Постанова № 30548589, 10.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/17761/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17-45

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьова І.В.,

при секретарі - Заднепровської В.О.

за участю

представника позивача Сотніченко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 465215,90 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернувся до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 465215,90 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позову, посилається на те, що на момент звернення до суду, відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 465215,90 грн., з яких за податковими зобов'язаннями 463200,53 грн. та штрафні санкції 2015,37 грн., яку боржник до теперішнього часу не сплатив. Заборгованість виникла на підставі податкових розрахунків за 3 квартал 2012 року від 08 листопада 2012 року та податкового повідомлення-рішення про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій №0001721500 від 05 жовтня 2012 року. Застосовані податковим органом заходи для погашення заборгованості позитивного результату не дали.

Просить суд стягнути кошти з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, буд.63, код ЄДРПОУ 33161769) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 465215,90 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином, надав заяву про визнання суми позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 02 вересня 2004 року, ідентифікаційний код 33161769, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з 10 вересня 2004 року за №683, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податку від 04 липня 2011 року №165/10/29-14-2. ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» має ділянки надр «шахта Трудівська» та «шахта ім.Челюскінців».

Відповідачем до податкового органу подані податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2012 року від 06 листопада 2012 року №9069160411, яким нарахував податкове зобов'язання у сумі 451468,44грн. та №9069163432 яким нарахував податкове зобов'язання у сумі 11732,09грн.(а.с.4-7).

Відповідачем узгоджене податкове зобов'язання сплачено не було, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 463200,53грн.

Крім того, податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, якою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. За наслідками перевірки було прийнято Акт перевірки №688/15/33161769 від 27 вересня 2012 року. На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2012 року №0001721500, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України нарахована штрафна санкція у розмірі 2015,37грн., яке отримане представником відповідача, про що є відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с.8)

Вказана сума боргу також обліковується на зворотному боці облікової картки платника податку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин станом на 14 грудня 2012 року (а.с.3).

Відповідно до п.п. 263.12.1. п. 263.1 ст. 263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, з урахуванням фактично сплачених авансових внесків, поданому ними органу державної податкової служби.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п.57.3 ст.57 кодексу вказано, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 сти.58 кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Судом встановлено, що відповідачем на час розгляду справи не сплачені суми податкових зобов'язань у результаті чого у відповідача виник податковий борг на загальну суму 465215,90грн.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена податкова вимога від 19 січня 2012 року №11 (а.с.12), яка одержана представником відповідача, про що є відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно зі ст.89 Податкового кодексу України керівником податкової інспекції прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 19 січня 2011 року. (а.с.26)

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до статті 57 Податкового кодексу України, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п.95.3 ст.95 КАС України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Тобто стягнення коштів з рахунків банку та стягнення готівкових коштів є альтернативними видами стягнення.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Згідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 465215,90 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків - задовольнити.

Стягнути кошти з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, буд.63, код ЄДРПОУ 33161769) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 465215,90 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 січня 2013 року у присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 15 січня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.