Ухвала суду № 30536443, 21.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2013 р. м. Київ К-24720/10

К-24720/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2010

у справі № 2а-7859/09/11/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ» (далі ТОВ «Арт»)

до Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим (далі ДПІ в м. Феодосії)

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2010, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м. Феодосії від 17.04.2009 № 0001652303 про застосування до ТОВ «Арт» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5250,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що реалізований касовий апарат моделі «EVROCASA ДР-50» вартістю 1050,00 грн. належить ПП ОСОБА_4, який є платником єдиного податку, з виписуванням від його імені товарного чеку від 07.04.2009, який підтверджує здійснення зазначеної розрахункової операції саме ПП ОСОБА_4, а відтак здійснення ТОВ «Арт» розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій при продажу зазначеного касового апарату, викладений в акті перевірки, не має фактичного підтвердження.

У касаційній скарзі ДПІ в м. Феодосії просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, вважаючи, що судами попередніх інстанцій порушені норми ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР).

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки акту перевірки від 07.04.2009 № 0155/01/11/23/19196477 про порушення ТОВ «Арт» пунктів 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 1050,00 грн. та невидача розрахункового документа на цю суму.

За наслідками перевірки ДПІ прийняте рішення від 17.04.2009 № 0001652303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5250,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази (товарний чек, опис наявної готівки на місці проведення розрахунків (а.с. 40, 47)), оцінка яким судом дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, суди попередніх інстанцій зробили об'єктивний висновок про відсутність доказів здійснення позивачем розрахункової операції (продаж касового апарата моделі «EVROCASA ДР-50») без застосування РРО. Так, згідно з описом готівки на місці проведення розрахунків (додаток до акта перевірки) на момент проведення перевірки були наявні грошові кошти у сумі 1050,00 грн., які, так само як і касовий апарат, належать ПП ОСОБА_4, з яким ТОВ «Арт» 15.01.2007 уклав договір про спільну діяльність, за умовами якого ТОВ «Арт» зобов'язується здійснювати пошук покупців для ПП ОСОБА_4 при реалізації ним касових апаратів. Товарний чек на суму 1050,00 грн. був виписаний службовою особою ТОВ «Арт» у зв'язку з реалізацією касового апарата на виконання цього договору.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судами першої та апеляційної інстанцій зроблено правильний висновок про недоведеність відповідачем у силу норми частини 2 ст. 71 КАС України у судовому процесі факту здійснення позивачем розрахункових операцій на суму 1050,00 грн. без застосування РРО.

З огляду на зазначене, висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, застосованих згідно оскаржуваного рішення від 17.04.2009 № 0001652303 відповідає встановленим обставинам справи та правильному застосуванню наведених норм.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді підписМ.І. Костенко підписН.Є. Маринчак