Постанова № 30548447, 15.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/16590/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.15

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.

за участю

представника позивача Шипіцина О.В.,

представників відповідача Наумової О.В., Варфоломєєвої В.А.

розглянувши позовну заяву Приватного підприємства «СВС» до Мар*їнської об'єднаної державною податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «СВС» звернулося до суду з позовною заявою до Мар*їнської об'єднаної державною податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дії. Позов мотивовано незгодою із призначенням та проведенням перевірки та висновками акту перевірки від 19 листопада 2012 року № 782/22-0/31762316 щодо нереальності проведення господарських операцій між Приватним підприємством «СВС», ТОВ «СК «Укрсхідбуд» та ПП «Адамант-Я». Позивач вважає, що перевірку було проведено протиправно, оскільки у порушення вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України перевірку було проведено до повідомлення позивача про її проведення. Крім того, вважає, що висновки відповідача є необґрунтованими, протиправними та зробленими з перевищенням повноважень, оскільки недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину. Укладені між позивачем та його контрагентами правочини відповідають обов'язковим загальним вимогам, що передбачені ст. 203 Цивільного Кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Відповідачем в акті перевірки не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені Приватним підприємством «СВС» угоди - нікчемними правочинами. При перевірці податковим органом були використані документи, які ніяким чином не стосуються фінансово-господарської діяльності ПП «СВС», не можуть підтвердити, або спростувати факт порушення законодавства підприємством та взагалі не можуть бути розцінені як первинні документи в розумінні Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 року № 88.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надали до суду письмові заперечення, в яких зазначили, що акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби. Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Таким чином, акт перевірки може бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, однак безпосередньо для позивача обов'язків не викликає. Юридичні наслідки у вигляді обов'язку із сплати обов'язку, із сплати податкових зобов'язань та штрафних санкцій у позивача виникають з податкових повідомлень-рішень, а не з акту перевірки. Крім того, у періоді, що перевірявся, ТОВ «Укрсхідбуд» не надано інформацію щодо використання у своїй діяльності офісних, виробничих та складських приміщень та виробничих потужностей, які є його власністю, або використовуються згідно договорів оренди. Згідно даних декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року основні виробничі фонди відсутні. Згідно даних додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року та реєстру виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «СК «Укрсхідбуд» за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року не встановлено господарських відносин із платником податків ПП «СВС» та відображення їх в податковому обліку. Таким чином перевіркою встановлено, що у ПП «СВС» відсутнє право на податковий кредит в вересні 2012 року в сумі 1197044,39 грн., визначений в податкових накладних, які надані ПП «СВС» від ТОВ«СК «Укрсхідбуд» в зв'язку з нікчемністю правочину.

Просили суд відмовити у задоволені позову.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; надання податкових консультацій; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 ПК України. Так, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Мар'їнською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецькою області Державної податкової служби на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 та з урахуванням ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VІ, наказу Мар'їнської ОДПІ Донецької області ДПС від 16 листопада 2012 року № 197 та повідомлення про запрошення від 16 листопада № 10/2066/22-013-5 було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «СВС» в частині правомірності включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за період з 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «СК «Укрсхідбуд», ПП «Адамант-Я», за результатами якої складено акт від 19 листопада 2012 року № 782/22-0/31762316, у якому було зроблено висновок про те, що у ПП «СВС» відсутнє право на податковий кредит в вересні 2012 року в сумі 1197044,39 грн., визначений в податкових накладних, які надані підприємству від ТОВ «СК «Укрсхідбуд» в зв'язку з нікчемністю правочину.

Як вбачається з матеріалів справи ПП «СВС» лише 22 листопада 2012 року отримало рекомендований лист, відправником якого значиться Мар*їнська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, який відповідно до штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, було відправлено 16 листопада 2012 року. Даним рекомендованим листом на адресу позивача було направлено наказ № 197 від 16 листопада 2012 року «Про призначення документальної невиїзної перевірки ПП «СВС» та повідомлення про запрошення від 16 листопада 2012 року № 10/12066/22-013-5 для проведення невиїзної перевірки ПП «СВС». Проте саму перевірку було проведено 19 листопада 2012 року, на підставі якої було складено акт № 782/22-0/31762316.

Таким чином, податковим органом перевірку було проведено з порушенням норм ст. 79 Податкового кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з висновками відповідача у акті перевірки звернувся до суду з позовом про визнання протиправними його дій.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «СВС» в частині правомірності включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «СК «Укрсхідбуд», ПП «Адамант-Я» не підлягають задоволенню виходячи з наступних встановлених обставин.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до пункту 1 частини 1, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.

Також суд вважає, що акт перевірки сам по собі є суб'єктивним міркуванням фахівців податкового органу, що здійснювали перевірку та зафіксували висновки останнього. Даний акт не є нормативним або ненормативним актом, який встановлює, змінює, скасовує норми права чи породжує права та обов'язки суб'єкта, якому він адресований.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб. Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

На думку суду, актом застосування норм права або правозастосовним актом, у даному випадку, є рішення, викладене у формі податкового повідомлення - рішення, яке приймається на підставі нормативно-правових актів та висновків перевірки і наділено таким характерними ознаками як категоричне , офіційне-владне , обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави та є персоніфікованим.

Акт перевірки таких ознак не має, тому у правовому регулюванні участі не приймає, а є лише носієм певної інформації та може бути доказом у адміністративній справі відповідно до норм ст.69 Кодексу адміністративного судочинства.

Отже, акт перевірки не є актом застосування суб'єктом владних повноважень норм права.

Зазначений висновок суду збігається з висновком Вищого адміністративного суду по справі № К /0001/80735/11 від 04 липня 2012.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що висновки, відображені в акті перевірки, не встановлюють для відповідного суб'єкта жодних прав та обов'язків. Тому оскарження позивачем висновків, відображених в акті перевірки, шляхом визнання дій відповідача неправомірними є неналежним способом захисту порушеного права.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В межах даної справи, предметом спору в якій є правомірність висновків відповідача у акті позапланової виїзної перевірки, судом не встановлено порушення прав позивача.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

З огляду на вищезазначене, незважаючи на встановлені порушення вимог ст.79 Податкового кодексу України по проведенню перевірки, а також складання акту перевірки та зроблені в ньому висновки не порушують права, свободи та інтереси позивача.

Наведені у позовній заяві доводи не містять обґрунтованих посилань на конкретні блага, які може здобути позивач внаслідок задоволення позову. Самі по собі оспорюванні дії не тягнуть для позивача несприятливих наслідків, тому не порушують його прав, свобод або інтересів.

З урахуванням викладеного та враховуючи принципи ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позивач не довів протиправність дій відповідача.

Зважаючи на це, у даній справі відсутній предмет судового захисту, що з огляду на приписи ст. ст. 2, 6 КАС України виключає задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «СВС» до Мар*їнської об'єднаної державною податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення документальної позапланової перевірки, складання акту перевірки від 19.11.2012, встановлення порушень законодавства в акті перевірки - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 15 січня 2013 року у присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови буде виготовлений 18 січня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.