Рішення № 30528421, 04.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2013 року Справа № 913/806/13-г

Провадження № 6/913/806/13-г

За позовом

Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 14 190 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Барчунінов К.О., дов. № 37 від 01.01.2013;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 14 190 грн. 00 коп., згідно ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.

Представник позивача у судовому засіданні надав клопотання про залучення до матеріалів справи копії телеграми і відповіді на неї, а також копії виписки з книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Бердянськ - експорт.

Суд долучив надані позивачем документи до матеріалів справи.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою - м. Ровеньки Луганської області, вул. Леніна, буд. 82. Вказане підтверджується також відповідною відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (ухвали від 15.03.2013) від 20.03.2013.

Тобто у відповідача була реальна можливість з'явитися до суду та надати пояснення або заперечення.

При цьому, відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Так, вказана відмітка підтверджує належне відправлення копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Незважаючи на те, що в ухвалі суду від 15.03.2013 суд визнав явку сторін обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути дану справу за умови присутності лише представника позивача. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 22 ГПК України участь в судовому засіданні є правом відповідача, який таким правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає що відсутність представника відповідача не є перешкодою для розгляду по суті даної справи, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд приступив до розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

31.08.2012 зі станції Лобівські Копальні Донецької залізниці ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» здійснило відправлення вагону № 56074453 згідно накладної № 51237949 на станцію призначення Бердянськ - експорт вантажоодержувачу Бердянський морський торгівельний порт.

04.09.2012 при прибутті вагонів на станцію Бердянськ - експорт Придніпровської залізниці було проведено переважування маси вантажу у вказаному вагоні.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 56074453 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 64 100 кг, замість 69 000 кг, що на 4 900 кг менше, ніж визначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції та вантажоодержувача і за результатами складено комерційний акт АА № 043445/437 від 04.09.2012.

Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць у сумі 14 190 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

В даному випадку, відповідач, за накладною № 51237949 від 31.08.2012 у вагоні №56074453 зі станції Лобівські Копальні Донецької залізниці відправив вугілля - антрацит у вологому стані вантажоодержувачу Бердянський морський торгівельний порт на станцію призначення Бердянськ - експорт Придніпровської залізниці.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

При контрольному переважуванні за заявкою вантажоодержувача на станції призначення була встановлена невідповідність фактичної маси вугілля даним, зазначеним у накладній.

Так, у вагоні № 56074453 виявлено, що маса нетто вантажу складає 64 100 кг, замість 69 000 кг, що на 4 900 кг менше, ніж визначено у накладній.

За вказаним вище фактом складено комерційний акт АА № 043445/437 від 04.09.2012, який підписаний представниками залізниці та вантажоодержувача і який відповідач не оскаржив та не оспорив. Переважування здійснювалося на справних 150 - тонних тензометричних вагах.

В той же час, в комерційному акті АА № 043445/437 від 04.09.2012 зазначено, що навантаження рівномірне, нижче бортів на 20-30 см, поверхня вантажу маркована вапном, маркування не порушене. Вагон в технічному і комерційному відношеннях справний. Двері і люки закриті на запірні пристрої.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 67879288 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

При цьому, згідно повідомлення зі станції відправлення - при відправленні спірного вагону контрольне переважування не здійснювалося.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Як було наведено вище, факт невірного зазначення відомостей в накладній зафіксований комерційним актом АА № 043445/437 від 04.09.2012.

В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно накладної № 51237949 провізна плата на один вагон становить 2 838 грн. 00 коп., у зв'язку з чим сума штрафу складає 14 190 грн. 00 коп. (2 838 Х 5 = 14 190).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 14 190 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного цивільного законодавства в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м.Ровеньки Луганської області, вул. Леніна, буд 82 (юридична адреса: м. Ровеньки Луганської області, вул.Комуністична, буд. 6), код ЄДРПОУ 37713861, на користь:

- Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, код ЄДРПОУ 01073828 (одержувач коштів ВСП «Запорізька дирекція залізничних перевезень» ДП «Придніпровська залізниця», код 04713145), штраф у розмірі 14 190 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 09.04.2013.

Суддя Т.А. Василенко