РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" квітня 2013 р. Справа № 5019/2023/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Грязнов В.В. ,
судді Мельник О.В.
при секретарі судового засідання Новак Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоклуб" на рішення господарського суду Рівненської області від 19.02.13р. у справі №5019/2023/12 (суддя Трускавецький В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоклуб", м. Київ
до Олександрійського споживчого товариства, Рівненська область, с. Олександрія
про стягнення 20 159 грн. 71 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Романенко І.І. дов. №298 від 17.06.2010р.;
від відповідача - Грибок Л.Т. дов. №150 від 09.04.2013р.;
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоклуб" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Олександрійського споживчого товариства про стягнення коштів на суму 20 159, 71 грн., з яких: 17 122, 27 грн. основний борг, 3037, 44 грн. - пені.
18.02.2013р. до місцевого господарського суду від позивача ТзОВ "Автоклуб" надійшли заперечення на відзив відповідача, в яких він просить господарський суд суму 3 037,44 грн. нарахованої пені з боржника не стягувати, а позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 14122,27 грн. залишити без змін. Вказану заяву місцевий господарський суд розцінив як заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3 037 грн. 44 коп..
Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.02.13р. в частині позовних вимог про стягнення з Олександрійського споживчого товариства пені на суму 3037,44 грн. провадження у справі припинено. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоклуб" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були невірно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення господарським судом було прийнято без його участі, чим було порушено його право на судовий захист.
Апелянт стверджує, що господарський суд не дав правової оцінки факту того, що договір продажі в розстрочку автомобіля, що надавав би право його фіксованої вартості з відповідачем не укладався та те, що позивач не є торговою організацією чи виробником автомобілів. Діяльність позивача побудована на наданні посередницьких послуг в отриманні автомобілів на підставі договорів про надання послуг та комісії. Так, як автомобілі щомісячно купуються за рахунок всіх клієнтів з утвореного ними фонду виходячи з наявної суми кожного місяця, істотні умови передбачають та надають право позивачу проводити щомісячні розрахунки повного внеску виходячи з вартості автомобіля у відповідному місяці і таким чином гарантувати передачу автомобіля кожному клієнту в узгоджений 100 місячний термін (п. 6.4, 6.8, 7.4 додатку №2 до договору Про надання послуг). Після передачі автомобіля п.3 Додатку №3 до договору Про надання послуг та п.2 Додатку №2 до договору Комісії від 17.11.2003р.
Місцевий господарський суд у рішенні посилається на те, що скаржником 07.07.2011р. направлялася претензія з вимогою сплатити повних 10 місячних внесків на загальну суму 18 121, 19 грн.. Зазначений текст не відповідає дійсному тексту направленої скаржником претензії. Сума боргу як зазначалось в претензії виникла взагалі за 30 несплачених місяців та недоплат повних внесків за 10 місяців. Після направлення претензії відповідач жодного перерахунку відповідно взятих на себе зобов'язань не провів та взагалі залишив претензію без уваги та реагування.
Також скаржник не погоджується з тим, що суд першої інстанції визнав повний договірний розрахунок відповідача після отримання ним автомобіля відповідно додатку №3 до договору Про надання послуг та Додатку №2 до договору Комісії від 17.11.2003р. Після узгодження сторонами цих Додатків відповідачем сплачено всього 13044,53 грн. із них 10870,44 по чистих (оплата вартості автомобіля) та 2174,09 адміністративних (оплата вартості послуг).
Звертає увагу на те, що достроковий розрахунок за договорами згідно істотних їх умов відповідач мав право здійснити повну оплату неоплачених за розкладом місяців з розрахунку вартості автомобіля у даному місяці проведення оплати. Жодного доказу про повний розрахунок відповідно умов договору відповідач суду не надав, а лише припущення на ніби повний розрахунок, що не відповідає дійсному стану проведених розрахунків.
Місцевий господарський суд прийняв рішення приймаючи за основу своє припущення-висновок про незмінність першопочаткової вартості ціни переданого відповідачу автомобіля та помилковий узгоджений сторонами порядок розрахунків. Скаржник вважає дане рішення є упередженим на користь відповідача та не відповідає укладеним та погодженим усіх договірних умов договору та порушує законні права та майнові інтереси всіх клієнтів групи в яку входив відповідач за рахунок яких був куплений та переданий йому автомобіль.
Зазначаючи необґрунтованість позивних вимог господарський суд посилається на п.7.2. Додатку №2 Правила здійснення діяльності Автоклуб і помилково відносить вартість автомобіля на день його купівлі на подальший 8 річний термін розрахунків. Так, дійсно під час купівлі автомобіля ціна визначається на підставі інформації офіційних автодилерів та проводився відсотковий розрахунок його оплати в термін 100 місяців, в подальшому відповідно п. 7.4 щомісячне виставлення до оплати повного внеску визначається на день платежу шляхом розподілу Ціни автомобіля, що діє у відповідному місяці, на загальну кількість внесків, визначених в Розкладі внесків. Отже, щомісячні розрахунки до оплати можуть бути змінними в бік зменшення або збільшення в прямій залежності від вартості автомобіля у відповідних місяцях. Такий підхід забезпечує майнову рівність всіх клієнтів за рахунок яких відбувається щомісячна купівля автомобілів, які отримали право на отримання автомобілів за результатами фондових актів і таким чином надає право кожному отримати автомобілі (ст.15 Додатку №2 до договору № 4650 ).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18 березня 2013 року апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоклуб" було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 09 квітня 2013 року, у складі колегії суддів: головуючий суддя Савченко Г.І., судді Мельник О.В., Петухов М.Г..
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., судді Мельник О.В., Грязнов В.В..
Відповідач Олександрійське споживче товариство подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.
У судовому засіданні представник скаржника підтримує доводи апеляційної скарги з підстав зазначених у ній. Просить суд апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечує доводи апеляційної скарги з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.
Дослідивши докази у справі, заслухавши представників сторін Рівненський апеляційний господарський суд встановив:
30 жовтня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоклуб" (далі - Компанія, Позивач) та Олександрійським споживчим товариством ( далі - Учасник системи, Відповідач) (а.с.8) було укладено договір про надання послуг №4650, предметом якого є надання Учаснику системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля, зазначеного в Додатку №1, через систему "Автоклуб", організовану Компанією.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, для досягнення цілей, зазначених у п. 2.1. Договору, Учасник системи зобов'язується укласти Договір №2, яким доручить Компанії зробити пошук продавця автомобіля, необхідного Учаснику системи для придбання, укласти договір купівлі-продажу автомобіля з продавцем, передати (організувати передачу) Учаснику системи автомобіль.
Відповідно до п. 2.3. Договору послуги, надані Учаснику системи, містять в собі: організацію і створення умов для придбання автомобіля Учасником системи; організацію і проведення Фондового акта відповідно до Додатку №2; придбання Учаснику системи автомобіля, зазначеного в Додатку №1; підписання договорів на ім'я Учасника системи відповідно до Додатку №22; інші послуги, описані в Додатку №2.
Також, 30 жовтня 2002 року між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 1 до Договору про надання послуг № 4650 в якому зазначається: поштова адреса відповідача, банківські реквізити; марка автомобіля ГАЗ, модель автомобіля 33022, ціна автомобіля 33070,00 грн. розмір вступного внеску за автомобіль 3 проценти від вартості; адміністративний внесок 0,2 проценти від вартості; плата за одержання автомобіля 1 процент від вартості; розклад внесків 100 місяців та додаток №2 Правила здійснення діяльності Автоклубу до Договору №4650 від 30.10.2002р. (а.с.а.с.9-12), згідно яких позивач надає послуги Клієнтам, метою яких є придбання автомобілів по параметрах, зазначених у Додатку №1.
Відповідно до п. 6.1. Додатку №2 по закінченню формування групи, у яку включений Клієнт, Компанія надсилає Клієнту по місцю його проживання, зазначеному в Додатку №1, розрахунки для сплати його внесків із вказівкою суми. З початком графіка внесків і до наступного місяця після одержання Права на одержання автомобіля Клієнт повинен оплачувати щомісяця цілий чистий внесок чи половину його за своїм розсудом, Адміністративні внески. Розмір половини чистого внеску складає 50% від цілого чистого внеску. Щомісячні внески розраховуються відповідно до Додатків № 1 ( п. 6.2. Додатку №2).
Відповідно до п. 6.4. Додатку №2 сплата внесків здійснюється відповідно реквізитам, зазначеним Компанією протягом 10 календарних днів кожного місяця. Якщо десяте число будь-якого місяця виявиться неробочим днем, то останнім днем сплати Повного внеску буде вважатися наступний робочий день. Компанія зобов'язується щомісяця висилати рахунки на оплату по зазначеній Клієнтом адресі. Повний внесок, сплачений у терміни й у порядку, передбаченому цими Правилами, не підлягає зміні, у тому числі й у випадку зміни ціни автомобіля. Зміна ціни автомобіля буде застосовуватися тільки при визначенні розміру наступних чи не сплачених у термін Повних внесків відповідно до Розкладу внесків. (п. 6.8. Додатку №2).
Пунктом 7.2. Додатку №2 визначено, що ціна автомобіля - це роздрібна ціна автомобіля, що встановлюється Компанією на день платежу на підставі інформації від виробників і офіційних дилерів.
Відповідно до п. 13.5. Додатку №2 при несвоєчасному перерахуванні коштів Клієнт платить пеню в розмірі 0,5 % від не перерахованої суми за кожний прострочений день.
30 жовтня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоклуб" (далі - Комісіонер) та Олександрійським споживчим товариством (далі - Комітент) (а.с.14) було укладено договір комісії №4650/1, предметом якого Комісіонер зобов'язується з доручення Комітента за винагороду: зробити пошук продавця автомобіля, необхідного Комітентові для придбання; укласти договір купівлі-продажу нового автомобіля з продавцем від свого імені і за рахунок Комітента; передати Комітентові автомобіль.
Так, 30 жовтня 2002 року між позивачем та відповідачем було підписано додаток №1 до Договору комісії № 4650/1 в якому зазначається: поштова адреса відповідача, банківські реквізити, марка автомобіля ГАЗ, модель автомобіля 33022, ціна автомобіля 33070,00 грн. розмір Чистого внеску 1 процент від вартості; половинний Чистий внесок 0,5 проценти від вартості; розклад внесків 100 місяців та 17 листопада 2003 року підписано Додаток №2 до Договору комісії №4650/1 від 30.10.2002 р. (а.с.15-16), в якому Комітент підтверджує, що в рахунок сплати коштів за Договором ним внесено суми в розмірі :22 640,95 грн.
Вказані договори підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками цих підприємств.
На виконання умов договорів відповідачу по справі куплено та передано заявлений ним бажаний автомобіль ГАЗ - 33022 (ізотерм), що підтверджується Актом здачі-приймання від 17 листопада 2003р.(а.с. 50).
В свою чергу відповідач згідно Договору зобов'язаний проводити оплату вартості автомобіля та витрати Компанії за узгодженими домовленостями з розписом щомісячних оплат на протязі 100 місяців.
07 липня 2011р. позивач скерував на адресу відповідача претензію (а.с.19) з вимогою сплатити повних 10 місячних внесків на загальну суму 18121,19 грн.
Пунктом 3 Додатку №2 до Договору комісії сторони підтверджують, що борг Комітента перед Комісіонером за станом на 17 листопада 2003 року складає 35 Чистих внесків, що в цілому складає 14 199 грн. 50 коп. Сторони домовилися про те, щоб внески Комітента були поділені рівними частинами на період, що складає 74 місяці (п. 4 Додатку №2).
Відповідно до п. 4 Додатку №3 до Договору про надання послуг № 4650 від 30 жовтня 2002 року сторони підтвердили, що борг Учасника системи перед Компанією станом на 17 листопада 2003 року складає 35 адміністративних внесків, що в цілому складає 2839, 90 коп.
Вказані додатки підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками цих підприємств.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до реєстру платежів (а.с. 47-48) Олександрійським споживчим товариством повні внески (чисті+адміністративні внески), які були визначені Додатками №2 від 17.11.2003 р. до договору комісії №4650/1 від 30.10.2002р. та № 3 від 17.11.2009р. Договору про надання послуг №4650 від 30.10.2002 року сплачені повністю, крім того, достроково, що не заборонено умовами договорів.
Можливість дострокової оплати вартості автомобіля та повних внесків також була підтверджена представником позивача у судових засіданнях.
Крім того, відповідно до п. 9 Додатку №3 від 17.11.2003 року до Договору про надання послуг №4650 від 30.10.2002 року та п.6 Додатку №2 від 17.11.2003 року до Договору Комісії №4650/1 від 30.10.2002 року сторони підтвердили, що претензій по виконанню зобов'язань один до одного не мають і виражають свою згоду здійснити розрахунки в порядку, передбаченому дійсними Додатками в яких була чітко зафіксована сума боргу та порядок її оплати.
Щодо посилання позивача на те зокрема, що розмір повних внесків (адміністративних+чистих) визначався ним з врахуванням п. 7.2. Додатку №2 Правила здійснення діяльності Автоклубу до Договору №4650 від 30.10.2002р. (ціна автомобіля - це роздрібна ціна автомобіля, що встановлюється Компанією на день платежу на підставі інформації від виробників і офіційних дилерів) тобто, розрахунок внесків здійснювався позивачем виходячи з ціни автомобіля на день платежу внесків. Місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що такі розрахунки є помилковими, з огляду на наступне.
Відповідно до розділу 1 Додатку №2 Правила здійснення діяльності Автоклубу до Договору № 4650 від 30.10.2002 р. ціна автомобіля - ціна автомобіля, щомісяця встановлювана Автоклубом на підставі інформації від офіційних дилерів і є базовою величиною для визначення розміру Чистого внеску, Адміністративних витрат і інших платежів, передбачених цими Правилами.
Відповідно до п.7.3 Додатку №2 Правила здійснення діяльності Автоклубу до Договору №4650 від 30.10.2002р. ціна автомобіля, що діє на день підписання даної угоди, відзначається в Додатку №1.
Отже, цим пунктом встановлено ціну автомобіля на день платежу. Додатками №1 до Договору про надання послуг №4650 від 30.10.2002р. та №1 до Договору комісії №4650/1 від 30.10.2002р. визначено розміри чистих та адміністративних внесків - 0,2% та 1% відповідно.
Враховуючи та оцінюючи вищенаведені положення договорів у сукупності немає підстав для достовірного висновку про те, як стверджує позивач, що повні внески (чисті+адміністративні) слід розраховувати від ціни автомобіля, встановленої на день сплати цих внесків, оскільки, як вбачається з п. 7.2. Додатку №2 Правила здійснення діяльності Автоклубу до Договору №4650 від 30.10.2002р. ціна автомобіля - це роздрібна ціна автомобіля, що встановлюється Компанією на день платежу, тобто, це - вартість автомобіля на день його купівлі, і, у п. 7.2. Додатку №2 Правила здійснення діяльності Автоклубу до Договору №4650 від 30.10.2002р. не зазначено, що це ціна автомобіля, яка встановлюється Компанією на день платежу для визначення розміру повних (чистих+адміністративних) внесків.
Посилання скаржника на те, що місцевий господарський суд прийняв рішення без його участі колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду не беруться до уваги з наступних підстав.
Представник позивача був повідомлений під розписку в протоколі судового засідання від 05.02.2013 р.( а.с.119) про наступний розгляд справи.
Представник скаржника про розгляд справи у судовому засіданні був повідомлений належним чином. Явка у засідання господарського суду обов'язковою не визнавалась. Місцевий господарський, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами та за відсутності представника позивача.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоклуб" на рішення господарського суду Рівненської області від 19.02.13р. у справі №5019/2023/12 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 19.02.13р. у справі №5019/2023/12 залишити без змін.
3. Матеріали справи №5019/2023/12 повернути до господарського суду Рівненської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
Судове рішення № 30552477, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 09.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5019/2023/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: