Ухвала суду № 30531787, 04.04.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/3859/13 Головуючий у 1-й інстанції: Маринченко М.М.

Доповідач: Невідома Т.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: судді Невідомої Т.О.

суддів: Гаврилової М.В., Пікуль А.А.

при секретарі: Товарницькій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування, витрат, понесених у зв'язку з визначенням вартості матеріального збитку, пені за прострочення виплати страхового відшкодування, трьох відсотків річних та інфляційних втрат,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17.01.2013 позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (ідентифікаційний код 30115243) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) страхове відшкодування у розмірі 3 140 (три тисячі сто сорок) грн. 72 коп. та 600 (шістсот) грн. витрат, понесених у зв'язку з визначенням вартості матеріального збитку.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (ідентифікаційний код 30115243) в дохід держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ПрАТ «Страхова Група «ТАС» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив змінити рішення та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 1821, 83 грн. Зазначає, що надання послуг із страхування не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а тому при виплаті страхових відшкодувань безпосередньо потерпілим, податок на додану вартість не нараховується і окремим рядом не виділяється. Для потерпілих до реальних витрат може бути включений ПДВ лише за умови документального підтвердження проведення ремонту транспортного засобу платником ПДВ. Згідно пп. «д» п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мінюсту, Фонду держмайна України від 24.11.2003 №142/5/2092 остання застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження колісних транспортних засобів. Відповідно до 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини ВТВ за формулою У = Ср + См + Сс х (1-Ез ) + ВТВ. Згідно калькуляції до звіту вартість запасних частин, без врахування ПДВ становить 10 467,40 грн., тому матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 8 511,17 грн., згідно розрахунку: 768,49+ 1148,22+ 10 467,40(1 - 0,37) + 0,00 = 8 511,17. Оскільки відповідачем сплачено на користь позивача страхове відшкодування розмірі 6 689,34 грн., на користь позивача з відповідача слід стягнути недоплачене страхове відшкодування в розмірі 1 821,83 грн. (8 511,17 грн. - 6 689,34 грн). Вважає, що оскільки позивач не здійснив ремонт пошкодженого транспортного засобу, витрат на проведення ремонту що включає суму ПДВ не поніс, тому суд першої інстанції безпідставно включив вартість запасних частин з ПДВ в розмір страхового відшкодування.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_2 600 грн. витрат, понесених у зв'язку з визначенням вартості матеріального збитку, та в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування, трьох відсотків річних та інфляційних втрат сторонами не оскаржується.

ОСОБА_1 в інтересах ПрАТ «Страхова група «ТАС» в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених підстав.

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що спір судом вирішений правильно.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 30.03.2012 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2

Згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 12.04.2012 винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_4 (а.с.6).

Згідно звіту № С12-475 від 07.08.2012 вартість відновлювального ремонту складає 14 477 грн. 59 коп. (а.с.35-48). Цим же звітом визначено коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу - 0,37 (а.с.41) та вартість матеріального збитку з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля, завданого власнику транспортного засобу «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2, станом на 07.08.2012, яка становить 9 830 грн. 06 коп. (а.с.42).

Вартість проведення дослідження в розмірі 600 грн. сплачено позивачем 10.08.2012.

На час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Сеат», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, належав ОСОБА_4

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 09.12.2012 цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Сеат», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, на час ДТП була застрахована у ПАТ «Страхова Група «ТАС» (а.с.31). Термін дії вказаного полісу становить з 11.12.2011 по 10.12.2012.

Відповідачем відповідно до платіжного доручення № 65327 20.11.2012 сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 6 689 грн. 34 коп. (а.с.56).

Установивши, що відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування не в повному обсязі (6 689 грн. 34 коп.), суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на стягнення з ПАТ «Страхова Група «ТАС» страхового відшкодування в розмірі 3 140 грн. 72 коп.

Під час установлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи.

Доводи апелянта про те, що апелянт повинен сплатити позивачу суму в розмірі 1 821,83 грн., а саме без відшкодування ПДВ, є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 закону України «Про страхування» встановлено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до 4.22.1 ст. 22 закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У цьому законі у ст. 29 врегульовано що є шкодою, пов'язаною з пошкодженням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У звіті № С12-475 від 07.08.2012 про визначення вартості матеріального збитку, складеного ОСОБА_5, який має право на здійснення вказаного виду діяльності, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 9 830 грн. 06 коп. Вказаний висновок ніким не спростовано.

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено порядок визначення розміру страхової виплати, яка дорівнює розміру шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу та передбачено, вартість яких саме витрат, пов'язаних із відновленням транспортного засобу, включається до розміру страхової виплати.

Страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку виплачує не відшкодування матеріальних збитків, які понесла застрахована особа, а страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи.

Отже, підстав для вирахування із страхового відшкодування ПДВ законом України «Про страхування» та законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ПрАТ «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_2 600 грн. витрат, понесених у зв'язку з визначенням вартості матеріального збитку, та в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування, трьох відсотків річних та інфляційних втрат сторонами не оскаржується, суд апеляційної інстанції не перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.303,307,308, 313-315,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: М.В. Гаврилова

А.А.Пікуль