Постанова № 30524596, 01.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року м. Львів № 2а-10220/12/1370

13 год. 47 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Кравчук П.І., представника відповідача Тістечко Ю.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Будмаш-96» до державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство «Будмаш-96» (далі - ПП «Будмаш-96» ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2012 року № 0000952300 винесеного державною податковою інспекцією у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем вірно сформовано валові витрати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР, всі операції позивача із контрагентами ПП «МКМ-Сервіс», ТзОВ «Сталевий дім», ПП «Трансфаворит», ПП «Промтехметал» є реальними, товарними, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентами базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. У підтвердження правомірності формування валових витрат долучені усі первинні документи до матеріалів справи. Відтак оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмових запереченнях, поданих представником відповідача в судовому засіданні 26.12.2012 року та додаткових запереченнях поданих 18.03.2013 року. Вважає, що позивачем порушено п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, які полягають у заниженні податку на прибуток по взаєморозрахунках з вищеназваними контрагентами в сумі 111951 грн. Під час проведення перевірки ДПІ у Жовківському районі Львівської області позивачем не надано належного документального підтвердження факту здійснення господарських операцій по придбанню товару та формування валових витрат з вищезазначеними контрагентами та документів, які були передбачені договорами купівлі-продажу. Крім того, рішеннями судів, які набрали законної сили, встановлено факт безтоварності операцій ПП «МКМ-Сервіс», ТзОВ «Сталевий дім», ПП «Трансфаворит», ПП «Промтехметал» (постачальників) з ПП «Будмаш-96» за період, що перевірявся. А це не дає можливості підтвердити факт «отримання товару покупцем». У позивача, не зважаючи на те, що придбавався габаритний товар, відсутні складські приміщення, транспортні засоби, документи складського обліку, акти приймання-передачі товару, специфікації до договорів. З огляду на наведене вище, вважає, що висновок органу ДПС про заниження податкового зобов'язання податку на прибуток є обґрунтованим та підстав для задоволення позову не має.

Представник відповідача заперечив проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

Приватне підприємство «Будмаш-96» зареєстроване Жовківською районною державною адміністрацією Львівської області 08.08.2005 року, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Позивач взятий на облік платника податків до органу податкової служби 09.08.2005 року.

Державною податковою інспекцією у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань взаєморозрахунків ПП « МКМ-Сервіс» за період січень - лютий 2011 року, ТзОВ « Сталевий дім» за травень 2011 року ПП «Трансфаворит» за квітень 2009 року, березень 2010 року, ТзОВ «Промтехметал» за квітень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 17.08.2012 року № 574/22-00/33663021.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт (послуг).

- п.4.1.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями та п.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.137.10 ст.137, п.138.1 п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, занижено податок на прибуток по взаєморозрахунках з вищеназваними контрагентами в сумі 111951 грн. в т. ч. за 2 квартал 2009 року в сумі 5475 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 4340 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 15392 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 16224 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 24290 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 18400 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 27830 грн. (а.с. 29).

Зокрема, на підставі акта перевірки від 17.08.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000452300 від 06.09.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 118 253 грн., у тому числі основний платіж 111951 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 6302,75 грн.

Не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив останнє у судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. ( п. п. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5.1. статті 5 цього ж Закону передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Закріплені у пп. 11.2.1 ст. 11 згаданого вище Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» правила ведення податкового обліку з податку на прибуток підприємства передбачають, що валові витрати можуть підтверджуватись документом, який підтверджує списання грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або їх придбання за готівкові кошти, або документом, який підтверджує оприбуткування товарів чи фактичне отримання результатів робіт (послуг).

Згідно п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 135.5.4. ст. 135 Податкового кодексу України передбачає, що вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

При вирішенні питання про не обґрунтованість позовних вимог суд взяв до уваги те, що зазначені вище висновки податкового органу про порушення вимог податкового законодавства зроблено за наслідками перевірки правомірності відображення у податковому обліку показників господарської діяльності у результаті взаємовідносин позивача з ПП «МКМ-Сервіс», ТзОВ «Сталевий дім», ПП «Трансфаворит» ПП «Промтехметал».

Як було описано в п.3.1. акта перевірки від 17.08.2012 року та не заперечувалось сторонами, ПП «Будмаш-96» віднесено до складу валових витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) від ПП «Трансфаворит» в сумі 83020 грн. в т.ч. за 2-ий квартал 2009 року в сумі 18020 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 65000 грн. В ході перевірки встановлено, що ДПІ у Жовківському районі Львівської області проведено виїзну планову перевірку ПП «Трансфаворит». За результатами перевірки складено акт перевірки від 09.11.2010 року № 1929/23-0/33087015 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року (а.с.41-56). Актом перевірки ПП «Трансфаворит» встановлено порушення, а саме, зайво включило до складу валових доходів вартість операцій з товарів, придбаних у ТОВ «Втордеревпром» В ході проведення перевірки встановлено відносини між ПП «Трансфаворит» та ТзОВ «Втордеревпром» у період з 01.04.2009 по 30.06.2010 на суму 6 657 008,01 грн. (в тому числі ПДВ ). Отриманий товар та послуги були частково реалізовані на суму 2 645 332,80 грн. (в т.ч. ПДВ).

ПП «Трансфаворит» передало, а ПП «Будмаш-96» прийняло ланцюг гусеничний, каток упорний та комплект скріплень на загальну суму товару 21 624 грн. на підставі договору купівлі-продажу від 02.01.2009 року згідно рахунку-фактури № СФ-04286 від 28.04.2009 року, видаткової накладної № РН-04281 від 28.04.2009 року, платіжного доручення № 61 від 28.04.2009 року податкової накладної № 4282 від 28.04.2009 року. (а.с.139-144). Позивач від контрагента ПП «Трансфаворит» 29.03.2010 року отримав бітум дорожній на загальну суму 78000 грн., що підтверджено видатковою накладною за № РН-03293 та податковою накладною за № 3293. (а.с. 148-149). Проте, актом від 9.11.2010 року № 1929/23-0/33087015, задекларовані податкові зобов'язання за період квітень 2009 рік - березень 2010 рік за результатами перевірки зменшені до 0..., в т.ч. по взаєморозрахунках з ПП «Будмаш-96» : за квітень 2009 року з суми 3604,00 грн зменшено до 0,00 грн; за березень 2010 року з суми 13000,00 грн. зменшено до 0,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного, не підтверджено факт отримання ПП «Трансфаворит» товарів ТзОВ «Втордеревпром», внаслідок чого неможливо підтвердити факт продажу даного товару за квітень 2009 року та березень 2010 року ПП «Будмаш-96».

Як вбачається з умов договору «передачі - приймання товару» договору купівлі- продажу передбачено: «Доставка товару до місця їх передачі здійснюється силами і за рахунок продавця.» Однак, ПП «Будмаш-96» не представлено до перевірки жодних документів, які підтверджують факт переміщення товару від ПП «Трансфаворит» до ПП «Будмаш-96». Крім того, директором позивача - ОСОБА_3. в судовому засіданні повідомлено про відсутність рахунку на попередню оплату, хоча він передбачений договором від 02.01.2009 року.

Свідок директор ПП «Трансфаворит» - ОСОБА_4 в судовому засіданні 01.04.2013 року на запитання суду про правовідносини з ПП «Будмаш-96», які були обумовлені договором від 02.01.2009 року по поставці ланцюгу гусеничного та бітуму дорожнього вказав, що не пригадує ні куди поставляв та за якою саме домовленістю. Свідок зазначив, що товар поставлявся власним транспортом та орендованою бочкою до місця де вказував покупець. ОСОБА_4 ствердив, що бітум зливався у спеціальні цистерни, а ОСОБА_3 при дачі пояснень зазначив, що ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» отримувало бітум у ПП «Трансфаворит» з переливанням з бочки в бочку, тобто ПП «Будмаш-96» не отримував даний вантаж. Як вбачається з договору купівлі-продажу від 02.01.2009 року третьої особи, яка б отримувала товар не передбачено.

Стосовно відносин ПП «Будмаш-96» та ПП «МКМ-Сервіс», то такі виникли на підставі договору купівлі-продажу № 916-4 від 24.12.2010 року. Згідно даного договору позивач придбав у контрагента компресор та турбокомпресор, гідромотор та кришку редуктора, ремкомплект гідромотору ходу. На виконання даного договору позивачем надано видаткові накладні № РН-1-14002 від 14.01.2011 року, РН-1-26002 від 26.01.2011 року, РН-2-14002 від 21.02.2011 року, податкові накладні, платіжні доручення № 62 від 17.01.2011 року та № 64 від 25.01.2011 року, № 67 від 26.01.2011 року, № 9 від 21.02.2011 року.

Позивач до складу валових витрат включив витрати по придбанню ТМЦ від ПП «МКМ-Сервіс» в сумі 53317 грн. в т.ч. за 1-ий квартал 2011 року в сумі 53 317 грн. В ході перевірки встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП «МКМ-Сервіс» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008 року по 16.06.2011 року, за результатами перевірки складено акт від 23.06.2011 року № 1649/23-209/35383180 (а.с. 67-73). Даним актом встановлено порушення ведення податкового обліку, відсутність у ПП «МКМ-Сервіс» адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на зобов'язань, встановлено відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.1.31 пп.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1.п.11.2.ст.11. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого встановлено завищення валових доходів за 1 квартал 2011 року на суму - 40075515,00 грн., в тому числі при реалізації на ПП «Будмаш-96» на суму 53317 грн., в результаті непредставлення первинних документів для проведення перевірки.

Крім того, проведеною перевіркою встановлено, що у ПП «МКМ-Сервіс» відсутні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами. Аналізуючи дані податкової звітності (для перевірки не представлено жодних первинних бухгалтерських документів) встановлено, що ПП «МКМ-Сервіс» декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств та продажу покупцям, в тому числі ПП «Будмаш-96», які фактично не відбувались, отже є нікчемними, у зв'язку з тим, що первинні документи не представлені. Ні до перевірки , ні в судове засідання не представлено жодних документів які підтверджують факт переміщення від ПП «МКМ-Сервіс» до ПП «Будмаш-96» та замовлення товару, які передбачені договором № 916-4 від 24.12.2010 року.

Щодо господарських правовідносин позивача з ТзОВ «Промтехметал» та визначення податку на прибуток за квітень за 2011 року, суд зазначає наступне: ТзОВ «Промтехметал» (продавець) зобов'язався за договором № 41 від 21.04.2011 року поставити та передати позивачу (покупець) дорожню та будівельну техніку, автомобілі, причепи та запасні частини, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити даний товар. На виконання умов договору № 41 від 21.04.2011 року ТзОВ «Промтехметал» передало, а ПП «Будмаш-96» прийняло та оплатило товар на загальну суму 8 861,99 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН- 00584 від 21.04.2011 року, платіжним дорученням № 27 від 21.04.2011 року, податковою накладною ТзОВ «Промтехметал». Істотною умовою договору від 21.04.2011 року також являлась обов'язкова наявність акту приймання-передачі, за яким товар вважався б переданий продавцем і прийнятий покупцем з моменту підписання обома сторонами договору акту. Однак, факт прийому - передачі товару від ТзОВ «Промтехметал» не підтверджений, оскільки до матеріалів справи останнього не було надано. Окрім того, не надано і специфікацій, які вказані в додатках, що являються невідємною частиною даного договору (а.с. 153).

ПП «Будмаш-96» віднесено до складу витрат 2-го кварталу 2011 току витрати в сумі 7385 грн. по придбанню ТМЦ від ТзОВ «Промтехметал». ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено планову невиїзну перевірку ТзОВ «Промтехметал» щодо правильності та достовірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року. За результатами перевірки складено довідку від 06.07.2011 року за № 2721/15-2/37398974, якою встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. При цьому, даний факт підтверджено відповіддю ГВПМ СДПІ ВПП у м. Львові, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, в та інших документів, перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів звідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) (а.с.63-66).

Реальність господарських правовідносин з ТзОВ «Сталевий дім» позивач доводить договором № 17/05 від 03.05.2011 року, видатковою накладною № РН-0000052 від 25.05.2011, платіжними дорученнями № 36 від 16.06.2011 року, № 71 від 01.08.2011 року, № 143 від 24.11.2011 року та податковою накладною від 25.05.2011 року ( а.с.123-130). ТзОВ «Сталевий дім» передало, а ПП «Будмаш-96» прийняло наступні ТМЦ на загальну суму 296 760 грн.: ківш планувальний з гідро поворотом, ківш планувальний, ківш, гідромолот, компресор Артемівське, станок фрезерний, оприскувач, плуг 3-х корпусний, культиватор., бокс-прорабська.

Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень сторін, позивачем віднесено до складу витрат 2-го кварталу 2011 року витрати в сумі 247300 грн. по придбанню товару від ТзОВ «Сталевий дім». При перевірці відносин ПП «Будмаш-96» з контрагентом ТзОВ «Сталевий дім» ДПІ у Жовківському районі Львівської області прийняло до уваги акт від 18.07.2011 року за № 1189/23-4/37399035 позапланової документальної невиїзної перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова з питань достовірності декларування показників ТзОВ «Сталевий дім» декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, за яким задекларована сума 49460,00 грн. по взаєморозрахунках ТзОВ «Сталевий дім» з ПП «Будмаш-96» зменшено до 0,00 грн. Даним актом встановлено відсутність складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Встанолено здійснення діяльності спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Встановлено незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинах з підприємствами-постачальниками та відповідно податкових зобов'язань з підприємствами-покупцями, в т.ч. по взаєморозрахунках з ПП «Будмаш-96» (а.с.81-82).

Однак, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи позивач не надав суду товарно-транспортних накладних, наявність яких є обов'язковою для підтвердження факту доставки товару, що є предметом договорів з контрагентами позивача.

Відповідно до ст.9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 11 Глави перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший-екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику. Також чинним законодавством не передбачена заміна згаданих транспортних документів будь-якими іншими документами, тому здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. У протилежному випадку є обґрунтовані підстави для висновку про відсутність самої господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти прийняття виконаних робіт) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між ПП «Будмаш-96» та ПП «МКМ-Сервіс», ТзОВ «Сталевий дім», ПП «Трансфаворит» ПП «Промтехметал». З'ясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питань формування валових витрат.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Суд вважає, що складені позивачем з контрагентами документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

Так, аналізуючи видаткові та податкові накладні, судом встановлено, що товарно-матеріальні цінності габаритні і потребують спеціальної техніки для транспортування і розвантаження. Директор ПП «Будмаш-96»- ОСОБА_3 в судовому засіданні не зміг пояснити, де здійснювалась передача товару, хто ж здійснював розвантаження товару, не повідомив суд де зберігався придбаний товар, також не надано на вимогу суду актів прийому-передачі, документів складського обліку, специфікацій.

ПП «МКМ-Сервіс» звернулось до суду з позовом про оскарження дій ДПІ у Галицькому районі м. Львова, які полягають у викладені в акті перевірки від 23.06.2011 року № 1649/23-209/35383180 незаконних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій. Постановою Львівського апеляційного суду від 25.09.2012 року у справі № 2924/12/9104 відмовлено в задоволені позову. (а.с.74-76). Податкові повідомлення рішення винесені на підставі акта перевірки від 09.11.2010 року № 1929/23-0/33087015 ПП «Трансфаворит» оскаржив до Львівського окружного адміністративного суду, проте, в задоволені позову постановою від 20.12.2011 року відмовлено повністю. Апеляційну скаргу ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 року повернено ПП «Трансфаворит».(а.с.57-62). Вироком Сихівського районного суду м. Львова встановлено, що операції за січень - травень 2011 року ТзОВ «Промтехметал» по формуванню податку на додану вартість не мають реального товарного характеру, тобто є безтоварними не сплачені контрагентами до бюджету (а.с.181).

За змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Отже, перевіркою по контрагентах позивача встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а виконання умов договорів стають неможливими без їх наявності, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність та взаєморозрахунки з ПП «Будмаш-96». Таким чином, перевіркою встановлено проведення транзитних операцій, що спрямовано на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податку на прибуток. Платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування валових витрат.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Відсутність судового рішення про визнання недійсними договорів між позивачем та, контрагентом сама по собі не свідчить про реальність виконання цього договору зазначеними суб'єктами. Укладення договору не є доказом його виконання. Відтак, установлення факту недійсності цивільно-правового договору, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про неправомірне включення ПП «Будмаш-96» до складу валових витрат сум сплачених контрагентам є обгрунтованим.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно були прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19,71,72, 94, 160-163,167 КАС України, суд -

постановив:

У задоволені позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 квітня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.