Рішення № 30539358, 26.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3339/13 26.03.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про стягнення 25 292,10 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Пєшков О.О. - довіреність № 9 від 02.01.2013;

від відповідача: Павлушкіна О.С. - довіреність № 2912/12-32 від 29.12.2012;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення 25 292,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну ТОВ «ІЛТА», яка є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 25 292,10 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу (боргу), 1 720,50 грн. - судового збору.

Ухвалою від 22.02.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.03.2013 року.

В судовому засіданні 22.03.2013 року оголошено перерву до 26.03.2013 року.

26.03.2013 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 26.03.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.03.2013 року позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволені відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2011 року між ТОВ «ІЛТА» (далі по тексту - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА» (далі по тексту - страховик, позивач) був укладений Генеральний Договір № 2590 страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «Пежо», державний номер АА 6658 КН.

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 04.05.2012 року в м. Житомирі на перехресті вулиць Київське шосе-баранова, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, та транспортний засіб марки «Нисан-Микра», державний номер АА 7481 К), яким керувала Заглінська Н.В., у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (довідка про ДТП та Звіт № 597 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 09.07.2012 року, наявні у матеріалах справи).

Відповідно до Страхового акту № 1373 від 27.07.2012 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 25 802,10 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідні страхові акти, а також на підставі Угоди № 1 про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 27.07.2012 року була сплачена заборгованість за ДТП в розмірі 25 802,10 грн., шляхом зараховання страхувальнику в якості сплати страхових премій (копія Угоди про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 27.07.2012 року на явна в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02.07.2012 року, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «Нисан Микра», державний номер АА 7481 КО, Заглінську Н.В., відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність Ткаченка В.П. (власника транспортного засобу) на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» відповідно до Полісу серія АА № 5041665, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що страховик виконав своє грошове зобов'язання 27.07.2012 року на підтвердження чого позивач надав суду Угоди № 1 про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 27.07.2012 року, згідно якої заборгованість позивача перед страхувальником в розмірі 25 802,10 грн. була зарахована страхувальнику в якості сплати страхових премій (копія Угоди № 1 від 27.07.2012 року міститься в матеріалах справи).

Згідно Полісу серія АА № 5041665 ліміт відповідальності відповідача по життю та здоров'ю становить 100 000,00 грн., по майну - 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування в порядку регресу (боргу) нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в розмірі 25 292,10 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ КОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (02660, м. Київ, Дніпровський район, ВУЛИЦЯ МАРИНИ РАСКОВОЇ , будинок 11, код ЄДРПОУ 31241449) 25 292 (двадцять п'ять тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 10 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу (боргу), 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 01.04.2013 року.