Постанова № 30536858, 07.03.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2013 р. Справа № 809/337/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

за участю: представника позивача Андрейка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкова інспекції в Богородчанському районі до Богородчанського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості в сумі 3155,39 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

29.01.2013 року Державна податкова інспекція в Богородчанському районі (надалі - також Позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Богородчанського районного споживчого товариства (надалі - також Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3155,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, не погашено наявну в обліковій картці пеню за несвоєчасне перерахування суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2941,86 грн. та пеню по податку з доходів фізичних осіб за заниження податкових зобов'язань в розмірі 213,53 грн. Загальна сума податкового боргу відповідача станом на день звернення до адміністративного суду, становить 3155,39 грн., яка ним не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві та письмових поясненнях по справі, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 КАС України.

У попередніх судових засіданнях представник відповідача позов заперечив з мотивів наведених у письмовому запереченні. Суду пояснив, що позивачем неправомірно нараховано пеню в сумі 2941,86 грн. за період з 01.06.2007 року по 01.12.2008 року. Зокрема, ДПІ в Богородчанському районі пропущено термін позовної давності відповідно до ст.250 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, оскільки пеня нараховувалась за період з 01.06.2007 р. по 01.1.2008р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові заперечення відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.06.1997 року Богородчанською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію Богородчанського районного споживчого товариства, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 12) та відповідача взято на облік Державною податковою інспекцією Богородчанському районі як платника податків і зборів.

Судом встановлено, що на підставі направлення №124 від 05.09.2012 року виданого ДПІ у Богородчанському районі, головним державним податковим ревізор-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Богородчанському районі Амброзяком Д.Ю. проведено перевірку Богородчанського РСТ з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та податку з власників транспортних засобів за період з 1 жовтня 2008 року по 31 березня 2012 року.

14.09.2012 року головним державним податковим ревізор-інспектором Амброзяком Д.Ю. складено довідку про результати позапланової виїзної документальної перевірки Богородчанського районного споживчого товариства з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та податку з власників транспортних засобів за період з 1 жовтня 2008 року по 31 березня 2012 року (а.с. 54-59).

В довідці зафіксовано порушення відповідачем пп. 6.1.1, п. 6.1 та пп. 6.5.1, п. 6.5, пп.8.1.2, п. 8.1, ст. 8 Закону України ''Про податок з доходу фізичних осіб'' від 22.05.2003 року №889-IV та пп.164.2.2, п 164.2, пп. 164.2.6 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.2 п. 168.1.5 п 168.1, пп.169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI дораховано 2828,70 грн. податку на доходи фізичних осіб та пені в сумі 2941,86 грн., а також, встановлено неперерахування податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік та 1 кв. 2012 року та донараховано 213,53 грн. пені по податку з доходів фізичних осіб за заниження податкових зобов'язань.

ДПІ в Богородчанському районі на підставі наказу №212 від 04.09.2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ''Богородчанського районного споживчого товариства'' з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2008 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки, ДПІ в Богородчанському районі сладено акт від 18.09.2012 року № 594/22/01753167 про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ ''Богородчанського РСТ'' з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2012 року та зафіксовано аналогічне порушення, зокрема: п.п. 6.1.1 п.6.1 та п.п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України ''Про податок з доходу фізичних осіб'' від 22.05.2003 року №889-IV та п.п. 164.2.2 п. 164.2, п.п. 164.2.6 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1 2 та п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п.169.4.1 п. 169.4 ст. 1169 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI перевіркою донараховано 2828,70 грн. податку на доходи фізичних осіб та пені в сумі 2941,86 грн., а також неперерахування податку на доходи фізичних осіб до, або під час виплати доходу в сумі 6904,11 грн. та наявна заборгованість до бюджету по податку на доходи фізичних осіб станом на 01.09.2012 року в сумі 25178,36 грн. (а.с. 68-71)

З висновку акту перевірки та довідки вбачається, що на думку позивача у період, що перевірявся, відповідачем утримані суми податку на доходи фізичних осіб перераховувались до бюджету несвоєчасно та не в повному обсязі, зважаючи на що даним актом перевірки нарахована пеня у розмірі 3155,39 грн.

24.09.2012 року Богородчанським РСТ подано заперечення на акт перевірки, на яке 27.09.2012 року позивачем надана відповідь про відмову у задоволенні заяви платника податків(а.с. 33-34, 39).

30.10.2012 року позивачем прийнята податкова вимога форми «Ю» № 48, якою відповідача повідомлено про необхідність сплати податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями по пені в сумі 3155 грн. 39 коп. (а.с.7)

Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Відповідно до п. 14.1.153. Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, а податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п. 14.1.175. Податкового кодексу України).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1. статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Суд погоджується з твердженнями податкового органу про те, що розрахунок сум податку з доходів фізичних осіб, який подавався платником податків - позивачем протягом попередніх років вважається (вважався) податковою декларацією у розумінні вимог чинного на той час законодавства.

Оскільки як встановлено судом, несвоєчасна сплата податку з доходів фізичних осіб з боку позивача мала місце починаючи з червня 2007 року (що випливає з довідки та розрахунку пені), порядок узгодження податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб визначався відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У пункті 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що під терміном «податкова декларація», «розрахунок» розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Аналіз положень пунктів 2.1 та 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451, свідчить, що розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), подається податковими агентами до податкового органу в строки, передбачені у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для подачі податкової декларації за календарний квартал, і цей розрахунок містить в собі дані про нарахований і утриманий податок та суму, яка фактично підлягає сплаті до бюджету.

Отже, розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), за своєю суттю є податковою декларацією у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до абз. 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Отже, суми податку з доходів фізичних осіб були узгоджені з моменту подання розрахунку (декларації).

Згідно з п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 даного Закону пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону визначено, що в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Як вбачається розрахунку нарахування пені по податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. з врахуванням даних акту перевірки, у колонці 2 зазначається дата початку нарахування несвоєчасної сплати, зокрема починаючи з 01.06.2007р., наступна колонка дата сплати (27.03.2009р.) Загальна сума пені, нарахована актом складає 3161,26 грн. та зменшена на суму 219,4 грн. (рядок 1,2 розрахунку, дати сплати 27.03.2009р. та 19.06.2009р. відповідно).

Пеня була нарахована податковим органом актом перевірки від 18.09.2012 року, тому правомірним у даному випадку вважається включення до податкової вимоги тих сум пені, які визначені податковим органом в межах строку 1095 днів, виходячи з вимог статті 102 Податкового кодексу України, відповідно, неналежним є посилання представника відповідача на норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Крім того, статтею 3 Податкового кодексу України встановлено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, як видно з розрахунку сум пені, яка визначена актом перевірки, а згодом виставлена у податковій вимозі, пеня нарахована податковим органом в межах строку давності, який визначається для визначення грошового зобов'язання, що свідчить про те, що податковим органом були дотримані вимоги податкового законодавства в частині строків нарахування податкового зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За змістом пункту 1 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

Нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження ( в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) п.п 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Заниження податку на доходи фізичних осіб відбулося у 2011 році та у 1 кв. 2012 року, що підтверджується довідкою про результати позапланової перевірки від 14.09.2012 року №5/17/01753167 (а.с. 54-59).

Дана заборгованість підтверджується розрахунком сум позовних вимог та зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 5,6).

Нарахування пені згідно п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою вимогою форми "Ю" за №48 від 30.10.2012 року, зворотнім боком облікової картки платника податків, розрахунком нарахування пені, які містяться в матеріалах справи (а.с. 6, 7, 10).

Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахована позивачем пеня в сумі 3155,39 грн., являється податковим боргом відповідача.

Також, суд звертає увагу на те, що податкова вимога відповідачем у встановлений строк не оскаржена.

З огляду на вказане суд дійшов до переконання про те, що позовні вимоги про стягнення з Богородчанського районного споживчого товариства податкового боргу в сумі 3155,39 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Богородчанського районного споживчого товариства (ідентифікаційний код 01753167, місцезнаходження - Івано-Франківська область, смт. Богородчани, вул. Лесі Українки,6) в дохід бюджету 3155 (три тисячі сто п'ятдесят п'ять) гривень 39 копійок податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 11.03.2013 року.