ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" березня 2013 р. м. Київ К-21693/10
К-21693/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (КП «Облводоканал»)
на постанову Господарського суду Запорізької області від 25.03.2009
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010
у справі № 23/456/08-АП Господарського суду Запорізької області
за позовом Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради
до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Веселівському районі Запорізької області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Запорізької області від 25.03.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010, у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2008 № 0000411502/2 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що самостійно узгоджене податкове зобов'язання в сумі 14088,56 грн. зі збору за геологорозвідувальні роботи сплачене позивачем із затримкою більше 90 календарних днів, тому до позивача правомірно застосовано штрафні санкції згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ) в розмірі 7037,28 грн. (50% від суми простроченого платежу).
У касаційній скарзі КП «Облводоканал» просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для застосування фінансових санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 03.04.2008 № 229/15-034/03327115, про порушення КП «Облводоканал», підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ внаслідок сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань із збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджетних коштів, у сумі 14088,56 грн. за другий квартал 2002 року - четвертий квартал 2004 року з порушенням встановленого цим підпунктом граничного строку сплати більше, ніж на 90 календарних днів.
На підставі вказаного акту перевірки та адміністративного оскарження ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2008 № 0000411502/2 про застосування штрафних санкцій в розмірі 7420,65 грн. (50% від 14088,56 грн.).
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У судовому процесі встановлено, що суми узгодженого податкового зобов`язання із збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджетних коштів, сплачені позивачем у 2007 році, що підтверджується залученими до справи копіями платіжних доручень (а.с. 56-58, 71-75), при граничних датах сплати 20.08.2002, 20.11.2002, 20.02.2003, 21.05.2003, 20.08.2003, 20.11.2003, 20.02.2004. Спору між сторонами щодо сум узгоджених податкових зобов'язань немає, факту сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з порушенням встановлених законом строку позивач не заперечує.
Згідно з абзацом другим підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій зробили юридично правильний висновок про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, оскільки, сплата суми узгодженого податкового зобов'язання відбулася у 2007 році, а податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом у 2008 році, то посилання позивача на сплив строку давності для застосування штрафних санкцій, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ в 1095 календарних днів, є безпідставним.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 25.03.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак
Судове рішення № 30536451, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 23/456/08-ап. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: