.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 березня 2013 р. № 3918/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Пузовікової К.І.

за участю:

представника позивача - Бикова В.А.,

представника відповідача - Ткаченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про надання дозволу на стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, та з урахуванням уточнень до адміністративного позову, просить суд стягнути з рахунків, що належать Ізюмському комунальному підприємству теплових мереж, відкритих у банківських установах, (код ЄДРПОУ 32284148, Харківська область, м. Ізюм, проспект Леніна 33, 64300) на розрахунковий рахунок № 3510001000993 в рахунок погашення податкового боргу кошти у розмірі 207.227,14 грн. (двісті сім тисяч двісті двадцять сім гривень чотирнадцять копійок)

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач - Ізюмське комунальне підприємство, пройшов державну реєстрацію, про що свідчить відповідний запис у витягу з Єдиного державного реєстру від 24.11.2011 року №5090 та з 25.06.2003 року перебуває на обліку в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції у Харківській області ДПС. Підприємство має податковий борг перед бюджетом у сумі 207.227,14 грн., який виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у податкових повідомленнях - рішеннях. Оскільки відповідачем самостійно не сплачені податкові зобов'язання, та на виконання вимог ст.6 Закону України від 21.12.00р.№ 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Ізюмською ОДПІ у Харківській області боржнику направлені перша та друга податкові вимоги. Проте, у встановлені законом строки Ізюмське КП ТМ не сплатило борг, що слугувало підставою для звернення органу ДПС з даним позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у позові, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, позов не визнав.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову. Правом надати письмові заперечення на позов не скористався.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач - Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, 07.08.2003 року пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 32284148 (місцезнаходження: проспект Леніна, буд. 33, м. Ізюм, Харківська область, 64300) (а.с.3).

Станом на 29.11.2011 року Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж перебуває на обліку як платник податків в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції у Харківській області ДПС, про що свідчить довідка від 29.11.2011 року №5647/10/29-012 (а.с.4).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного Кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що за результатами документальних перевірок Ізюмського комунального підприємство теплових мереж Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області складено акти перевірок від 30.12.2010 року №1767/1520/32284148, від 07.12.2010 року №1570/1520/32284148 (а.с.6-7), від 04.02.2011 року №147/2320/32284148 (а.с.10-11), від 12.04.2011 року №464/1500/32284148 (а.с.13).

З посиланням на зазначені вище акти перевірок, Ізюмською ОДПІ у Харківській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.12.2010 року №0001131520/0, від 18.01.2011 року №0000051520/0 (а.с.5), від 17.02.2011 року №0000072320 (а.с.9), від 21.04.2011 року №0000111520/0, від 21.04.2011 року №00001315/0 (а.с.12).

Оглянувши вказані вище податкові повідомлення - рішення, суд зазначає, що дані податкові повідомлення - рішення за змістом, формою та підставами винесення, узгоджуються з компетенцією органів державної податкової служби України, яка встановлена Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості до 31.12.2010р. був визначений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а після 01.01.2011р. визначений Податковим кодексом України), а за способом реалізації наданих податковим органам владних повноважень узгоджується з порядком, який визначений Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом -Інструкція) та Порядком направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок).

Вищевказані акти перевірок та податкові повідомлення - рішення були направлені поштою податковим органом на юридичну адресу платника податку рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність. Разом з тим, правовідносини щодо наслідків несплати податку виникли ще до набрання чинності Податковим Кодексом України, і тому в даному випадку слід застосовувати у т.ч. і норми Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був чинний на момент виникнення даних правовідносин.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України через втрату податковими повідомленнями - рішеннями юридичної дії внаслідок оскарження винесених контролюючим органом правових актів індивідуальної дії в судовому або позасудовому порядку або доказів відсутності податкового обов'язку внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Також, матеріалами справи підтверджено факт надіслання податковим органом першої податкової вимоги № 1/27 від 16.01.2004 року та другої податкової вимоги № 2/26 від 21.02.2004 року (а.с.14).

Вказані податкові вимоги направлені на адресу Ізюмського комунального підприємства теплових мереж та вручені уповноваженій особі, про що в матеріалах справи свідчать поштові повідомлення про вручення (а.с.14).

З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, наявного в матеріалах справи, вбачається, що активи платника податків знаходяться під заставою (16).

Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області прийнято рішення від 12.04.2004 року за №2/24-32284148 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.15).

Судовим розглядом встановлено, що загальний борг відповідача перед бюджетом складає 207.227,14 грн.

Станом на момент розгляду справи у суді, доказів погашення податкового боргу перед бюджетом в сумі 207.227,14 грн. відповідачем не надано, відсутність вказаного боргу належними доказами останнім не спростовані.

Наявність заборгованості по оплаті вказаних вище податкових повідомлень - рішень підтверджена роздруківкою картки особового рахунку, яка в розумінні ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. № 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123) є належним та допустимим доказом існування невиконаного грошового зобов'язання перед Державним бюджетом України.

Суд також відзначає, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж зверталося до суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про відстрочення погашення податкового боргу, що виник протягом періоду з 19.07.2010 року по 31.12.2011 року на один бюджетний рік (справа №2а-5150/12/2070). Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року у задоволені згаданого позову відмовлено (а.с.236-238).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 року постанову від 05.07.2012 року у справі №2а-5150/12/2070 залишено без змін (а.с.235).

Вказані судові рішення в силу ст. 254 КАС України набули законної сили і відповідно до вимог ст. 255 КАС України є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, що передбачено п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Суд також зазначає, що відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то подання належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення з рахунків коштів - задовольнити.

Стягнути з рахунків, що належать Ізюмському комунальному підприємству теплових мереж, відкритих у банківських установах, (код ЄДРПОУ 32284148, Харківська область, м.Ізюм, проспект Леніна 33, 64300) на розрахунковий рахунок № 3510001000993 в рахунок погашення податкового боргу кошти в розмірі 207.227,14 грн. (двісті сім тисяч двісті двадцять сім гривень чотирнадцять копійок)

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2013 року.

Суддя Панченко О.В.