Постанова № 30548620, 14.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 р. Справа №805/2672/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:44

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі судового засідання Сорокіній В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (представник Колеснікова О.М., довіреність від 27.12.12) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (представник до судового засідання не з'явився) про стягнення податкового боргу з єдиного податку у сумі 552,96 грн. та податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 523,19 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - Інспекція, позивач) звернулася до суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 552,96 грн. та податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 523,19 грн.

В обґрунтування позовної заяви Інспекція посилається на норми п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 та п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України, зокрема зазначає, що відповідач в порушення наведених норм не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, у зв'язку з чим станом на 01.02.2013 року у останнього утворилась заборгованість з єдиного податку на підприємницьку діяльність в сумі 552,96 грн., а також з орендної плати за землю у сумі 523,19 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, заявлені у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В силу частини 2 статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 14.03.13 року з 10:43 до 10:44 години.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги Інспекції підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно Положення про Державну податкову службу в Україні, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 року №584/2011 (далі - Положення), до системи органів Державної податкової служби України належать центральний апарат та територіальні органи - державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції.

Державна податкова служба України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері (абз.3 п.1 Положення).

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.41.1.1. п.4.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, Інспекція є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України та Положенням про Державну податкову службу в Україні.

В свою чергу, відповідач (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) є фізичною особою - підприємцем (а.с.а.с.5-6), знаходиться на податковому обліку Інспекції з 08.04.1999 року (а.с.3) є платником єдиного податку (а.с.22), а також відповідно до законодавства платником земельного податку.

Судом встановлено, що у відповідача існує борг з єдиного податку у сумі 552,96 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 29.01.2013 року (а.с.а.с.11-14).

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 15.1. Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 ПК України).

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п.п.14.1.156. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як свідчать матеріали справи, з 01 січня 2012 року відповідач є платником єдиного податку відповідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.а.с.23-24).

В свою чергу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва запроваджена указом Президента України від 03.07.1998 року №727/98 (далі - Указ), яким суб'єктам малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та об'єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку та коло осіб, на яких дія указу не поширюється.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 Указу, для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України (абз.6 п.2 Указу).

Згідно із зазначеним пунктом Указу ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Із наявної в матеріалах справи заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.а.с.23-24) вбачається, що відповідачем були обрані наступні види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту», «Виробництво меблів для офісів та підприємств торгівлі», «Виробництво інших меблів», «Виробництво кухонних меблів», «Інші види оптової торгівлі», у зв'язку з чим останній відноситься до другої групи платників єдиного податку (п.п.2 п.291.4 ст.291 ПК України).

В свою чергу, рішенням Костянтинівської міської ради від 23.01.2012 року №6/14-277, для відповідача визначено ставку єдиного податку платника другої групи, яка складає 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2012 року (а.с.а.с.35-39).

Оскільки відповідно до статті 13 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2012 року складала 1'073,00 грн., відповідач з 01.01.2012 року повинен сплачувати єдиний податок у розмірі 214,60 грн.

Однак, як встановлено судом, всупереч наведених вище правових норм відповідачем не в повному обсязі виконувалося зобов'язання зі сплати єдиного податку, у зв'язку з чим станом на час розгляду справи загальна сума недоїмки з єдиного податку складає 552,96 грн.

Окрім того, розглянувши вимоги Інспекції щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 523,19 грн., суд встановив наступне.

Статтею 206 Земельного кодексу України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пункт «в» статті 96 Земельного кодексу України закріплює, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).

За правилами п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України, базовим (звітнім) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (п.290.1 ст.290 ПК України).

Пунктом 309.2 статті 309 Податкового кодексу України передбачено, що за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку, платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом встановлено, що станом на 31.01.2013 року у відповідача існує борг з орендної плати за землю у сумі 523,19 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку (а.с.а.с.15-22) та його податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (а.с.а.с.25-29).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу місця проживання відповідача надсилалась податкова вимога від 14 листопада 2012 року №544 на суму 1'769,25 грн., яка була вручена адресату 20.11.2012 року, про що свідчать копія корінця цієї податкової вимоги та копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10).

За приписами п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника, що існує на день погашення. У разі якщо після надіслання (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В силу частини 1статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що суму податкового боргу на загальну суму 1'076,15 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив та на час розгляду справи доказів погашення податкової заборгованості до матеріалів справи не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та необхідність задоволення вимог Інспекції про стягнення з відповідача заборгованості з єдиного податку в сумі 552,96 грн. та орендної плати за землю в розмірі 523,19 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості податкового боргу з єдиного податку в сумі 552,96 грн. та податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 523,19 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету (код платежу 18050401, рахунок одержувача 31519970700240, УДКС у м. Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37890775, МФО 834016) кошти у розмірі суми податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 552,96 грн. (п'ятсот п'ятдесят дві гривні дев'яносто шість копійок) та борг з орендної плати за землю у сумі 523,19 грн. (п'ятсот двадцять три гривні дев'ятнадцять копійок).

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 14 березня 2013 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складений 14 березня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мєзєнцев Є.І.