Постанова № 30545091, 03.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року № 813/1010/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Капустинська Н.М.

за участю представника позивача Крайника Л.В.

представника відповідача Ортинської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Український інститут автобусо- тролейбусобудування» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Державної податкової служби про оскарження неправомірних дій і податкових повідомлень-рішень.,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товарист «Український інститут автобусо-тролейбусобудування» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Державної податкової служби (далі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова ДПС), в якій позивач просив до набрання законної сили судового рішення по справі № 125302/12, яка перебуває на розгляді у Львівському апеляційному адміністративному суді, зобов'язати ДПІ у Сихівському районі м. Львова анулювати податкові повідомлення-рішення від 01.02.2013 року за № 0000222321 та № 0000232321 та акт невиїзної перевірки здійсненої у приміщенні ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 14.01.2013 року № 55/22-20/00234844 з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

В ході розгляду судової справи позивачем було здійснене уточнення позовних вимог по п.1 позовної заяви, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 року щодо оскарження податкових-повідомлень рішень, а саме у зв'язку з порушенням п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при оформленні акту невиїзної перевірки від 14.01.2013 року № 55/22-20/00234844 та виданих на його підставі податкових-повідомлень рішень від 01.02.2013 року № 0000232321 та № 0000222321 позивач просить зобов'язати ДПІ у Сихівському районі м. Львова скасувати вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 01.02 2013 року та акт перевірки, що базуються на оскаржених в судовому порядку податкових повідомленнях-рішеннях від 13.04.2012 року за № 000141232 та № 000142232.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що податкові повідомлення-рішення від 13.04.2012 року за № 000141232 та № 000142232 та акт позапланової виїзної перевірки від 02.02.2012 року № 199/23-00234844 оскаржувались в судовому порядку. Не зважаючи на це, відповідач вважає, що Відкрите акціонерне товариство «Український інститут автобусо-тролейбусобудування» несвоєчасно сплатило визначені та оспорювані останнім в судовому порядку додаткові податкові зобов'язання та штрафні санкції по виданих вищезазначених податкових повідомленнях-рішеннях. На підставі зазначеного, відповідачем у приміщенні ДПІ у Сихівському районі було складено акт від 14.01.2013 року № 55/22-20/00234844 про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість, згідно якого було донараховано додаткові штрафні санкції та перезараховано частину сплати самостійно визначених податкових зобов'язань до бюджету по поточній господарській діяльності в рахунок погашення зазначених штрафних санкцій і доплати за оскаржені в судовому порядку попередні податкові повідомлення-рішення та було надіслано нові податкові повідомлення-рішення від 01.02.2013 року № 0000232321 та № 0000232221.

У зв'язку з наведеним, позивач вважає, що відповідачем при винесенні оскаржуваних податкових-повідомлень рішень, було здійснене порушення ст. ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України та п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2010 року № 9, а також п. 56.17.5 ст. 56 Податкового кодексу України щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу при зверненні платника податків до суду та визнанні неузгодженим податкового зобов'язання до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відтак податкові повідомлення-рішення від 01.02.2013 року за № 0000232321 та № 0000232221 прийнято на підставі невірного застосування норм законодавства України, у зв'язку з чим останні підлягають скасуванні.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та наданих поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, зазначила, що позивачем до моменту розгляду справи в суді, не розпочато процедуру оскарження рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС від 13.04.2012 року, на адресу ДПІ не надходило ухвали про відкриття провадження у справі за позовом ВАТ "Укравтобуспром" до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення рішення від 13.04.2012 року № 0001422321 та №0001412321 по податку на додану вартість, винесеного на підставі акту № 199/23-209/00234844 від 02.04.2012 року виїзної позапланової перевірки ВАТ "Укравтобуспром" з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати податків і зборів при здійсненні господарських операцій з ПП "Захід-торг" та винесених податкових повідомлень-рішень від 01.02.2013 року № 0000232321 та № 0000232221 на підставі акту перевірки від 14.01.2013 року №55/22-20/00234844. У зв'язку з вищезазначеним, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, в задоволенні позову просив відмовити.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

У приміщенні ДПІ у Сихівському районі м. Львова було проведено перевірку з питань своєчасності сплати ВАТ "Укравтобуспром" самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість, результати якої відображені в акті від 14.01.2013 року № 55/22-20/00234844.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість. Підставою проведення нарахування узгодженого податкового зобов'язання визначено податкові повідомлення-рішення від 13.04.2012 року № 000141231 та № 000142232.

На підставі висновків акту позачергової невиїзної перевірки за № 2181/22-20/170 від 15.11.2012 року про перезарахування додаткових платежів за рахунок податкових платежів по поточній діяльності, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 03.12.2012 року за № 0003962321 та № 0003972321, яким до підприємства застосовано штрафні санкції.

ДПІ у Сихівському районі м.Львова повторно проведено позачергову виїзну перевірку згідно якої складено акт № 55/22-20/00234844 від 14.01.2013 року про перезарахування додаткових платежів за рахунок податкових платежів по поточній діяльності, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 03.12.2012 року за № 0003962321 та № 0003972321, яким до підприємства застосовано штрафні санкції.

Штрафні санкції застосовані на підставі статті 126 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховував наступне.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів встановлений статтею 56 ПК України, відповідно до пункту 56.1 якої такі рішення можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.4 ст. 56 ПК України під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

У відповідності до підпункту 56.18 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Аналіз положень статті 126 Податкового кодексу свідчить, що обов'язковою умовою притягнення платника податків до відповідальності за порушення строків сплати суми грошового зобов'язання у вигляді штрафу є несплата саме узгодженої суми податкового зобов'язання.

Судом встановлено та підтверджено актом перевірки від 14.01.2013 року № 55/22-20/00234844, що штрафні санкції до позивача були застосовані податковим органом за порушення сплати суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 13.04.2012 року № 000141231 та № 000142232 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи податкове зобов'язання позивача не було узгодженим, оскільки підприємство не погоджуюсь із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, зазначеними вище, та оскаржило їх до суду. Так, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2012 року по справі за № 125302/12 було відкрито апеляційне провадження по справі, про що додатково, як стверджує позивач, було повідомлено відповідача листом від 27.08.2012 року за № 282, у якому було додано копію зазначеної ухвали. При цьому, як стверджує відповідач, на адресу ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області не надходило відомостей про відкриття провадження у справі за зверненням ВАТ "Укравтобуспром" до суду про скасування зазначених вище податкових повідомлень-рішень винесених на підставі акту № 199/23-209/00234844 від 02.04.2012 року виїзної планової перевірки з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати податків та зборів при здійсненні господарських операцій з ПП "Захід-торг" за період з 01.01.10 по 31.12.11 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені ст. ст. 49, 51 КАСУ. Відповідачам та третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Отже, як вбачається з вищезазначеного, суд бере до уваги те, що надіслання копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі не є обов'язком позивача.

До того ж, згідно із статтею 19 Конституції України зобов'язано органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки судом встановлено, що сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість на день прийняття спірних податкових повідомлень-рішень була неузгодженою, то у податкового органу не було правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій.

За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 01.02.2013 року за № 0000222321 та № 0000232321 року прийняті відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України та з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Згідно із статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Беручи до уваги викладене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 01.02.2013 року за № 0000222321 та № 0000232321 слід визнати протиправним і скасувати.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Державної податкової служби 01 лютого 2013 року за № 0000222321 та № 0000232321.

3. Стягнути з державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства "Український інститут автобусо-тролейбусобудування" (ЄДРПОУ 00234844) судовий збір в сумі 113,40 грн. (сто тринадцять гривень сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2013 року.

Суддя Гулкевич І.З.