Постанова № 30551315, 04.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р. Справа№ 910/1591/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Новікова М.М.

Мартюк А.І.

секретар: Комок І.А.

за участю представників (за первісним позовом):

позивача: Кузьміна К.П.;

відповідача: Поліщук Л.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування

споживачів Шевченківського району"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 28.02.2013р.

у справі №910/1591/13 (Суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Центр обслуговування

споживачів Шевченківського району"

про стягнення 126 363,33 грн.

за зустрічним позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування

споживачів Шевченківського району"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про спонукання до вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. у справі №910/1591/13 зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду, позивач за зустрічним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. у справі №910/1591/13 та передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва сумісно з первісним позовом.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані наступним:

- предметом первісного та зустрічного позову є один і той самий договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №9817003 від 26.04.2004р.;

- позивач за зустрічним позовом звертався до відповідача за зустрічним позовом з пропозицію укласти договір на реструктуризацію заборгованості, але відповіді не отримав;

- предметом первісного та зустрічного позову є теплова енергія, яка надається відповідно до договору №9817003 від 26.04.2004р., що свідчить про пов'язаність позовів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.04.2013р.

В судовому засіданні 04.04.2013р. представник позивача за зустрічним позовом підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. у справі №910/1591/13 скасувати та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду сумісно з первісним позовом.

В судовому засіданні 04.04.2013р. представник відповідача за зустрічним позовом заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін як таку, що винесена з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права.

В судовому засіданні 04.04.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" 126 363,33 грн. заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №9817003 від 26.04.2004р., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання Комунальним підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" своїх грошових зобов'язань за вказаним договором.

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про зобов'язання відповідача за первісним позовом укласти договір реструктуризації на основну суму боргу за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №9817003 від 26.04.2004р. на термін 60 місяців із затвердженням відповідного графіку платежів. Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що сума боргу, про стягнення якої подано первісний позов, є значною і прийняття рішення про її стягнення призведе до блокування діяльності відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. у справі №910/1591/13 зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд зазначив про те, що підстави та предмет первісного і зустрічного позовів є різними, вимоги первісного та зустрічного позовів ґрунтуються на абсолютно різних правових підставах (нормах матеріального права), позови не є взаємопов'язаними, що виключає можливість їх сумісного розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи, з наступних підстав.

Порядок подання зустрічного позову визначений в ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

При цьому необхідно зазначити, що про пов'язаність первісного і зустрічного позовів можуть свідчити наступні обставини:

- обидва позови взаємно пов'язані (пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах) і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

Як вірно вказав у своїй ухвалі місцевий господарський суд, в даному конкретному випадку підстави і предмет первісного та зустрічного позовів є різними, тобто вони не є взаємопов'язаними між собою. Вимоги первісного і зустрічного позовів обґрунтовані різними нормами матеріального права. Окрім того, задоволення зустрічного позову не виключатиме задоволення первісного позову повністю або частково. Подання зустрічного позову не доводить відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

У відповідності до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в ст. ст. 54-58 Господарського процесуального кодексу України.

Недодержання вимог названих статей Господарського процесуального кодексу України тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Місцевий господарський суд повернув зустрічний позов з посиланням на п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Зауваження позивача за зустрічним позовом щодо застосування місцевим господарським судом вищевказаної правової норми, не може бути прийнято до уваги, оскільки у випадку відсутності підстав прийняття зустрічного позову для сумісного розгляду з первісним позовом, передбачених в ч.1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява підлягає поверненню відповідно до ст. 63 названого Кодексу. При цьому обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним та докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві. Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на п.3 ч.1 ст. 63 та ст. 60 Господарського процесуального кодексу України (аналогічна правова позиція наведена в п.3.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки судом було встановлено, що первісний і зустрічний позов не є взаємопов'язаними, зустрічний позов підлягав поверненню на підставі ст. 60, п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних та допустимих доказів на спростування вищевикладених обставин суду надано не було.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Посилання апелянта на те, що, відмовляючи в прийнятті зустрічного позову, позивача за зустрічним позовом позбавляють права на судових захист не можуть бути прийняті до уваги, оскільки право особи на судовий захист ґрунтується саме на дотриманні встановлених діючим законодавством вимог при реалізації вказаного права.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачем за зустрічним позовом не було дотримано вимоги ст. 60 Господарським процесуальним кодексом України, у зв'язку з чим у Господарського суду міста Києва були відсутні правові підстави для прийняття вказаного зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом у справі №910/1591/13.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. у справі №910/1591/13 прийнята з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її зміни чи скасуванням та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 4-3, 32-34, 60, 63, 86, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. у справі №910/1591/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/1591/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Зубець Л.П.

Судді Новіков М.М.

Мартюк А.І.