Постанова № 30534954, 11.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. справа № 2а-0470/15215/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2012р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Продекспорт-2009" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Продекспорт -2009" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в якому просило визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004890220/32367 від 09.11.2011р. Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем „податок на прибуток іноземних юридичних осіб" у розмірі 212 365 грн. 84 коп., з яких 212 364 грн. 84 коп. сума грошового зобов'язання та 01,00 грн. сума штрафної санкції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2012р. позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004890220/32367 від 09.11.2011 року Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач посилається на її безпідставність та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги і заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що в період з 10.06.2011р. по 29.07.2011р. Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, проведено виїзну планову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю „Продекспорт -2009" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р.

За результатами перевірки складено акт від 29.07.2011 року № 1665/23-2/36573563, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.103.3., п. 103.4. ст.103 Податкового кодексу України, п. 13.2. ст. 13, п. 16.13. ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на доходи нерезидентів із джерелом їх походження з України за І квартал 2011 року у сумі 268 137,22 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000510220/22959 від 12.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 268 139,22 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначеного повідомлення-рішення, рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області № 31070/10125-008 від 24.10.2011р., в якому встановлено порушення з боку ТОВ „Продекспорт -2009" п.13.2. ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р., скасоване податкове повідомлення-рішення №0000510220/22959 від 12.08.2011р. в частині визначення зобов'язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 55 773,38 грн. та видано податкове повідомлення - рішення № 0004890220/32367 від 09.11.2011р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 212 365 грн. 84 коп.,з яких 212 364 грн. 84 коп. - сума грошового зобов'язання та 01,00 грн. сума штрафної санкції.

В акті перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, зроблено висновок, що ТОВ „Продекспорт -2009" в порушення вимог п.103.3. ст.103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI безпідставно застосовано норми ст.6 Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29.10.1982р., яка на даний час діє для України, в частині звільнення від оподаткування доходу з джерелом походження з України, оскільки фактичним власником об'єкта права інтелектуальної власності - торгівельної марки „SEMKI", за Свідоцтвами України на знак для товарів і послуг № 105689 та № 105690 від 10.04.2009р. є іншій нерезидент - „SOLDEX LIMITED" (Британські Віргінські острови). Враховуючи той факт, що міжнародного договору щодо уникнення подвійного оподаткування між Урядом України та Урядом Британських Віргінських островів на теперішній час не укладено, оподаткування виплачених ТОВ „Продекспорт -2009" доходів із джерелом походження з України здійснюється згідно вимог п. 13.2. ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р., за ставкою 15 відсотків від суми таких доходів.

Судом встановлено, що між ТОВ „Продекспорт -2009" (Ліцензіат) та нерезидентом-компанією „Lagrion Limited" (Ліцензіар, CYPRUS, NICOSIA) укладено ліцензійний договір №6/01-11 від 01.01.2011р. на використання об'єкта права інтелектуальної власності-торговельної марки за Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг:

- №105689 від 10.04.2009р. з пріоритетом від 30.01.2008р. на комбінований знак „SEMKI" відносно товарів та послуг класу 29 МКТП, зазначених у Свідоцтві;

- №105690 від 10.04.2009р. з пріоритетом від 30.01.2008р. на комбінований знак „SEMKI" відносно товарів та послуг класів 29, 31 МКТП, зазначених у Свідоцтві.

Умовами зазначеного договору передбачено:

п.2.1. - „Ліцензіар" надає „Ліцензіатові" на строк, передбачений цим договором, дозвіл на використання („невиключну ліцензію") Торгівельної марки „SEMKI", щодо товарів 29 та 31 класів МКТП, а „Ліцензіат" зобов'язується сплачувати обумовлені ліцензійні платежі (роялті).

п.4.5.- „Ліцензіат" отримує право використання Торговельної марки на строк до 31.12.2011 року.

п.5.2.- Форма розрахунку-безготівкова. Ліцензіат перераховує ліцензійні платежі (роялті) за використання Торгівельної марки на банківський рахунок Ліцензіара, що вказаний в розділі „Адреса та платіжні реквізити Сторін" Договору.

Використання Ліцензіатом з дозволу Ліцензіара у період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р. торгівельної марки за Свідоцтвами України №105689 від 10.04.2009р,, №105690 від 10.04.2009р. з 30.01.2008р. на знак „SEMKI" підтверджено актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 28.02.2011 року. Загальна сума плати за користування зазначеної Торговельної марки складає 177860 дол. США. Від Ліцензіара акт підписано повіреною особою ОСОБА_1, проте довіреність на в ході перевірки не надана.

Оплата наданих нерезидентом послуг здійснена Ліцензіатом - ТОВ „Продекспорт-2009" у сумі 177860,00дол. США (1415765,60 грн.) на рахунок Ліцензіара-компанії „Lagrion Limited" (Cyprus, Nicosia).

Відповідно до підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо - чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). При цьому, під терміном „платежі за авторськими правами та ліцензіями" розуміють будь-які платежі, які отримані як компенсація за продаж, використання або надання права використання.

При визначенні об'єкта оподаткування враховуються, зокрема, витрати з нарахування роялті (абзац перший підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України). Відповідно до абзацу другого підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь: нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8, нарахувань, що здійснюються суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України „Про телебачення і радіомовлення", та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам, особа, на користь якої нараховуються роялті, не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої вона є.

Відповідно до пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Всі інші особи, в тому числі ліцензіати з правом видачі субліцензії (які отримують „роялті" за субліцензії), мають визнаватись бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) „роялті". Проте в такому випадку повинні бути документи, які підтверджують права цих осіб на отримання доходів, зокрема засвідчені копії ліцензійних договорів, які підтверджують набуття прав нерезидентом - сублізензіаром.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України (п.138.2 ст. 138 цього Кодексу).

Разом з тим, у разі якщо платник податку нараховує роялті на користь нерезидента, то для підтвердження таких витрат такий платник повинен документально підтвердити, що нерезидент, якому виплачуються роялті, є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, отриманого із джерел в Україні.

Враховуючи викладене, витрати платника податку на прибуток з нарахування роялті за надання прав, на користь резидента України включаються до складу витрат такого платника у повному обсязі згідно з абзацом першим пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України в тому звітному періоді, в якому фактично відбулося отримання таких прав (збільшення зобов'язання), тобто у періоді, в якому було підписано акт приймання-передачі ліцензійних прав.

Судом встановлено, що власником торговельних марок „SEMKI" (свідоцтво України №105689 від 10.04.2009р.) та „SEMKI" (свідоцтво України №105690 від 10.04.2009р.) є „SOLDEX LIMITED" (British Virgin Islands, Tortola).

З листа „SOLDEX LIMITED" (British Virgin Islands, Tortola) від 08.07.2011р., адресованого ТОВ „Продекспорт -2009", вбачається, що компанією SOLDEX LIMITED на підставі ліцензійної угоди надана виключна ліцензія компанії „Lagrion Limited" (CYPRUS, NICOSIA) на використання вказаних торговельних марок на території України.

При цьому, при проведенні перевірки не надано ліцензійні договори чи належним чином завірені їх копії, укладені між „Lagrion Limited" (CYPRUS, NICOSIA) та компанією „SOLDEX LIMITED" (British Virgin Islands, Tortola), виключна ліцензія на право користування торговою маркою „SEMKI".

Відповідно до інформації з бази даних офіційного порталу Державного департаменту інтелектуальної власності, на час проведення перевірки власником торгової марки „SEMKI" є компанія „SOLDEX LIMITED" (British Virgin Islands, Tortola).

В матеріалах справи відсутні докази того, що „Lagrion Limited" (CYPRUS, NICOSIA) володіє виключними майновими авторськими правами на торгову марку „SEMKI з правом видачі третім особам субліцензії на її використання та докази того, що єдиним та виключним власником майнових та авторських прав на вказану торгову марку компанією „SOLDEX LIMITED" (British Virgin Islands, Tortola) надавалося право отримувати винагороду „Lagrion Limited" (CYPRUS, NICOSIA).

Зважаю на встановлені обставини, відповідно до положень п.103.3 ст.103 Податкового кодексу України , колегія суддів дійшла висновку, що компанія „SOLDEX LIMITED" (British Virgin Islands, Tortola) є бенефіціарним ( фактичним) отримувачем (власником) доходу, а компанія „Lagrion Limited" (CYPRUS, NICOSIA) номінальним отримувачем доходу, тому позивачем було безпідставно застосовано норми ст. 6 Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29.10.1982р.

Міжнародного договору між Україною та Британськими Віргінськими островами про уникнення подвійного оподаткування не укладено. Тому доходи бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) - компанії „SOLDEX LIMITED" (British Virgin Islands, Tortola) підлягають оподаткуванню відповідно до п. 13.2. ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про підтвердження правомірності прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст. 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2012р. по справі № 2а/0470/15215/11 - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Продекспорт-2009" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанова у повному обсязі складена 28.12.2012р.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко