Вирок № 30527025, 09.04.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді - Пашнєва Г.Г.,

суддів - Мікуліна М.І

Товстолузької О.А.

при секретарі - Ковган С.О.

за участю прокурора - Кочетова В.Ю.

потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження №1-кп/643/15/13 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Московського районного суду м.Харкова від 21 січня 2013 року у відношенні ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Московського районного суду м.Харкова від 21 січня 2013 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець РФ с.Карном Советського району Кіровської області, освіта середня, одружений, працює ХКП "Міськелектротранссервіс" водієм автотранспортних засобів, раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджений за ч.1 ст.286 КК України до двох років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

__________

Провадження № 11-кп/790/57/13 Головуючий 1-ї інстанції

Категорія: ч.1 ст.286 КК України Єрмак Н.В.

Пр.№1-кп/643/15/13 Доповідач Пашнєв Г.Г.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

З ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_2 в відшкодування моральної шкоди - 10 000грн.

Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим та засуджено за те, що 04.10.2012 року близько 09-00 години він керував автомобілем ЗИЛ 432921 реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ЗКПО 03328623 ХКП "Міськелектротранс", на якому рухався по Салтівському Шосе в м. Харкові, з боку пр. 50 років СРСР у напрямку вул. Халтуріна.

Рухаючись у вказаному напрямку, ближче до правого краю проїжджої частини по ходу його руху, в районі нерегульованого перехрестя Салтівського Шосе з вул. П.Дибенка, водій ОСОБА_3 понизив швидкість, не переконався в безпеці і несподівано для інших учасників дорожнього руху став здійснювати маневр лівого розвороту з крайнього правого положення у напрямку пр. 50 років СРСР, не поступившись дорогою попутним транспортним засобам, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 10.1 і 10.4 Правил дорожнього руху України і допустив зіткнення з мотоциклом ХY 260 Т-4 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який слідував в попутному з ним напрямку по Салтівському Шосе, з боку пр. 50 років СРСР у напрямку вул. Халтуріна м. Харкова.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водієві мотоциклу ХY 260 Т-4 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, що викликали тривалий розлад здоров'я, у вигляді забито-рваної рани правої гомілки, закритого перелому сідничної кістки справа без зсуву.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_3 виразилося в тому, що він, керуючи автомобілем ЗИЛ 432921 реєстраційний номер НОМЕР_1, перед здійсненням маневру лівого розвороту, не переконався в безпеці, створив небезпеку для інших учасників дорожнього руху і допустив зіткнення з мотоциклом ХY 260 Т-4 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, що прямував в попутному з ним напрямку, унаслідок чого водієві вказаного мотоциклу були заподіяні середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, що викликали тривалий розлад здоров'я.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди.

У апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_3 й правильності кваліфікації його дій, просить скасувати вирок у зв'язку з неправильним застосуванням судом закону про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок апеляційним судом, призначивши ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Посилається на те, що суд, всупереч вимогам ч.3 ст.61 КК України, призначив ОСОБА_3, яка є особою пенсійного віку, за ч.1 ст.286 КК України покарання у виді обмеження волі.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, які не заперечували проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій в апеляційній скарзі не оспорюються.

Твердження прокурора про те, що суд допустив неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, є обґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст.61 КК України покарання у виді обмеження волі не призначається особам, які досягли пенсійного віку.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час ухвалення вироку досяг пенсійного віку, що унеможливлює застосування до нього такого виду покарання. Суд першої інстанції при призначенні йому покарання за ч.1 ст.286 КК України у виді обмеження волі не врахував зазначені обставини, тобто неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність,у зв'язку із чим прийняв рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст.413 КПК України це є підставою для скасування вироку суду першої інстанції.

За таких обставин ОСОБА_3 слід призначити покарання, яке передбачено санкцією ч.1 ст.286 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_3 колегія суддів враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке характеризується необережною виною, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що він раніше не судимий, працює, характеризується позитивно, відшкодував шкоду потерпілому.

Виходячи з наведеного та з урахуванням майнового стану ОСОБА_3 колегія суддів вважає, що йому необхідно призначити покарання, яке передбачено санкцією ч.1 ст.286 КК України, у виді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 407,409,420 КПК України, колегія суддів,-

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Вирок Московського районного суду м.Харкова від 21 січня 2013 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного йому покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_3 по ч.1 ст.286 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 3 400 гривень.

У решті вирок залишити без зміни.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на вирок може бути подана протягом трьох місяців з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя

Судді