Рішення № 305509, 08.12.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.2006 Справа № 10/253

За позовом ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, м.Ужгород-Оноківці

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатська деревообробна компанія”, м.Свалява

про стягнення суми 12143,54грн.

Суддя І.В.Івашкович

Представники:

від позивача: Борсак М.В.- юрисконсульт 1 категорії, довіреність №3860 від 25.09.2006

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, м.Ужгород-Оноківці звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатська деревообробна компанія”, м.Свалява про стягнення суми 12143,54грн., в тому числі 7625,33грн. основного боргу за спожиту електроенергію, 1874,73грн. пені, 2286,51грн. 3% річних, 2286,51грн. інфляційних.

Представник позивача позов підтримала в повному обсязі. Подала на вимогу суду документальне підтвердження місцезнаходження відповідача згідно з реєстраційними даними ЄДРПОУ та докази надіслання відповідачу за цією адресою ухвали суду від 16.11.06. Довідкою № 04/1-5-10/3412 від 21.11.06 підтверджено, що станом на 21.11.06 ТОВ „Карпатська деревообробна компанія” значиться в ЄДРПОУ, адреса останнього Закарпатська область, м.Свалява, вул.Горького,10 (перейменована на вул.Алексія).

Оскільки згідно з наведеними вище документальними даними адреса відповідача та ж сама, яка зазначена у позовній заяві, а повернення поштової кореспонденції свідчить про самовільну, без повідомлення реєструючих органів, зміну відповідачем свого місцезнаходження, суд вважає, що відповідач без поважних причин не забезпечив явку представника у судове засідання, не подав письмового відзиву на позов. За таких обставин спір підлягає вирішенню в порядку ст.75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, в особі Свалявського РЕМу, як Електропостачальною організацією, та ТОВ „Карпатська деревообробна компанія”, м.Свалява, як Споживачем, укладено договір № 86 від 03.08.1999р. на користування електричною енергією (для промислових споживачів).

У відповідності до умов договору відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати вартість спожитої електроенергії відповідно до встановленої системи обліку, за діючими на період розрахунку тарифами, з дотриманням умов відповідних додатків до договору.

В порушення взятих на себе за договором зобов’язань відповідач не оплатив вартість спожитої протягом жовтня, листопада 2003 р. електроенергії, внаслідок чого заборгував суму 7265,63 грн. Факт споживання електроенергії на вказану суму, яку відповідач не оплатив повністю, підтверджується копіями виставлених до оплати рахунків №86 від 24.10.03, №86 від 27.11.03.

Відповідно до ст.214 діючого на момент виникнення спірних правовідносин Цивільного кодексу Української РСР, ст.625 чинного на даний час Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За допущену прострочку оплати відповідачу нараховано інфляційні в розмірі 2286,51грн. та 3% річних в розмірі 716,67грн.

Вимоги в цій частині обґрунтовані, заявлені відповідно до закону, а отже підлягають задоволенню.

Окрім того, відповідачу із простроченого боргу відповідно до умов п.6.1 договору нараховано пеню в розмірі 1874,73грн. Оскільки умовами п.6.1 договору не визначено конкретного розміру пені, то, виходячи з приписів п.2 ст.551 Цивільного кодексу України, пеня у спірних правовідносинах не може бути застосована. Отже, вимоги в частині стягнення 1874,73грн. пені не підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, стягується суми 10268,81грн., в тому числі 7265,63грн. основного боргу, 716,67грн. 3% річних, 2286,51грн. інфляційних. В задоволенні решти вимог слід відмовити.

За правилами ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 105,10грн. та 99,78грн. - по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатська деревообробна компанія” (м.Свалява, вул.Алексія,10; ідентифікаційний код 25437413) на користь ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород - Оноківці; вул.Головна,57; ідентифікаційний код 00131529) 10268,81грн., (в тому числі 7265,63 грн. основного боргу за спожиту електроенергію та 716,67грн. 3% річних, 2286,51грн інфляційних) та 204,88грн. відшкодування судових витрат. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя І.В.Івашкович