Рішення № 30531870, 09.04.2013, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

2-379/13

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2013 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого: Золотарьова О.Ю.

при секретарі: Красновській М.В., Михайліченко Є.Ю., Кардаш О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки припиненим,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що відповідно до укладеного договору № 105613-CRED від 11.12.2007 року ОСОБА_1 11.12.2007 року отримав строковий кредит у розмірі 15000.00 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, відкритий ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно договору № 105613-CARD від 11.12.2007 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.06.2009 року.

У порушення закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 20.07.2011 року має заборгованість - 18362.46 доларів США, яка складається з наступного: 7945.26 доларів США - заборгованість за кредитом; 9512.92 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 6.6 кредитного договору: 31.37 доларів США - штраф (фіксована частина), 872.91 доларів США - штраф (процентна складова).

Зобов'язання за вказаним договором забезпечено договором поруки укладеним з поручителем - ОСОБА_2

Вимога, що була пред'явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов'язання, залишена без задоволення.

Посилаючись на наведене, умови договорів, положення ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідачів на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 18362.46 доларів США, що за курсом 7.97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/ 310 від 16,08,2011 року складає 146348.78 грн. за кредитним договором № 105613-CRED від 11.12.2007 року та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов, прийнятий судом до розгляду спільно з первісним (а.с. 33, 36). Послався на той факт, що є стороною договору поруки, укладеного у забезпечення виконання кредитного договору № 105613-CRED від 11.12.2007 року. Вважав, що оскільки позивач не пред'явив до нього вимог по стягненню грошових коштів за договором поруки до 11.01.2010 року, відповідно на час звернення до суду - 17.08.2011 року право такої вимоги втратив, а тому, посилаючись на умови договору, положення Цивільного кодексу України, просив суд визнати договір поруки припиненим та таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, зустрічний позов не визнала, надавши письмові заперечення проти зустрічного позову (а.с. 47-49, 68-70). Просила суд позов ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити, про що надала суду відповідні пояснення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлявся, заяв про розгляд справи в його відсутність, заперечень на позов суду не надав.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов в частині вимог до свого довірителя не визнала, посилаючись на доводи зустрічного позову просила відмовити в задоволенні первісного позову в частині вимог банку до ОСОБА_2, зустрічний позов просила задовольнити.

Оскільки у справі достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторони, що не з'явилася, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.12.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 105613-CRED, відповідно до якого банк надав відповідачеві кредит в розмірі 15000 доларів США на строк до 11.06.2009 року під 16,0 % на рік. Цільове призначення кредиту - споживчі цілі (а.с. 10-12). Період сплати встановлено згідно графіку погашення кредиту та процентів (а.с. 13).

Відповідач згідно умов договору зобов'язався погасити кредит на умовах та в порядку, встановлених договором, сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному об'ємі, надавши відповідачеві кредит. У свою чергу відповідач прийняв позику, але грошові зобов'язання щодо погашення кредиту належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 20.07.2011 року має заборгованість - 18362.46 доларів США, яка складається з наступного: 7945.26 доларів США - заборгованість за кредитом; 9512.92 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 6.6 кредитного договору: 31.37 доларів США - штраф (фіксована частина), 872.91 доларів США - штраф (процентна складова) (а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. ст. 549, 551 Цивільного кодексу України).

Статтями 525 та 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язань.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та інші.

Сторони погодили, що банк надає позичальнику кредит. Відповідач свої зобов'язання, вказані в договорі не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, підтверджена відповідним розрахунком. Ставити дані розрахунку під сумнів у суду підстав не має, адже сума заборгованості витікає з умов договору укладеного між сторонами та утворилася з причин неналежного його виконання відповідачем.

Отже, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Статтею 1049 ЦК України на позичальника покладається обов'язок повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такої самої якості та такого самого роду, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, встановлені договором.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України, без зазначення гривневого еквіваленту, що може змінюватись до часу звернення рішення до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача також слід стягнути на користь позивача судовий збір 1463,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. (а.с. 2).

Щодо вимоги про стягнення суми заборгованості з відповідачів солідарно, суд дійшов наступного.

Встановлено, що у забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 105613-CRED, 11.12.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір поруки (а.с. 15).

Згідно умов договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник (п. 2).

Пунктами 5. 6 договорів поруки від 11 грудня 2007 року передбачено, що у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання, а поручитель зобов'язаний виконати обов'язки, зазначені в вимозі кредитора впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Враховуючи, що Банк на підтвердження виконання ним умов договору поруки щодо направлення поручителю відповідної письмової вимоги в передбаченому договором порядку, належних доказів не надав, і матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_2 отримував повідомлення про свій обов'язок як поручитель виконати зобов'язання за боржника за договором поруки, у зв'язку з порушенням боржником зобов'язань за кредитним договором, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 105613-CRED від 11.12.2007 року з поручителя ОСОБА_2 є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки у передбаченому умовами договору поруки порядку позивач не звертався до ОСОБА_2 про виконання ним порушеного боржником зобов'язання.

Щодо зустрічного позову, суд дійшов наступного висновку.

Доказів, які б свідчили про те, що сторони договору поруки при його укладанні встановлювали строк дії договору поруки згідно з кінцевим терміном повернення кредиту 11.06.2009р. суду не представлено, тож суд вважає доводи в цій частині необґрунтованими.

Згідно з п. 7.1 Кредитного договору від 11.12.2007року, та п. 10 договору поруки від 11.12.2007 року договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

В зв'язку з тим, що зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконані, твердження позивача про укладання договору поруки без наміру повного виконання зобов'язання за кредитним договором безпідставне і не може бути покладено в основу судового рішення, яке не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. При укладенні договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, що були обумовлені згодою сторін, які узгоджені сторонами та прийняті ними. На момент укладення вказаного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручним підписами та печатками сторін.

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений час відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 652 ЦК України передбачено можливість зміни чи припинення договору за згодою сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору.

Таким чином, суд вважає доводи зустрічного позову такими, що не ґрунтуються на законі, а відтак, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», (р/р № 29092829003111, МФО 305299, код 14360570) заборгованість за кредитним договором № № 105613-CRED від 11.12.2007 року у розмірі 18362,46 доларів США (вісімнадцять тисяч триста шістдесят два долари 46 центів США).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», (р/р № 29092829003111, МФО 305299, код 14360570) судовий збір в розмірі 1463,69 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят три гривні 69 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. (сто двадцять гривень).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов