Постанова № 30539190, 05.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2013 р. Справа №2а/0570/10523/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 годин 15 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі: судді Бєломєстнова О.Ю.

при секретарі Сімонові Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення

за участю: представника позивача Бєляєв А.П.

представника відповідача Гой В.П.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (з урахуванням заяв про зміну позовних вимог від 06.09.12р. та 05.04.2013) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000441510/133221/10/15-17/1-1/00191129 від 01.08.2012р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на безпідставність висновків проведеної відповідачем перевірка, згідно з якими в порушення п.201.10 ст. 201, п.п. 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення податку за квітень 2012 року у сумі 368 588 грн. Позивач зазначає, що ним під час перевірки надавалися податкові накладні, чеки, платіжні доручення, рахунки, видаткові накладні та акти приймання виконаних робіт, зокрема за господарськими відносинами з ТОВ «ТОНДО», ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС», ТОВ «НАФТА-СІНТЕЗ ТЕРМІНАЛ», ТОВ «ДОНБАС-БЕЛАЗ-СЕРВІС», ТОВ «ПРОММЕГАСЕРВІС». Також стверджує про помилкове тлумачення відповідачем наведених положень Податкового кодексу України, з яких на його думку не слідує обов'язкове підтвердження конкретними платіжними документами окремих сум податкового кредиту, які увійшли до складу від'ємного значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та поданих у подальшому письмових поясненнях.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у запереченнях від 27.08.2012р. Так, відповідач зазначив про те, що у відповідності до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст.14, п.п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України платник податку має право отримати бюджетне відшкодування при наявності двох умов: платником податку отриманий товар та ним здійснена оплата за цей товар, у тому числі ПДВ. Відшкодуванню підлягає лише оплачена в попередніх податкових періодах частина від'ємного значення ПДВ податкового періоду, а неоплачена частина переноситься у наступні податкові періоди.

Наданими до перевірки документами позивач не підтвердив, що ним сплачена частина від'ємного значення ПДВ, яка утворилася у попередніх податкових періодах. З урахуванням цього відповідач дійшов висновку про завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ у розмірі 368 588 грн. Виходячи з цього відповідач 01.08.2012р. прийняв податкове повідомлення-рішення №0000441510/133221/10/15-17/1-1/00191129, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за травень 2012 року на суму 368 588 грн. Дане податкове повідомлення-рішення відповідач вважає законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить у задоволенні вимог про його скасування відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні також просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що наведені вище.

Матеріали справи містять висновок призначеної ухвалою суду від 01.10.2012р. судової економічної експертизи №165/24 від 12.03.2013.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд встановив наступне.

Позивач - публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРПОУ 00191129, як платник податків знаходиться на обліку у відповідача.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує функції, передбачені Податковим кодексом України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок, по декларації за травень 2012 року, яка виникла рахунок від'ємного значення податку, що декларувалось в період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р. Результати цієї перевірки відображені у акті від 10.07.2012р. №225/15-17/1-1-00191129 (надалі - Акт перевірки, т.1 а.с.10-17). Згідно з ними в порушення п.201.10 ст. 201, п.п. 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2012 року на суму 368 588 грн. у зв'язку з тим, що позивачем не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення податку за квітень 2012 року у сумі 368 588 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 01.08.2012р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000441510/133221/10/15-17/1-1/00191129, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за травень 2012 року на суму 368 588 грн. (т.1 а.с. 8).

При вирішенні питання про законність та обґрунтованість даного податкового повідомлення-рішення суд виходить з наступного.

Позивачем до податкового органу за місцем реєстрації подана декларація з ПДВ за травень 2012 року, у якій до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1) заявлена сума податку у розмірі 201 173 012 грн. (т.1 а.с. 42).

З додатку 2 до декларації позивача з ПДВ за травень 2012 року (т.1 а.с. 54) вбачається, що частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування складає 203 701 277 грн.

Згідно з розрахунком суми бюджетного відшкодування, який є додатком 3 (Д3) до вказаної декларації, вона обрахована з урахуванням того, що частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування також складає 203 701 277 грн. (т.1 а.с. 55).

Як вбачається зі змісту Акту перевірки, за результатами перевірки дана сума склала 203 332 689 грн., що за твердженням відповідача призвело до завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ у розмірі 201 173 012 грн. на 368 588 грн. Таке обумовлене не підтвердженням наданими під час перевірки документами (випискою банку) факту сплати позивачем частини від'ємного значення податку постачальникам товарів/послуг у попередніх звітних (податкових) періодах.

Суд вважає, що такий висновок відповідача не ґрунтується на положеннях законодавства та не підтверджується матеріалами справи.

1. Як вже зазначалося, відповідачем була проведена камеральна перевірка, за результатами якої складений спірний акт.

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Таке визначення камеральної перевірки свідчить про неможливість використання при її проведенні документів, які не додавалися до податкових декларацій.

Перелік джерел інформації, що використовувалися відповідачем під час перевірки, наведений у розділі 2.2 Акту перевірки. Він не містить платіжних документів, «виписок банків», на які маються посилання за текстом Акту. На вимогу суду представником відповідача 27.09.2012р. були надані письмові пояснення (т.1 а.с. 55), згідно з якими документи до перевірки не надавалися, зазначення про них у Акті перевірки є опискою.

З урахуванням цього суд дійшов висновку, що зазначення відповідачем у Акті перевірки на не підтвердження виписками банків фактичної сплати від'ємного значення ПДВ за квітень 2012 року у сумі 368 588 грн. здійснено безпідставно - позивач не надавав та не повинний був їх надавати, а відповідач - піддавати їх аналізу та робити на підставі нього висновки.

2. Відповідно до п.п «а» п.200.4 ст. 200 ПК України (у редакції, що діяла на момент декларування спірних сум бюджетного відшкодування) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

З цього вбачається, що сума від'ємного значення податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, обмежена сумою податку, фактично сплаченою отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах.

Як вже зазначалося, згідно з додатком 3 (Д3) «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до декларації позивача за травень 2012 року залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду склала 201 173 012 грн. Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування склала 203 701 277 грн.

З урахуванням того, що сума від'ємного значення податку (201 173 012 грн.) обмежена більшою за значенням сумою сплаченого податку (203 701 277 грн.), до відшкодування позивачем була заявлена сума 201 173 012 грн., тобто у повному обсязі.

Зменшення (не підтвердження) ж за висновками відповідача суми фактичної сплати податку на 368 588 грн. не може впливати на суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, оскільки сума фактичної сплати податку, що залишається, перебільшує суму від'ємного значення податку (203 701 277 грн. - 368 588 грн. > 201 173 013 грн.).

Таким чином, висновки відповідача про завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ за травень 2012 року є необґрунтованими та такими, що суперечать положенням п.п «а» п.200.4 ст. 200 ПК України.

3. Окрім зазначеного вище, при ухваленні постанови судом до уваги приймається наступне.

За приписами п.п. 14.1.18. п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, встановлений у ст. 200 ПК України. Так, у відповідності до п. 200.1, 200.3 цієї статті:

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Основною нормою, щодо застосування якої виник даний спір, є п.п. 200.4 ст. 200 ПК України, згідно з яким якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Інших умов одержання бюджетного відшкодування, які б були пов'язані з оплатою платником сум податку Податковий кодекс України не містить.

У той самий час відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З цієї норми вбачається, що право на податковий кредит виникає не тільки у разі постачання товарів/послуг, а і у разі попередньої оплати товарів/послуг. Тобто податковий кредит, а тому й від'ємне значення податку, можуть бути сформовані за наслідками операцій з попередньої оплати товарів (авансів).

При цьому бюджетному відшкодуванню буде підлягати частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг. У разі здійснення попередньої оплати у платника ПДВ виникає право сформувати податковий кредит, та одночасно відбувається сплата отримувачем товарів/послуг суми податку постачальникам таких товарів/послуг.

Встановлення наявності факту постачання у цьому разі не має значення, оскільки таке постачання буде другою подією у порівнянні з передплатою (п. 198.2 ст. 198 ПК України) та не буде стосуватися сплати податку (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Таким чином, твердження відповідача про виникнення права на бюджетне відшкодування за умови оплати вже одержаного товару (одночасного настання умов щодо одержання та оплати товару, т.1 а.с. 15) не узгоджується з правилами виникнення права на податковий кредит (п. 198.2. ст. 198 ПК України), а тому судом до уваги не приймається.

За таких обставин твердження відповідача про необхідність встановлення прямого зв'язку оплати за платіжними документами з періодом виникнення права на податковий кредит також не ґрунтуються на приписах податкового законодавства.

На користь цього висновку також свідчить те, що у подальшому (з 01.07.2012) Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24 травня 2012 року N 4834-VI п. 200.4 ст. 200 ПК України доповнений та передбачає, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах. Вказівка при цьому на суму податку, сплачену у звітному періоді, усуває спірне тлумачення та остаточно дозволяє стверджувати про відсутність прямого зв'язку між сумою від'ємного значення податку та сплатою податку. Адже податковий кредит за сплаченою у звітному податковому періоді сумою податку не може входити до від'ємного значення, яке формується у попередніх податкових періодах.

З метою перевірки доводів позивача про наявність факту оплати у попередніх звітних періодах заявленого до відшкодування від'ємного значення податку, у тому числі на суму 368 587 грн. за господарськими відносинами з ТОВ «ТОНДО», ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС», ТОВ «НАФТА-СІНТЕЗ ТЕРМІНАЛ», ТОВ «ДОНБАС-БЕЛАЗ-СЕРВІС», ТОВ «ПРОММЕГАСЕРВІС» у справі була призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручене судовому експерту Волошиній Тетяні Володимирівні. Перед експертом поставлене питання: "Чи підтверджується документально висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби, викладені у акті перевірки №225/15-17/1-1-00191129 від 10.04.2012р.?".

Щодо даного питання у висновку №165/24 від 12.03.2013 судовий експерт зазначив, що висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби, викладені у акті перевірки №225/15-17/1-1-00191129 від 10.04.2012р., є документально необґрунтованими. При цьому експертом суцільним порядком досліджувалися платіжні документи, що підтверджують факт сплати позивачем сум ПДВ, податкові накладні та інші документи, на підставі яких був сформований податковий кредит. На підставі цих документів експертом встановлений розмір сум фактично сплаченого у попередніх податкових періодах (березень, квітень 2012р.) ПДВ, який складає 203 701 277 грн.

Це повністю підтверджує зазначені у додатках до декларації позивача з ПДВ за травень 2012 року відомості та спростовує твердження відповідача про не підтвердження платіжними документами (банківськими виписками) частини цієї суми у розмірі 368 588грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача від 29.03.2013р. на висновок судової економічної експертизи (т.3 а.с. 15-16) з підстав, що викладені вище, та з урахуванням одержаних від експерта пояснень від 04.04.2013 (т.3 а.с. 20-23).

Таким чином судом встановлені як фактичні обставини, так і юридичні підстави для твердження про безпідставність висновків відповідача, викладених у Акті перевірки. Відтак прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Що стосується судових витрат, позивачем надана заява з проханням включити до судових витрат, які підлягають стягненню з Державного бюджету України, вартість проведеної за його клопотанням судової економічної експертизи. До клопотання додані рахунок та платіжне доручення №32245 від 22.11.2012 року на суму 85 000 грн. без ПДВ.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

При цьому судові витрати з судового збору стягуються у понесеному відповідно до Закону України «Про судовий збір» розмірі. Платіжним дорученням №21684 від 06.08.2012 позивачем сплачений такий судовий збір у сумі 2 146 грн. Він підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у повному обсязі.

Що стосується витрат на проведення судових експертиз, у відповідності до ч. 5 ст. 92 КАС України їх граничний розмір встановлюється Кабінетом Міністрів України. Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N 590 встановлено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, не можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту.

На вимогу суду експертом була надана калькуляція вартості проведеного у даній справі експертного дослідження, з якої вбачаються кількість витраченого ним часу (389 годин) та ступень складності дослідження (складне). У відповідності до чинного на момент визначення вартості експертизи та її оплати наказу Міністерства юстиції України №172/5 від 30.01.2012р. нормативна вартість однієї експертогодини вказаної складності становить 73,7 грн. без ПДВ. Виходячи з цього нормативна вартість проведення судової експертизи у даній справі складає 28 669,30 грн. (389 годин х 73,70 грн.). Саме такою сумою обмежена вартість проведеної судової експертизи, що підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Зважаючи на наведене, керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000441510/13322/10/15-17/1-1/00191129 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби № 0000441510/13322/10/15-17/1-1/00191129 про відмову Публічному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча» у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 368 588,00 (триста шістдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень 00 коп.) грн..

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча» (м. Маріуполь, вул.. Левченко-1, код ЄДРПОУ 00191129) судові витрати з судового збору у сумі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.) грн. та витрат на проведення судової експертизи у сумі 28 669,30 (двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят дев'ять гривень 30 коп.) грн..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 05 квітня 2013р. Постанова виготовлена в повному обсязі 09 квітня 2013р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.