Ухвала суду № 30536439, 21.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2013 р. м. Київ К-35075/10

№ К-35075/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М. І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (ОДПІ)

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2010

у справі № 2а-333/10/1670 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Дочірнього підприємства (ДП) «Виробничий комплекс «ВіндЕлектрик»

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (ОДПІ)

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2010, позов задоволено: скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052301/0 від 12.05.2009; стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Виробничий комплекс «ВіндЕлектрик» 3,40 грн. судового збору.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права .

Позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги, вважаючи її безпідставною.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що відповідачем була проведена перевірка ДП «Виробничий комплекс «ВіндЕлектрик» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.07.2006 по 31.12.2008 валютного та іншого законодавства за період з 17.07.2006 по 31.12.2008.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 24.04.2009 № 1068/23-34422032, про порушення позивачем вимог пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме: перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів в сумі 103045,50 грн.; неподання одержувачем коштів платіжного документа на підтвердження сплати покупцем готівкових коштів в сумі 3226,26 грн.

На підставі зазначеного акту ОДПІ 12.05.2009 прийнято рішення № 0000052301/0, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкцій на суму 28997,64 грн.

Встановивши факт правопорушення, суди дійшли правильного висновку про те, що фінансові санкції, встановлені абзацом третім ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (Указ № 436/95), є адміністративно-господарськими, оскільки відповідають визначенню таких санкцій, наведеному в ст. 238 Господарського кодексу України (ГК).

Статтею 250 ГК встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що штрафні (фінансові) санкції в розмірі 28997,64 грн., застосовані за порушення, вчинені в період з 12.01.2007 по 17.12.2007, тобто з пропуском строку давності, встановленого ст. 250 ГК, є неправомірними.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

У силу норми частини ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Є.А. УсенкоСудді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак