Ухвала суду № 30536445, 21.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2013 р. м. Київ К-31737/10

К-31737/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2010

у справі № 2а-495/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Харківська міська рада Харківської області

за участю прокурора м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.05.2009 № 0000680854/0.

В касаційній скарзі СДПІ у м. Харкові просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, КП «Харківські теплові мережі» та Харківська міська рада Харківської області просять залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування у податковому обліку позивача суми податкового зобов`язання з податку на прибуток згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 18.03.2009 № 724/23-106/31557119, про порушення норм ст.15, пунктів 16.2 та 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334\94-ВР), внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2007 рік: І квартал - 30069385,00 грн. І півріччя - 29453981,00 грн., 9 місяців - 31818415,00 грн., 2007 рік - 23581018,00 грн.; 2008 рік: І квартал - 10090555,00 грн. І півріччя - 3142970,00 грн.

За наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2009 № 0000680854/0 про донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 4036222,00 грн. (штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що згідно з рішеннями Харківської міської ради Харківської області від 21.02.2007 № 27/07 та від 25.12.2007 № 323/07 позивача було звільнено на 100 % від сплати податку на прибуток, який зараховується в міський бюджет у 2007 та 2008 роках відповідно.

За змістом частини 2 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII (далі - Закон № 1251-XII) Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Частиною другою пункту 10 статті 42 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено, що податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, селищних та сільських бюджетів.

Такий же зміст має і норма частини 2 пункту 11 ст. 38 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з поширенням її дії на 2008 рік.

Відповідно до пункту 15 статті 69 Бюджетного кодексу України 21.06.2001 № 2542-III (втратив чинність згідно з Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 № 2456-VI) податок на прибуток підприємств комунальної власності належить до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 16 лютого 2010 року № 5-рп/2010 положення частини другої статті 1 Закону № 1251-XII та статті 15 Закону № 334/94-ВР у системному зв'язку з положеннями статей 5, 7, 8, 67, 92, 140, 142, 143 Конституції України, статей 7, 9, 69, 96, 97, 103, 108 Бюджетного кодексу України, статей 16, 61, 62, 63, 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» треба розуміти так, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право безпосередньо на підставі частини другої статті 1 Закону № 1251-XII встановлювати пільги щодо загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної власності, якщо він згідно із законами України справляється до бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських бюджетів, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів.

Цьому висновку відповідає правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 07.02.2012 у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак