Постанова № 30538379, 25.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2013 року 11:28 № 826/763/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіджиталПромоушн»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДіджиталПромоушн» (надалі - позивач, підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2012 року № 0000702260.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу вважає, що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, які виникли внаслідок оплати за послуги, придбані у ТОВ «ІнтерМедіаГруп».

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту та валових витрат суми, сплачені контрагенту позивача - ТОВ «ІнтерМедіаГруп» за роботи згідно з податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ за податку на прибуток, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДіджиталПромоушн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ІнтерМедіаГруп», складено акт від 13.08.2012р. № 628/1/22-06-36697850, у висновках якого зокрема зафіксовані порушення позивачем 198,6 ст. 198, пп. 200.1, пп. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 275 5-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 68 966,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 29 серпня 2012 року № 0000702260, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 86 207,50 грн., з них 68 966,00 грн. - основний платіж, 17 241,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Обґрунтовуючи правомірність винесеного рішення представник відповідача звертав увагу на матеріали акту від 29.05.2012р. № 2736/15-300 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «ІнтерМедіаГруп», відповідно до якого товариство не знаходиться за місцем реєстрації, не має технічних засобів, виробничих приміщень, трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, а його контрагенти мають стан « 0», що, за словами представника відповідача, свідчить про сумнівність цих контрагентів.

Наведені обставини, на думку податкового органу, є достатніми підставами для можливості стверджувати про фіктивність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ІнтерМедіаГруп», у зв'язку з чим правових підстав для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за такими операціями у позивача не було.

Проте, суд не може погодитися із правомірністю дій податкового органу щодо нарахування позивачу додаткових податкових зобов'язань з ПДВ, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «ІнтерМедіаГруп» укладено Договір №16/11 від 16.05.2011р. про організацію рекламної компанії в мережі Інтернет, в межах та на виконання якого були підписані завдання на рекламні послуги всього на суму 405 244,86 гривень.

На виконання умов вищезазначеного договору між його сторонами складені та підписані Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ ОУ-Д0903, ОУ-Д0902, ОУ-Д900, ОУ-Д0906, ОУ-Д0904,ОУ-Д0905,ОУ-Д0907.

Розрахунки було здійснено між сторонами на підставі рахунків №№ СФ-Д0903,СФ-Д0902,СФ-Д0900,СФ-Д0906,СФ-Д0904,СФ-Д0905,СФ-Д0907,СФ-Д0901 від 05/30.09.2011.

Після підписання між сторонами вищезазначених документів від ТОВ «ІнтерМедіаГруп» було отримано відповідні податкові накладні.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані ТОВ «ІнтерМедіаГруп», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних ТОВ «ІнтерМедіаГруп» було зареєстрованим платником податку на додану вартість та мало свідоцтво платника такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «ІнтерМедіаГруп» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, в матеріалах справи наявні договір, завдання на рекламні послуги, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, а також податкові накладні.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні вищевказані документи, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходиться в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій базуються лише на непідтвердженій та недостатній інформації з акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІнтерМедіаГруп», який в судове засідання не було надано, що саме по собі не є достатнім для можливості стверджувати про фіктивні господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом.

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту, що виникли за господарськими операціями з ТОВ «ІнтерМедіаГруп».

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 29 серпня 2012 року № 0000702260.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 05 березня 2012 року