Ухвала суду № 30530274, 28.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р.

справа № 2а-4543/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Бідник М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Українсько-Німецького спільного підприємства «Алкор»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі №2а-4543/10/0870

за позовом

Українсько-Німецького спільного підприємства «Алкор»

до

за участі третьої особи:

про

Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

Державної податкової адміністрації України у Запорізькій області

скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Українсько-Німецьке спільне підприємство «Алкор» (далі по тексту - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі по тексту – відповідач), третя особа – Державна податкова адміністрація України у Запорізькій області (далі по тексту – третя особа), в якому просило, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати протиправним, нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2009 року №0000042303/2.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2010р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-4543/10/0870. ( а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві, зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки сума штрафних санкцій застосована без визначення суми основного платежу, що суперечить приписам Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. Позивач вказує, що позиція відповідача щодо необхідності включення до валового доходу суми отриманого страхового відшкодування у розмірі 48014,00грн. є помилковою, оскільки страхове відшкодування включається до валових доходів у разі виплати такого відшкодування за знищення оборотних фондів, а позивачем страхове відшкодування отримане за знищення основних фондів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі №2а-4543/10/0870 у задоволенні адміністративного позову Українсько-Німецького спільного підприємства «Алкор» відмовлено повністю. (суддя – Янюк О.С.) (а.с.178-179)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що збільшення від’ємного значення збитків УНСП «Алкор» та відсутність у оскаржуваному рішенні суми основного платежу не є підставами для його скасування, оскільки відповідачем та третьою особою доведено, а позивачем не спростовані факти порушення УНСП «Алкор» приписів Закону №334/94-ВР, тому сума штрафних санкцій нарахована позивачу правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства.

Позивач – Українсько-Німецьке спільне підприємство «Алкор», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року по справі № 2а-4543/10/0870 та скасувати податкове повідомлення - рішення Вільнянської МДПІ №0000042303/2 від 07.07.2009 року. (а.с.181-185)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000042303/2 від 07.07.2009 року з нульовою сумою основного платежу та штрафними санкціями 252 970,38 гривень, винесене після скасування ППР № 0000042303/0 від 10.02.2009 року з сумою основного платежу 16 962,00 гривень та все тією ж сумою штрафних санкцій 252 970,38 гривень. Позивач вказує, що сума основного платежу яка впливає на розрахунок штрафної санкції зменшена до нуля, а сума штрафних санкцій ДПІ від цього не змінилася. Така ситуація засвідчує односторонність розгляду цього питання ДПІ та упередженість у прийнятті рішень, що не підтверджується діючим законодавством України.

Позивач, відповідач та третя особа про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підприємство позивача зареєстроване 06 серпня 1997 року та перебуває на обліку в Вільнянській міжрайонній державній податковій інспекції Запорізької області.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 09 грудня 2008 року по 23 січня 2009 року на підставі направлення №342 від 09 грудня 2008 року, виданого Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області, посадовими особами відповідача відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Українсько-Німецького спільного підприємства «Алкор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року, результати якої оформлено Актом №30/23/24913656 від 29 січня 2009 року.

Висновками зазначеного Акту встановлено, зокрема, порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.4.1 ст.4, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 5.4.6 п.5.4 ст.5, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп. 7.3.3 п.7.3 ст.7, пп. 7.4.2 п.7.4 ст.7, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.8.9 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 424459,00грн., у тому числі за І квартал 2007 року в сумі 158209,00грн., за півріччя 2007 року в сумі 458883,00грн., за 3 квартали 2007 року в сумі 176424,00грн., за 2007 рік у сумі 424459,00грн.

Також проведеною відповідачем перевіркою встановлено заниження валового доходу за 2007 рік на суму 388936,00грн., завищення суми валових витрат за 2007 рік на суму 55609,00грн., завищення суми амортизаційних відрахувань у 2007 році на суму 1253548,00грн.

10 лютого 2009 року Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області на підставі акту перевірки №50/23/24913656 від 29 січня 2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000042303/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 269932,38 грн., з яких 16962 грн. за основним платежем та 252970,38 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, в результаті чого було частково скасовано Державною податковою адміністрацією України у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 10.02.2009 року №00000424303/0 в частині визначення основного платежу, у зв’язку із чим винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2009 року №0000042303/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 252970,38грн., з яких штрафні (фінансові) санкції у розмірі 252970,38грн.

Згідно п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

У відповідності до пп. 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки встановлені та у акті зафіксовані порушення позивачем приписів п.1.32 ст.1, п.4.1 ст.4, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 5.4.6 п.5.4 ст.5, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп. 7.3.3 п.7.3 ст.7, пп. 7.4.2 п.7.4 ст.7, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.8.9 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зазначене стало підставою для нарахування позивачу суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 252970,38грн.

Враховуючи викладені правові норми та зазначені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що збільшення від’ємного значення збитків УНСП «Алкор» та відсутність в оскаржуваному рішенні суми основного платежу не є підставами для його скасування, оскільки позивачем не спростовані факти порушення приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовного того, що сума штрафних санкцій нарахована позивачу правомірно та обґрунтовано.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 13 грудня 2010 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Українсько-Німецького спільного підприємства «Алкор» – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі №2а-4543/10/0870 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 28 лютого 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна