Постанова № 30551317, 08.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р. Справа № 5008/486/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.03.2013 року.

у справі № 5008/486/2011

за позовом: ПП "Аміра Т.Ч.Ч.К."

до: ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"

про: стягнення 112676,94 грн.

З участю представників :

від позивача - Філінова К.С. - представник (довіреність № б/н від 13.03.2013р.)

від відповідача - Ганчак В.І. - представник (довіреність № б/н від 19.06.2012р.)

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18.03.2013р., суддя Якимчук Л.М., скаргу приватного підприємства «Аміра Т.Ч.Ч.К.» задоволено частково, зобов'язано міський відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції повернути Публічному акціонерному товариству «Готельно-туристичному комплексу «Інтурист Закарпаття» з депозитного рахунку грошові кошти у розмірі 477458,67 грн., сплачені згідно платіжних доручень: № 954 від 18.05.2012 року на суму 4262,00 грн., № 955 від 18.05.2012 року на суму 426,20 грн., № 956 від 18.05.2012 року на суму 159362,12 грн., № 958 від 18.05.2012 року на суму 85630,00 грн., № 960 від 18.05.2012 року на суму 84127,00 грн., № 963 від 18.05.2012 року на суму137,33 грн., № 964 від 18.05.2012 року на суму 51,00 грн., № 965 від 18.05.2012 року на суму 510,00 грн., № 961 від 21.05.2012 року на суму 8412,70 грн., № 962 від 21.05.2012 року на суму 10365,63 грн., № 957 від 21.05.2012 року на суму 15936,21 грн., № 959 від 21.05.2012 року на суму 8563,00 грн., № 1023 від 01.06.2012 року на суму 25,81 грн., № 1024 від 01.06.2012 року на загальну суму 99649,67 грн. У задоволенні скарги в частині визнання протиправною бездіяльність міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, що полягає у неповерненні Публічному акціонерному товариству «Готельно-туристичному комплексу «Інтурист Закарпаття» грошових коштів у розмірі 477458,67 грн. відмовлено.

З даною ухвалою не погодилося Публічне акціонерне товариство «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист Закарпаття» і оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.03.2013р. у справі №5008/486/2011 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.05.2011р. у справі № 5008/486/2011 було задоволено позов приватного підприємства «Аміра Т.Ч.Ч.К.» та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист Закарпаття» кошти в сумі 104891,61 грн.

На виконання вказаних судового рішення господарським судом видано наказ №5008/486/2011 від 27.07.2011, у зв'язку з пред'явленням якого до виконання (заява стягувача від 28.07.2011), міським відділом державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження (постанова державного виконавця від 04.08.2011 міститься у матеріалах справи).

П'ятого вересня 2011 року заступником начальника міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції об'єднано у зведене виконавче провадження виконання рішень у справах, де боржником виступає Публічне акціонерне товариство „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття" (№5008/248/2011, №5008/102/2011, №5008/256/2011, №5008/258/2011, №5008/486/2011).

П'ятнадцятого вересня 2011 року начальником міського відділу ДВС Ужгородського МУЮ затверджено Постанову №9-898/11 про арешт коштів боржника - Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття".

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.10.2011 у справі №5008/1483/2011 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття. Пунктом 8 вказаної ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, зокрема, зупинено виконання боржником грошових зобов'язань до закінчення провадження у справі.

На підставі вказаної ухвали суду заступником начальника міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції 31.10.2011 винесено Постанову про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу №5008/486/2011.

Після введення мораторію та зупинення виконавчого провадження боржником перераховано на депозитний рахунок державної виконавчої служби кошти на загальну суму 477458,67 грн. згідно наступних платіжних доручень: № 954 від 18.05.2012 року на суму 4262,00 грн., № 955 від 18.05.2012 року на суму 426,20 грн., № 956 від 18.05.2012 року на суму 159362,12 грн., № 958 від 18.05.2012 року на суму 85630,00 грн., № 960 від 18.05.2012 року на суму 84127,00 грн., № 963 від 18.05.2012 року на суму137,33 грн., № 964 від 18.05.2012 року на суму 51,00 грн., № 965 від 18.05.2012 року на суму 510,00 грн., № 961 від 21.05.2012 року на суму 8412,70 грн., № 962 від 21.05.2012 року на суму 10365,63 грн., № 957 від 21.05.2012 року на суму 15936,21 грн., № 959 від 21.05.2012 року на суму 8563,00 грн., № 1023 від 01.06.2012 року на суму 25,81 грн., № 1024 від 01.06.2012 року на суму 99649,67 грн., що підтверджено представниками органу виконавчої служби та боржника.

Вказані обставини послужили підставою для звернення скаржника з скаргою на дії органу ДВС щодо незаконного перерахування боржником коштів.

Відповідно до частини 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Після порушення справи про банкрутство щодо боржника діє спеціальний правовий режим, який встановлюється Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, з цього моменту усі правовідносини щодо боржника повинні відбуватись згідно порядку, визначеного вказаним Законом, у зв'язку з чим справа про банкрутство має пріоритет перед іншими провадженнями стосовно боржника, у тому числі й виконавчим провадженням.

Відповідно до статті 1 Закону термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до положень статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

З метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство Пленумом Верховного Суду України у постанові від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" роз'яснено, що дія мораторію поширюється на задоволення вимог кредиторів, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку пред'явлені до виконання виконавчі документи (п. 40).

Закон забороняє під час провадження у справі про банкрутство індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню.

Згідно ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим же Законом.

Відповідно до п. 8 ст. 37 цього ж Закону, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Згідно ст. 39 цього ж Закону, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 37 цього ж Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 6 - 10 і 12 - 14 частини першої статті 37 цього ж Закону - до закінчення строку дії значених обставин.

Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.

У даному випадку, матеріалами справи підтверджено:

- факт дії мораторію на задоволення вимог кредиторів публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття" у період з 26.10.2011 по 06.06.2012;

- перерахування боржником на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби у вказаний період (під час дії мораторію) та зупинення виконавчого провадження грошових коштів на загальну суму 477458,67 грн. згідно платіжних доручень: № 954 від 18.05.2012 року на суму 4262,00 грн., № 955 від 18.05.2012 року на суму 426,20 грн., № 956 від 18.05.2012 року на суму 159362,12 грн., № 958 від 18.05.2012 року на суму 85630,00 грн., № 960 від 18.05.2012 року на суму 84127,00 грн., № 963 від 18.05.2012 року на суму137,33 грн., № 964 від 18.05.2012 року на суму 51,00 грн., № 965 від 18.05.2012 року на суму 510,00 грн., № 961 від 21.05.2012 року на суму 8412,70 грн., № 962 від 21.05.2012 року на суму 10365,63 грн., № 957 від 21.05.2012 року на суму 15936,21 грн., № 959 від 21.05.2012 року на суму 8563,00 грн., № 1023 від 01.06.2012 року на суму 25,81 грн., № 1024 від 01.06.2012 року на суму 99649,67 грн.

За таких обставин справи, враховуючи вказані положення чинного законодавства, а також підтвердження матеріалами справи перерахування боржником вказаних коштів саме під час дії мораторію, під час зупинення виконавчого провадження, під час діючого арешту рахунків боржника, суд першої інстанції правомірно визнав доведеним незаконність такого перерахування.

Відповідно до пункту 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд, зокрема, може зобов'язати орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії.

У зв'язку з наведеним, безпідставно перераховані кошти на загальну суму 477458,67 грн. належить повернути на рахунки боржника, що забезпечить реалізацію майнових прав всіх кредиторів, а не визначених боржником самостійно у вказаних платіжних дорученнях.

Разом з тим, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у скарзі у частині визнання неправомірною бездіяльності міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення Закону України „Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджену Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 не містять правової норми, яка б передбачала підстави для повернення перерахованих боржником коштів під час дії мораторію.

Враховуючи положення вказаних нормативно-правових актів, а також відсутність у матеріалах виконавчого провадження будь-якого судового рішення, яке б спонукало орган державної виконавчої служби повернути згадані неправомірно перераховані кошти, суд першої інстанції не виявив правових підстав для визнання бездіяльності органу державної виконавчої служби незаконною.

Судом першої інстанції також правомірно відхилені доводи скаржника стосовно того, що орган ДВС не мав права приймати на свій депозитний рахунок кошти у зупиненому провадженні, оскільки згаданими нормативно-правовими актами не передбачено права виконавчої служби не приймати кошти на свій депозитний рахунок з будь-яких підстав.

Заперечення боржника-апелянта щодо перебування на розгляді у Львівському окружному адміністративному суді аналогічного спору судом відхилені з наступних підстав.

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10"Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 1212 ГПК є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу. Отже, зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що скарга приватного підприємства «Аміра Т.Ч.Ч.К.» підлягає частковому задоволенню.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Закарпатської області від 18.03.2013р. по справі №5008/486/2011 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.03.2013 року у справі №5008/486/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"- без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 10.04.2013р.»