Постанова № 30524305, 04.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р. Справа№ 5011-36/16647-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

в судове засідання з'явилась прокурор Карпенко Н.М. - посвідчення № 002740,

за участю представників

від позивача: Фурса С.М. - дов. від 27.11.2012 року № 11248

від відповідача: Васильківська В.Є. - дов. від 14.12.2012 року № 408

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Зелінська Л.М. - дов. від 13.03.2013 року, № 1332/15/14-13

розглянувши апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2012 року

у справі № 5011-36/16647-2012 (головуючий суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Судноплавна компанія ,,Укрферрі" (м. Одеса)

до: Фонду державного майна України (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство інфраструктури України (м. Київ)

про: зобов'язання виконати умови п. 6.2 договору № Д-1905 від 05.12.2007 року

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство ,,Судноплавна компанія ,,Укрферрі" з позовом до Фонду державного майна України про:

- зобов'язання Фонду державного майна України виконати умови п. 6.2. договору оренди державного майна № Д-1905 від 05.12.2007, а саме надати дозвіл ПрАТ ,,Судноплавна компанія ,,Укрферрі" на відчуження (продаж) орендованого майна - пасажирського порому ,,Каледония", ІМО № 7321063;

- зобов'язання Фонду державного майна України виконати умови пункту 6.2. Договору № Д-1905 оренди державного майна від 05.12.1997р., а саме надати дозвіл ПрАТ Судноплавна компанія ,,Укрферрі" на відчуження (продаж) орендованого майна - автомобілів: Тойота Превія - держ. № 555-90 ОВ, Лексус ЛС 430 держ. № 000-78 ОА та VW Тгапsрогtег держ. № ВН 00 16 АР.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012, здійснено заміну позивача Приватного акціонерного товариства ,,Судноплавна компанія ,,Укрферрі" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Судноплавна компанія ,,Укрферрі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2012р. припинено провадження у справі №5011-36/16647-2012 в частині позовних вимог про: зобов'язання Фонду державного майна України виконати умови п. 6.2. договору оренди державного майна № Д-1905 від 05.12.2007, а саме надати дозвіл ТОВ ,,Судноплавна компанія ,,Укрферрі" на відчуження (продаж) орендованого майна - пасажирського порому ,,Каледония", ІМО № 7321063, в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішенням від 26.12.2012 року господарський суд м. Києва позов задовольнив в повному обсязі. Зобов'язав Фонд державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) виконати умови п. 6.2 договору оренди державного майна № Д-1905 від 05.12.2007 року, а саме: надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю ,,Судноплавна компанія ,,Укрферрі" (05014, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, пров. Сабанський, буд. 4-А) на відчуження (продаж) орендованого майна - автомобілів Тойота Превія - державний номер 555-90 ОВ, Лексус ЛС 430 - державний номер 000-78 ОА та VW Transporter державний номер ВН 0016 АР.

Стягнув з Фонду державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Судноплавна компанія ,,Укрферрі" (05014, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, пров. Сабанський, буд. 4-А) 536 грн.50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду Фонд державного майна України звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2012 року у справі № 5011-36/16647-2012 і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Доводи апеляційної скарги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були неповно з'яcовані обставини, що мають значення для справи, допущено порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2013 року апеляційна скарга Фонду державного майна України на рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2012 року була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 5011-36/16647-2012 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Листом від 01.02.2013 року прокуратура м. Києва повідомила, що відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. ст. 35, 36-1 Закону Україну ,,Про прокуратуру" та ч. 1 ст. 29 ГПУ України, з метою представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України представник прокуратури м. Києва прийматиме участь у вищевказаній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство інфраструктури України, в зв'язку з чим відкладено розгляд справи.

Під час апеляційного провадження прокурор, представник відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, представник позивача просив залишити рішення Господарського суду м. Києва без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, представник третьої особи у вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, сторін, судова колегія виходить з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 05.12.1997 між Фондом державного майна України (орендодавець) та Судноплавною компанією ,,Укрферрі", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Судноплавна компанія ,,Укрферрі"(орендар) було укладено договір оренди державного майна № Д-1905 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування цілісний майновий комплекс Державної судноплавної компанії ,,Укрферрі" склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки та передаточного балансу вказаного підприємства, складеного станом на 01.11.1997 і становить 20 304,1 тис. грн.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 10 років з 05.12.1997 по 05.12.2007 та додатковою угодою № 720 від 28.10.2004 внесено зміни до договору та встановлено строк дії договору з 05.12.1997 по 05.12.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи даний Договір на час вирішення спору є чинним.

12 вересня 2011р. Позивач своїм листом (вих. № 10713) звернувся до Відповідача з проханням надати згоду на відчуження об'єктів державної власності (автомобілів Тойота Превія - держ. № 555-90 ОВ та Лексус ЛС 430 держ. № 000-78 ОА), переданого в оренду у складі цілісного майнового комплексу державного підприємства. Позивач у своєму листі інформував, що подальша експлуатація вказаних транспортних засобів є економічно недоцільною та відчуження такого майна не вплине на цілісність майнового комплексу переданого Позивачу за Договором в оренду.

13.10.2011р. Відповідач своїм листом (вих. № 10-24-13892) відмовив Позивачу у наданні згоди на відчуження майна, мотивуючи це тим, що Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. № 803 не передбачено відчуження державного майна, переданого в оренду у складі цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій (їх структурних підрозділів).

28 вересня 2012 року Позивач своїм наказом створив інвентаризаційну комісію з метою проведення інвентаризації автотранспорту, що знаходиться на балансі Позивача, та входить до складу орендованого ЦМК згідно до Договору, перевірку його технічного стану.

Актом Позивача від 03 жовтня 2012 року було встановлено наявність 3-х таких автомобілів, а саме: Тойота Превія - держ. № 555-90 ОВ, Лексус ЛС 430 держ. № 000-78 ОА та VW Transporter держ. № ВН 00 16 АР.

01 листопада 2012 року Комісія своїм техніко-економічним обґрунтування доцільності відчуження майна встановила що вищевказані автомобілі мають значний фізичний знос вузлів та агрегатів та потребують поточного (капітального ремонту). У зв'язку з чим рекомендовано Позивачу реалізувати такі автомобілі. Під час обстеження автомобілів комісія зверталась до Станцій технічного обслуговування для встановлення вартості необхідних ремонтів автомобілів. Встановлено, що автомобілі потребують проведення поточних та відновлювальних ремонтів що вимагає значних коштів та не є економічно вигідним.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що відмова Відповідача у одержанні дозволу на відчуження майна, тягне погіршення фінансового становища Позивача, оскільки залишення на балансі основних засобів із значним зносом, які потребують подальшому значних витрат на проведення поточних та відновлювальних ремонтів, що підтверджується техніко-економічним обґрунтуванням доцільності відчуження майна, зазначеного в актах інвентаризації основних засобів від 03 жовтня 2012р., вимагає понесення додаткових витрат на утримання та зберігання цього майна, обмежує Позивача у можливостях здійснення підприємницької діяльності.

Зокрема позивач посилається на те, що п. 6.2. Договору передбачене право Орендаря: ,,Продавати, обмінювати, позичати за згодою Орендодавця окремі види орендованого майна, якщо ці дії не перешкоджають виконанню умов цього договору".

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частиною 1 статті 3 Закону України ,,Про управління об'єктами державної власності" визначено, що державне майно передане в оренду, лізинг, концесію, відноситься до об'єктів управління державної власності.

Наразі є чинним Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року № 803, яким урегульовано механізм та способи відчуження об'єктів державної власності.

Зокрема даним Порядком визначено, що відчуження майна може здійснюватись лише за умови врахування особливостей правового режиму окремого майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном.

Відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції в межах, визначених законодавчими актами.

Відчуження майна, що перебуває на балансі суб'єкта управління, здійснюється за рішенням такого суб'єкта.

Відповідно до п.п. 1 п. 7 вказаного Порядку, для отримання згоди на відчуження майна суб'єкт господарювання подає разом із зверненням стосовно відчуження майна техніко - економічне обґрунтування доцільності відчуження майна та напрямів використання коштів (з обов'язковим визначенням впливу відчуження майна на цілісність майнового комплексу).

При цьому, п.п. 6 п.5 Порядку відчуження об'єктів державної власності, чітко визначено, що його дія не поширюється на відчуження майна, переданого в оренду у складі цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій (їх структурних підрозділів).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було необґрунтовано застосовано до спірних правовідносин ст. 8 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону), оскільки аналогія закону застосовується у тому випадку, якщо є прогалина в правовому регулюванні відповідних відносин.

При аналогії закону застосовується норма, що регулює подібні правовідносини. При цьому необхідно довести, що саме на підставі цього принципу повинні бути врегульовані відповідні відносини.

Застосування аналогії не повинно в цілому суперечити чинному цивільному законодавству.

В порядку аналогії закону повинна використовуватись норма, що міститься в акті саме цивільного законодавства.

Однак, при винесенні оспорюваного рішення судом першої інстанції не було визначено, норми якого закону мають бути застосовані до відносин між сторонами.

Так, при задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку про їх обґрунтованість та доведеність, однак при цьому не було з'ясовано повноважень Фонду державного майна України надавати дозвіл на відчуження майна, переданого в оренду в складі цілісних майнових комплексів державних підприємств.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до п.п. и п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України ,,Про управління об'єктами державної власності" Фонд державного майна України, відповідно до законодавства дає дозвіл (погодження) на відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством.

Оскільки чиним законодавством не визначений порядок відчуження майна, що передане в оренду в складі цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій (їх структурних підрозділів), Фонд державного майна України відповідно не уповноважений надавати дозвіл на його відчуження.

Зокрема, як пояснив представник третьої особи - Міністерства інфраструктури України, який був суб'єктом управління щодо вищевказаного цілісного майнового комплексу, розпорядженням КМУ від 21.03.2011 року № 265-р. ,,Питання управління Міністерством інфраструктури об'єктами державної власності" затверджено переліки підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури, відкритих акціонерних товариств, функції з управління корпоративними правами щодо яких здійснює Міністерство інфраструктури, державних підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінінфраструктури, однак позивач не входить до сфери його управління, тому здійснення будь - яких дій щодо управління майном позивача, переданим в оренду Фондом державного майна не входить до повноважень Мінінфраструктури.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи те, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права (ст. 8 ЦК України щодо застосування аналогії закону) колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення, прийняте господарським судом м. Києва від 26.12.2012 року по справі № 5011-36/16647-2012 підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2012 року по справі № 5011-36/16647-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2012 року по справі № 5011-36/16647-2012 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі, яким у позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Судноплавна компанія ,,Укрферрі'' (65014, м. Одеса, пров. Сабанський, 4-а, ЄДРПОУ 20957025) на користь Фонду державного майна України (01601, м. Київ, вул.. Кутузова, 18/9, ЄДРПОУ 00032945) судовий збір в розмірі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. за розгляд апеляційної скарги.

5. Матеріали справи 5011-36/16647-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 08.04.2013р.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Коротун О.М.