Рішення № 30520673, 27.02.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №812/10908/12

Провадження №2/812/4447/12

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

27 лютого 2013 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрієвої М.М.,

при секретарі Чернетенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 108 363,67 гривень та судових витрат, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «ОТП Банк» звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом в сумі 108 363,67 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладених між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 кредитного договору №МL-200/477/2006 від 13.06.2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 130 000,00 гривень на купівлю нерухомого майна, строком погашення не пізніше 13.06.2026 року зі сплатою відповідної платні за користування кредитом. В якості забезпечення наданого кредитного договору №МL-200/477/2006 від 13.06.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна»», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2. був укладений договір поруки №CGML-200/477/2006, на підставі якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобов'язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача належним чином повідомлений у судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі, повідомлені судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися і не повідомили суд про причини неявки.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

13.06.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №МL-200/477/2006, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі на загальну суму 130 000,00 гривень. ОСОБА_1, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 13.06.2026 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Згідно з п. 4 частини №1 кредитного договору №МL-200/477/2006 від 13.06.2006 року сума кредиту та процентів щомісяця погашається рівними частинами на протязі всього строку дії кредитного договору. Щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту.

Відповідно до п. 3 частини №1 кредитного договору №МL-200/477/2006 від 13.06.2006 року плаваюча процентна ставка становить 4,5% річних плюс Fidr (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).

Пунктом 1.5.1 частини №2 кредитного договору №МL-200/477/2006 від 13.06.2006 року передбачено, що повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено цим договором.

На підставі п.1.5.1.1 частини №2 кредитного договору №МL-200/477/2006 від 13.06.2006 року нараховані проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту та в строк передбачений в графіку.

У зв'язку з тим, що позичальником не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, позивачем на підставі п.1.9.1 частини №2 кредитного договору №МL-200/477/2006 від 13.06.2006 року було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. Так, позивач направив ОСОБА_1. вимогу №200-12-4-3/1814 від 26.11.2012 року про погашення заборгованості за кредитним договором (докази поштового направлення від 26,11,2012 року). Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дня її одержання, але до моменту подання позову до суду вона не виконана і відповідні суми позивачу не сплачені.

На підставі п.4.1.1 частини №2 кредитного договору №МL-200/477/2006 від 13.06.2006 року за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів у визначені кредитним договором строки позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.

В якості забезпечення наданого кредитного договору №МL-200/477/2006 від 13.06.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2. був укладений договір поруки №CGML-200/477/2006, а також між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є позивач, на підставі якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобов'язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору.

Відповідно до п.1.2 договорів поруки № CGML-200/477/2006 ОСОБА_2. відповідає як солідарний боржник і банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителів, чи до всіх одночасно.

Згідно з п.п.3.1, 3.2 договору поруки № CGML-200/477/2006 у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, поручитель зобов'язаний здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком, протягом трьох банківських днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги. Вимога про погашення заборгованості за кредитним договором №200-12-4-3/1814 від 26.11.2012 року була надіслані позивачем на адресу ОСОБА_1 (докази поштового відправлення від 26,11,2012 року), однак у зазначений строк не виконані.

Таким чином, ОСОБА_1 вимоги кредитного договору №МL-200/477/2006 від 13.06.2006 року не виконує, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому не сплачує. Позивач звертався до відповідачів з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останні заходів до погашення заборгованості не вжили.

Станом на 23.11.2012 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором №МL-200/477/2006 від 13.06.2006 року в сумі 108 363,67 гривень, а саме: 89 916,42 гривень, - сума основного боргу за тілом кредиту, 5 116,50 гривень - проценти за користування кредитними коштами за період з 13.08.2012 року по 23.11.2012 року, 13 330,75 гривень - нарахована пеня по кредиту за період з 18.02.2010 року по 23.11.2012 року.

Відповідно до п. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позивач нарахував пеню за два роки, що суперечить ст. 258 ЦК України.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушенні боржником зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, за розрахунком позивача, пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 19.02.2010 року по 23.11.2012 року включно становить 13 330,75 гривень.

Позивач ПАТ «ОТП» звернувся до суду з позовом 06.12.2012 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції, проте позовні вимоги щодо стягнення пені заявлені станом на 23.11.2012 року, після чого не збільшувались. Позивач клопотань про поновлення терміну позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки у виді штрафу та пені не заявив.

Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, пеня підлягає стягненню за період з 14.02.2012 року по 23.11.2012 року включно.

Згідно наданого банком розрахунку, станом на 23.11.2012 року пеня вже складала 13 330,75 грн., тому ця сума підлягає відрахуванню Отже стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 8494,65 гривень.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

На підставі ст.544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є поручителем перед позивачем за виконання умов кредитного договору №МL-200/477/2006 від 13.06.2006 року та солідарними боржниками. У зв'язку з невиконанням позичальником вимог зазначеного кредитного договору у позивача виникло право вимагати від ОСОБА_2 виконання зобов'язань по кредитному договору, які останній ігнорує. Тому є підстави для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми основного боргу по несплаченому кредиту, процентів за користування кредитними коштами.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми заборгованості за кредитом підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягненню на користь позивача підлягають понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1035 грн. 27 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.543, 544, 553, 554, 611, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.16, ч.4 ст.169, ст.ст.209, 214-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 108 363,67 гривень та судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_4 виданий Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області 13.02.1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (НОМЕР_2, виданий Якимівським РВ УМВС України в Запорізькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», в особі Регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м. Запоріжжя (п/р 29093002900200 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 89 916 (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень 42 копійки, суму заборгованості за нарахованими відсотками за період 13.08.2012 року по 23.11.2012 року в розмірі 5 116 (п'ять тисяч сто шістнадцять) гривень 50 копійок, нараховану пеню за неналежне вконання боргових зобов'язань за період з 31.12.2011 по 23.11.2012 року в розмірі 8494 (вісім тисяч дев'яносто чотири) гривень 65 копійок, всього на загальну суму 103527 (сто три тисячі п'ятсот двадцять сім) гривень 52 копійки

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», в особі Регіонального відділення АТ ОТП Банк (п/р 29093002900200 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 035 (одна тисяча тридцять п'ять) гривень 27 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва