Ухвала суду № 30530237, 09.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1354/2013 р. Головуючий у 1 інстанції: Максимчук З.М.

Суддя-доповідач Кочеткова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Стрелець Л.Г.,

при секретарі Мосіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Метабанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 жовтня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року ПАТ «Метабанк» (далі-Банк) звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 24 вересня 2008 року між Банком і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №638201194335 А, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 149 050, 35 грн. з оплатою по процентній ставці 18,3 відсотків річних та зобов'язався повністю повернути кредитні ресурси до 24 вересня 2015 року шляхом внесення щомісячних платежів у відповідності з графіком, який є невід'ємною частиною договору.

Кредитний договір забезпечений договором поруки №9382011943302 від 24 вересня 2008р., відповідно до якого ОСОБА_4 зобов'язалася відповідати за кредитними зобов'язаннями відповідача ОСОБА_3 у тому ж обсязі, що й позичальник.

У зв'язку із недотриманням порядку та строків погашення кредиту станом на 30 грудня 2012 року заборгованість становила 157 398, 03 грн., із яких за тілом кредиту - 128283, 70 грн., по відсоткам - 7 320,01 грн., пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків - 7 634,54 грн., штраф за несвоєчасне здійснення платежів - 14 159,78 грн., про стягнення якої банк просив суд у солідарному порядку з відповідачів.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 жовтня 2011 року позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на користь Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» к/р 29092648740 МФО 313582, ЄДРПОУ 20496061 суму заборгованості за кредитним договором № 638201194335А від 24.09.2008 року у розмірі 157 398 грн. 03 коп., а також судові витрати у сумі1 693 грн. 98 коп.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 4 січня 2013 року заява ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і залишення позову без задоволення ОСОБА_4 посилаються на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ст.169 ЦПК України, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що договір поруки припинив свою дію, оскільки з березня 2009 року боржник не виконує умови договору, у зв'язку з чим рішенням малого кредитного комітету наближений строк виконання зобов'язання на 03.12.2010 року. На думку апелянта, кредитор пропустив встановлений ч.4 ст.559 ЦК України строк пред'явлення вимоги до поручителя, перебіг якого почався з березня 2009 року.

В засідання апеляційного суду апелянт не з'явилася, повістку про виклик у судове засідання отримала своєчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення ОСОБА_4 судової повістки 16.03.2013 року, причини неявки суду не повідомила. Колегія суддів визнала причини неявки апелянта в судове засідання неповажними і вважала за можливе розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За змістом ст.ст.1054, 1050 ч.2, 554 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору або закону.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Встановлено, що 24 вересня 2008 року Банк уклав з ОСОБА_3 кредитний договір №638201194335 А на суму 149050,35 грн. зі строком погашення до 24 вересня 2015 року (а.с. 3-4).

За умовами договору за користування кредитом встановлена процентна ставка у розмірі 18,3 % річних. Позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом, погашати частину кредиту та інші платежі на користь банку, передбачені додатком №1 до договору. В разі порушення позичальником своїх зобов'язань він сплачує штраф(пеню) за кожний випадок порушення зобов'язання: за порушення строків і порядку внесення щомісячних платежів - у розмірі 0,5% від суми кредиту, але не менше 60 грн.; у разі виникнення простроченої заборгованості за відсотками, комісією, або кредитом позичальник сплачує пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Кредитний договір забезпечений порукою ОСОБА_4, яка зобов'язалася перед банком відповідати за кредитним договором ОСОБА_3 як солідарний боржник (а.с.8).

На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов'язання не виконував, передбачені умовами договору платежі вносив несвоєчасно і не в повному розмірі, а з березня 2009 року взагалі припинив погашати кредит, внаслідок чого станом на 30 грудня 2012 року заборгованість становила 157 398, 03 грн., із яких за тілом кредиту - 128283, 70 грн., по відсоткам - 7 320,01 грн., пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків - 7 634,54 грн., штраф за несвоєчасне здійснення платежів - 14 159,78 грн.(а.с.14).

У зв'язку із неналежним виконанням боржником своїх грошових зобов'язань малим кредитним комітетом Банку 02.12.2010 року було прийнято рішення про зміну умов кредитування і пред'явлення вимоги дострокового повернення кредиту, про що 02.12.2010 року Банк направив ОСОБА_3 відповідну вимогу , яка Боржником не виконана (а.с.12-13).

Задовольняючи позов Банку про солідарне стягнення з боржника і поручителя заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із положень ст. ст. 541, 543, 553, 554, 1048 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і вважав, що поручитель солідарно з боржником відповідають за кредитними зобов'язаннями боржника, розмір яких визначений позивачем у відповідності з умовами кредитного договору.

Посилання в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, недоведеність позовних вимог безпідставні. Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується доданою до позовної зави довідкою-розрахунком, виданою посадовою особою Банку, який в силу ст.ст.59, 64 ЦПК України являється допустимим доказом у справі. У передбаченому законом порядку вказаний письмовий доказ відповідачами не спростований і не оспорений. Будь-яких клопотань про витребування копії рахунку позичальника, призначення судової бухгалтерської експертизи, тощо, в порядку, передбаченому ст.ст.134, 143 ЦПК України, відповідачі ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не заявляли. Доказів в обґрунтування неправильності визначення суми боргу апелянт до апеляційної скарги не додав, клопотання про їх витребування не заявляв.

Доводи апеляційної скарги про припинення дії договору поруки являються безпідставними, оскільки кредитний договір укладений на строк до 24 вересня 2015 року, з відповідними позовом Банк звернувся до суду до закінчення дії договору - у квітні 2011 року. Вимога Банку про дострокове повернення кредитних коштів і відсотків за наданий кредит у зв'язку із порушенням позичальником умов кредитного договору не являється односторонньою зміною умов кредитного договору і відповідає як п.3.1 кредитного договору, так і ст.1050 ч.2 ЦК України.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм ст.169 ЦПК України. Як вбачається із матеріалів справи, про час і місце судового розгляду відповідачі повідомлялися належним чином у відповідності з вимогами ст.ст.73, 76 ЦПК України. Справа неодноразово відкладалася слуханням у зв'язку з неявкою відповідачів у судове засідання. Позивач просив розглянути справу у його відсутність, про що подав суду відповідну заяву. Розгляд судом першої інстанції справи у відсутність належним чином повідомлених сторін не призвела до неправильного вирішення спору. Апелянт не був позбавлений можливості реалізувати своє процесуальне право і надати докази в обґрунтування своєї позиції по справі суду апеляційної інстанції, проте таке своє право не реалізував, ніяких доказів не надав.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються безумовною підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308,313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 жовтня 2011 року у цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: