Постанова № 30544948, 09.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р. Справа № 5023/10649/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін :

Прокурора- Пащенко О.В.

Стягувача - не з'явився

Боржника - Ярова Л.Л.

представника ВДВС - не з'явився

Першої 3-ї особи - не з'явився

Другої 3-ї особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Дергачівського району (вх. №843 Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.02.13 у справі № 5023/10649/11 за скаргою Дергачівської районної державної адміністації на дії відділу примусового виконань рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області з виконання наказу у справі 5023/10649/11

за позовом ВАТ "АТП-16351", м. Дергачі

до Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області , м. Дергачі

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

1. Головне Управління Державного казначейства України в Харківській області, м. Харків

2. Головне фінансове управління Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків

про стягнення 1417513,50 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.03.2012р. позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області на користь ВАТ " АТП- 16351" 340599,91 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 109139,08 грн. В частині вимог щодо стягнення з відповідача 1173837,59 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 148472,96 грн. в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р. рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2012р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На виконання рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2012 р. видано наказ.

Дергачівська районна державна адміністрація звернулась до суду зі скаргою на дії відділу примусового виконань рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області з виконання наказу від 23.03.12р. у справі № 5023/10649/11.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.02.2013 р. по справі № 5023/10649/11 (суддя Інте Т.В.) скаргу Дергачівської районної державної адміністрації на дії відділу примусового виконань рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області задоволено частково, скасована як незаконна, постанова від 04.01.2013 року про повернення виконавчого документу стягувачеві по виконавчому провадженню № 3265903 в частині виведення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 32765903 та постанови про стягнення з боржником витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій ВП № 32765903. В частині скасування, як незаконних, постанови від 04.01.2013 року про стягнення з боржника ВП № 3265903 виконавчого збору та постанови від 04.01.2013 року про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій по виконавчому провадженню № 32765903 в сумі 16,92 грн. в скарзі відмовлено. з посилання на правомірність стягнення витрат та виконавчого збору.

Прокурор Дергачівського району з ухвалою господарського суду Харківської області від 20.02.2013 р. по справі № 5023/10649/11 не погоджується, вважає прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати частково і прийняти нове рішення яким скасувати постанову від 04.01.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 3265903 в сумі 44973,90 грн. та постанови від 04.01.2013 року про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій по виконавчому провадженню № 32765903 в сумі 16,92 грн, в інший частині залишити ухвалу без змін.

У апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що державним виконавцем порушено вимоги п.3 ст. 28 Закону України « Про виконавче провадження», а саме щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору при першому надходженні виконавчого документа і судом цього факту не надано відповідну оцінку, рішення суду не виконано

Боржник підтримує доводи викладені у апеляційній скарзі, просить ухвалу скасувати частково і прийняти нове рішення, яким скасувати постанову від 04.01.2013 року про стягнення виконавчого збору ВП № 3265903 в сумі 44973,90 та постанови від 04.01.2013 року про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій по виконавчому провадженню № 32765903 в сумі 16,92 грн., в інший частині ухвалу залишити без змін.

Представник стягувача, ВДВС та першої та другої третьої особи у призначене судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини не прибуття суд не повідомили, не з'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду встановила, що виконання рішення господарського суду Харківської області від 12 березня 2012 року у справі № 5023/10649/11 за позовом ВАТ "АТП-16351" до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області видано відповідний наказ та 25.05.12 р. відкрито виконавче провадження № 32765903 з примусового виконання наказу.

Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено наступний перелік заходів примусового виконання рішення: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

У ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначені такі ж заходи примусового виконання судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ст.25, ч.3 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" нарахування виконавчого збору пов'язано із початком примусового виконання рішення шляхом застосування певних заходів примусового виконання судового рішення, визначених ст.32 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 28 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як свідчать матеріали справи в порушення зазначених норм діючого законодавства рішення про стягнення виконавчого збору не приймалось, заходи по примусовому виконанню рішення суду не здійснювались, рішення суду не виконано.

3.01.2013р. стягувач звернувся до ДВС з заявою про повернення виконавчого документу стягувачу, посилаючись на Закон України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», за яким виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України, з метою подальшого його пред'явлення до виконання Державної казначейської служби України.

Відповідно до ч. 1 п.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: є письмова заява стягувача.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Хлоповим А.В. в межах виконавчого провадження № 32765903 з примусового виконання наказу № 5023/10649/11 виданого 23.03.2012 господарським судом Харківської області про стягнення з Дергачівської районної державної адміністрації на користь ВАТ "АТП-16351" 340599,91 грн. інфляційних нарахувань та 109139,08 грн. З % річних, були винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.01.2013 року, про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, які були виведені в окреме провадження.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в зв'язку з прийняттям Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», змінився виконавчий орган по зазначеній справі , а саме виконання повинно проводитись Державною казначейською службою України та стягувач просив повернути наказ для пред'явлення його для виконання відповідному органу.

Отже, заява стягувача про повернення наказу пов'язана зі змінами діючого законодавства та порядку виконання рішень суду.

Нормами діючого законодавства не передбачено стягнення виконавчого збору при передачі виконавчого документу до іншого органу виконання судових рішень.

Судовою колегією встановлено, що будь-яких заходів примусового виконання судового наказу у цій справі, визначених ст.32 Закону України"Про виконавче провадження", зокрема, звернення стягнення на майно або грошові кошти боржника, тощо, відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служи Головного управління юстиції у Харківській області не здійснено.

Посилання ДВС на норми ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" необґрунтовані, так як в заяві стягувача не містіться вимога про повернення наказу без виконання, а зазначено про зміну діючого законодавства та необхідність направлення наказу для виконання Державною казначейською службою України, тобто стягувач не відмовлявся від проведення примусового виконання, а повідомив про зміну виконавчого органу, який повинен здійснювати виконання рішення суду, тому виконавчий збір у даному випадку не підлягає стягненню.

Отже, постанова від 04.01.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 3265903 виконавчого збору в сумі 44973,90 грн. та постанова від 04.01.2013 року про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій по виконавчому провадженню № 32765903 в сумі 16,92 грн. є незаконною.

Таким чином, висновки викладені в ухвалі господарського суду Харківської області не відповідають нормам матеріального та процесуального права, ухвала підлягає скасуванню, а скарга на дії органу ДВС підлягає задоволенню, керуючись ст.ст. 101-106 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.02.2013 р. у справі № 5023/10649/11 в частині відмови у скасуванні постанов ДВС від 04.01.2013 р. скасувати.

Скаргу боржника на дії органу ДВС задовольнити.

Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служи Головного управління юстиції у Харківській області від 04.01.2013 року про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та постанову від 4.01.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

В іншій частині залишити ухвалу без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 05.04.2013р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.