Рішення № 30524227, 04.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2013 року Справа № 913/676/13-г

Провадження №11/913/676/13-г

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 7 816 657 грн. 09 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Іванов П.О., дов. № 274/10 від 14.12.2012;

від відповідача - Дядько Г.П., дов. від 08.01.2013;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-1052БО-20 від 14.10.2010 в сумі 6597114 грн. 00 коп., пені в сумі 507173 грн. 38 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 283788 грн. 52 коп. та 3% річних у розмірі 428581 грн. 19 коп.

Письмовим відзивом на позовну заяву, наданим в судовому засіданні 04.04.2013, відповідач позовні вимоги визнав у частині суми заборгованості у розмірі 6597114 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 283788 грн. 52 коп. та 3% річних у розмірі 428581 грн. 19 коп.

Проти позовних вимог про стягнення пені у розмірі 507173 грн. 38 коп. відповідач заперечив і просив у вказаній частині у задоволенні позову відмовити, посилаючись на пропуск позивачем встановленого ст. 258 Цивільного кодексу України річного строку позовної давності за цими вимогами.

Розглянувши матеріали справи, надані учасниками судового процесу докази, вислухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

14.10.2010 між відповідачем (покупець) та позивачем (постачальник) укладений договір № 06/10-1052 БО-20 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі за текстом - договір) (а.с. 10 - 14), за умовами якого позивач як постачальник зобов'язався поставити відповідачеві як покупцю імпортований природний газ, а відповідач - прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у пункті 1.2 договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору в період з 01.10.2010 по 31.12.2010 позивач повинен був передати відповідачеві природний газ в обсязі до 4661,90 тис. куб. м.

Відповідно до умов пункту 4.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Протягом жовтня - грудня 210 року позивачем відповідачеві поставлений обумовлений договором природний газ на загальну суму 6597114 грн. 14 коп., що підтверджено наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі від 31.10.2010, від 30.11.2010, від 31.12.2010 (а.с. 18-20).

Отриманий природний газ відповідачем не сплачений, сума заборгованості становить 6597114 грн. 14 коп..

Вказану суму заборгованості позивачем заявлено до стягнення з відповідача за даним позовом.

Як встановлено умовами пункту 7.3.1 договору, у разі порушення покупцем умов пункту 4.1 договору покупець зобов'язується крім суми заборгованості сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Відповідно до пункту 9.3 договору строк позовної давності за договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки.

На підставі умов пункту 7.3.1 договору, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення за актом від 31.10.2010 - з 21.11.2010 по 21.05.2011, за актом від 30.11.2010 - з 21.12.2010 по 21.06.2011, за актом від 31.12.2010 - з 21.01.2011 по 21.07.2012 у загальному розмірі 507173 грн. 38 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості за період прострочення з грудня 2010 року по січень 2013 року включно у розмірі 283788 грн. 52 коп., 3% річних за період прострочення з 21.11.2010 по 25.02.2013 у розмірі 428581 грн. 19 коп. (згідно наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку суми позовних вимог).

Відповідачем позовні вимоги визнані частково, про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем зобов'язань з поставки відповідачеві природного газу в обумовлених договором обсягах, а також факт несплати відповідачем поставленого у жовтні - грудні 2010 року газу. Сума заборгованості відповідача за поставлений газ станом на дату прийняття даного рішення склала 6597114 грн. 00 коп.

Вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за позовом.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних вище приписів цивільного законодавства, умов пункту 7.3.1 укладеного сторонами договору щодо нарахування пені, ст. 232 Господарського кодексу України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період прострочення за актом від 31.10.2010 - з 21.11.2010 по 21.05.2011, за актом від 30.11.2010 - з 21.12.2010 по 21.06.2011, за актом від 31.12.2010 - з 21.01.2011 по 21.07.2012 у загальному розмірі 507173 грн. 38 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості за період прострочення з грудня 2010 року по січень 2013 року включно у розмірі 283788 грн. 52 коп., 3% річних за період прострочення з 21.11.2010 по 25.02.2013 у розмірі 428581 грн. 19 коп. (згідно наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку суми позовних вимог).

З урахуванням положень пункту 9.3 договору судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача у справі про пропуск відповідачем встановленого законом строку позовної давності за вимогами про стягнення пені, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, що і здійснено у письмовій формі сторонами у даній справі.

Таким чином, до суду з вимогами про стягнення суми пені позивач звернувся у межах встановленого договором трирічного строку позовної давності.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з комунального підприємства «Лисичанськтепломережа», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Баумана, буд. 17, код 13401321, на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ, код 31301827, заборгованість за поставлений природний газ у розмірі в сумі в сумі 6597114 грн. 00 коп., пеню в сумі 507173 грн. 38 коп., інфляційні нарахування у розмірі 283788 грн. 52 коп., 3% річних у розмірі 428581 грн. 19 коп., судовий збір у розмірі 68820 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання даним рішенням законної сили.

В судовому засіданні 04.04.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 09.04.2013

Суддя М.О. Москаленко