Постанова № 30551562, 02.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. Справа № 5015/3040/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т. Б.

суддів Бойко С. М.

Якімець Г. Г.

при секретарі судового засідання М. Мельник

за участю представників сторін:

від прокурора - не з'явився

від позивача - не з'явився

від відповідача (апелянта) - Довгань Р. І. - представник

розглянув апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, м Львів б/н і б/д

на рішення господарського суду Львівської області від 20.09.2012 р. (суддя Станько Л. Л.)

у справі № 5015/3040/12

за позовом прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, смт. Івано-Франкове, Яворівський район, Львівська область

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, м Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору, на стороні позивача Яворівський районний центр державного земельного кадастру, м. Яворів, Львівська область

про розірвання договору оренди землі від 06.11.2007 р.; зобов'язання звільнити земельну ділянку; визнання недійсною та скасування державної реєстрації договору оренди землі від 06.11.2007 р., який зареєстрований у Яворівському районному центрі державного земельного кадастру 06.11.2007 р. № 04.07.464.00146

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 20.09.2012 р. у справі № 5015/3040/12 повністю задоволено позов прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, смт. Івано-Франкове, Яворівський район, Львівська область, розірвано договір оренди від 06.11.2007 р., укладений між Івано-Франківською селищною радою та СПД-ФО ОСОБА_4, СПД-ФО ОСОБА_4 зобов'язано звільнити земельну ділянку під розміщення деревообробного виробництва загальною площею 1, 5 га в с. Верещиця Яворівського району Львівської області, визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 06.11.2007 р., зареєстрованого у Яворівському районному центрі державного земельного кадастру 06.11.2007 р. № 04.07.464.00146, з СПД-ФО ОСОБА_4 в дохід державного бюджету стягнуто 1 074 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що селищний голова смт. Івано-Франкове склав, підписав, завірив печаткою Івано-Франківської селищної ради та видав договір оренди землі від 06.11.2007 р. всупереч рішенню Івано-Франківської селищної ради від 20.02.2007 р. № 153, вніс завідомо неправдиві відомості щодо розміру орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1, 5 га в сумі 500 грн. в місяць. Зокрема, суд зазначив, що своїми діями ОСОБА_6, будучи службовою особою, вчинив службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, склав та видав завідомо неправдивий документ, чим спричинив настання тяжких наслідків, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України.

У своїй апеляційній скарзі та поясненнях до неї відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач не порушував умови договору оренди, сплачував орендну плату, що підтверджується актом звірки № 1 від 15.05.2012 р. Апелянт вважає, що звільнення земельної ділянки також в частині, що не зайнята площею забудови, було б незаконним, оскільки це порушуватиме право позивача на використання за призначенням належного відповідачу об'єкта. Згідно право установчих документів на нерухоме майно (акт державної приймальної комісії та свідоцтва про право власності), кадастрового плану земельної ділянки, заяви про екологічні наслідки, схеми комунікацій ділянки вбачається, що для експлуатації належних СПД-ФО ОСОБА_4 будівель використовується ділянка площею 1, 5 га, а тому вилучення з його користування земельної ділянки порушуватиме право на користування будівлями. Також, відповідач вказав, що чинним законодавством не передбачено, що внаслідок розірвання договору оренди настають правові наслідки у вигляді визнання недійсною та скасування державної реєстрації договору як правочину.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у поясненнях до неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.11.2007 р. між Івано-Франківською селищною радою (орендодавець) та СПД-ФО ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку під розміщення деревообробного виробництва в с. Верещиця Яворівського району Львівської області, який зареєстрований у Яворівському районному Центрі державного Земельного реєстру 06.11.2007 р. за № 04.07.464.00146, загальною площею 1,5 га, терміном на 5 років з орендною платою 500 грн. в місяць (а. с. 8).

Таким чином, термін дії договору закінчився 06.11.2012 року.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками. Зокрема, зі сторони орендодавця договір підписано селищним головою ОСОБА_6, який діяв на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування».

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Так, як зазначено у спірному договорі оренди, підставою для його укладення і набуття права на оренду земельної ділянки є рішення Івано-Франківської селищної ради 6 сесії 5 скликання № 153 від 20.02.2007 р. та діюче Положення «Про оренду земельних ділянок та порядок встановлення розмірів орендної плати на земельні ділянки».

Згідно рішення Івано-Франківської селищної ради 6 сесії 5 скликання № 153 від 20.02.2007 р., сесія селищної ради вирішила, зокрема, затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для облаштування деревообробного виробництва площею 1, 5 га в с. Верещи ця СПД-ФО ОСОБА_4 і надати в оренду терміном на 5 років з орендною платою 2, 50 грн. за 1 кв. м в рік з правом викупу у власність.

Суд першої інстанції з врахуванням обставин кримінальної справи № 174-0060 за обвинуваченням ОСОБА_6, зроблено висновок, що селищний голова вніс завідомо неправдиві відомості щодо розміру орендної плати за користування земельною ділянкою - 500 грн. в місяць, що суперечить вищевказаному рішенню селищної ради.

Проте, апеляційна інстанція вважає, що дана обставина не може бути підставою для розірвання договору оренди з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Проте, суд першої інстанції не встановив фактів, які б, згідно наведених положень ст. 652 ЦК України, могли бути підставою для розірвання договору оренди, зокрема, у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про порушення відповідачем умов договору.

Разом з тим, згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 25.11.2008 р., державною комісією прийнято в експлуатацію пилораму в с. Верещи ця Яворівського району, СПД-ФО ОСОБА_4 Відповідно до п. 7 даного акту, за архітектурно-технічним паспортом площа забудови об'єкта (пилорами) становить 1 136, 3 м кв., пилорама розташована на земельній ділянці площею 15 000 м кв.

Відповідно до свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих 15.07.2010 р. Івано-Франківською селищною радою та витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданих 21.07.2010 р. Львівським обласним КП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», за СПД-ФО ОСОБА_4 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі (пилораму). Загальна площа зареєстрованих на праві власності за відповідачем будівель, що знаходяться на орендованій земельній ділянці, становить 1 136, 3 кв. м та збігається із площею прийнятою в експлуатацію відповідно до акту державної приймальної комісії від 25.11.2008 р.

Нормами ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, право власності СПД-ФО ОСОБА_4 виникло та посвідчено у встановленому законом порядку.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 353 цього Кодексу (в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.) (ст. 321 ЦК України).

В даному випадку позивач не заявляв вимог про знесення нежитлових будівель, доказів наявності передбачених законом підстав для примусового відчуження цих об'єктів не надав, тому апеляційна інстанція вважає, що задоволення вимоги про звільнення земельної ділянки є безпідставним.

Щодо вимог про скасування і визнання недійсною державної реєстрації договору, апеляційний господарський суд зазначає, що оскільки підстави для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки відсутні, то, відповідно, відсутні підстави для визнання недійсною та скасування державної реєстрації такого договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Крім цього, чинним законодавством України не передбачено, що внаслідок розірвання договору оренди настають правові наслідки у вигляді визнання недійсною та скасування державної реєстрації договору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, м Львів задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 20.09.2012 р. у справі № 5015/3040/12 скасувати. Прийняти нове рішення.

В позові прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, смт. Івано-Франкове, Яворівський район, Львівська область до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, м Львів про розірвання договору оренди землі від 06.11.2007 р.; зобов'язання звільнити земельну ділянку; визнання недійсною та скасування державної реєстрації договору оренди землі від 06.11.2007 р., який зареєстрований у Яворівському районному центрі державного земельного кадастру 06.11.2007 р. № 04.07.464.00146 відмовити.

3. Стягнути з Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, пл. Ринок, 1, смт. Івано-Франкове, Яворівський район, Львівська область, ідентифікаційний код 04373270 на користь Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 - 573,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, пл. Ринок, 1, смт. Івано-Франкове, Яворівський район, Львівська область, ідентифікаційний код 04373270 в доход державного бюджету 1 147 грн. судового збору.

5. Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 05.04.2013 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Якімець Г. Г.