Вирок № 30520443, 26.03.2013, Вишгородський районний суд Київської області

26.03.2013 №363/351/13-к

ВИРОК

Іменем України

26 березня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Скарлат О.І.

при секретарі - Багінській Л.П.

за участі прокурора - Штогуна М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальне провадження за № 12012100150000038 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Бородянка Вишгородського району Київської області, громадянина України, освіта вища, не працюючого, неодруженого, проживаючого АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2012 року близько 8 години 00 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Фольксваген Транспортер», державний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі «Київ-Овруч», між населеними пунктами Демидів-Лютіж , рухався у напрямку м.Києва на 34 км +700 м вказаної автодороги, під час здійснення маневру обгону транспортного засобу, що рухався в попутному з ним напрямку, не обрав безпечної швидкості руху свого автомобіля, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також перед зміною напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим поставив під загрозу життя та здоров'я , після чого виїхав на зустрічну смугу руху в напрямку м.Овруч, де допустив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110387», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що рухався в напрямку м.Овруч.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ЗАЗ 110387» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №86/Д-2012р. від 14.12.2012 року: з наданої медичної документації ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні полі травми КМКЛ ШМД з 10.10.2012 по 22.10.2012 року з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Перелом кісток носа. Закрита травма грудної клітки. Перелом 5-го ребер зліва. Закритий перелом латерального мищелка правого стегна».

Згідно консультативного висновку консультанта-рентгенолога КОЛ СМЕ №993/25 від 06.12.2012 року «Перелом внутрішньо суглобовий, медіального відростку правої стегнової кістки в дистальному відділі. По строку відповідає даті травми».

Такого характеру тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих предметів можливо в строк і при обставинах (при автомобільній травмі при знаходженні потерпілого в салоні автомобіля), що викладені в постанові про призначення експертизи, в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки для повного зростання даного перелому потрібен строк більше 21 дня.

Керуючи транспортним засобом підсудний ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху України, а саме таких пунктів:

- пункт 1.2. В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

- пункт 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків:

- пункт 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі;

- пункт 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- пункт 11.2. Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;

- пункт 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєнні інкримінуємого злочину визнав повністю і пояснив, що 10.10.2012 року близько 8 години 00 хвилин він, керуючи автомобілем марки «Фольксваген Транспортер» рухався по автодорозі Київ-Овруч між населеними пунктами Демидів-Лютіж зі швидкістю 80-90 км/год. В попутному з ним напрямку рухався вантажний автомобіль з причепом. Під час руху помітив, що вантажний автомобіль , що рухався попереду для здійснення маневру обгін, виїхав на зустрічну смугу руху. В цей час ОСОБА_1 вирішив теж здійснити маневр обгону вантажного автомобіля та увімкнувши лівий поворот виїхав на зустрічну смугу руху, рухаючись по зустрічній смузі він побачив, як автомобіль який їхав попереду закінчив маневр обгону та з'їхав на свою смугу руху. В цей час ОСОБА_1 побачив попереду себе автомобіль ЗАЗ , який рухався йому назустріч по своїй смузі руху. Оскільки він не встиг завершити маневр обгону вантажного автомобіль, він застосував гальмування, щоб уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ та скерував свій автомобіль ліворуч, щоб виїхати на узбіччя, однак зіткнення не вдалося уникнути. Зазначив, що з вересня 2012 року він працював водієм на ПП «ГПБ Центр ДАБК» та за ним був закріплений автомобіль «Фолькваген Транспортер», д.н. НОМЕР_1, який належить даному підприємству та зареєстрований на ОСОБА_3 В судовому засіданні щиро розкаявся у скоєному та просив пробачення у потерпілих.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 10 жовтня 2012 року близько 8-00 години він разом з дружиною ОСОБА_4, яка сиділа на задньому пасажирському сидінні автомобіля, керував автомобілем НОМЕР_3, рухаючись по автодорозі Київ-Овруч близько 60 км/год. Під час руху на відстані 15 м від його автомобіля із-за задньої частини зустрічного автомобіля для здійснення маневру обгін на його смугу руху виїхав автомобіль марки «Фольксваген Транспортер», щоб не допустити зіткнення з ним ОСОБА_2 застосував гальмування свого автомобіля не змінюючи напрямку свого руху, однак зіткнення уникнути не вдалося. Зіткнення відбулося передніми частинами на його смузі руху. З місця ДТП ОСОБА_2 та його дружину було доставлено до Вишгородської ЦРЛ. Щодо міри покарання, то вважає, що вона повинна бути не пов"язана з позбавленням волі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила , що 10 жовтня 2012 року близько 8-00 години вона разом з чоловіком ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_3, сиділа на задньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля, рухаючись по автодорозі Київ-Овруч близько 60 км/год. Під час руху на відстані 15 м від їх автомобіля із-за задньої частини зустрічного автомобіля для здійснення маневру обгін на його смугу руху виїхав автомобіль марки «Фольксваген Транспортер», щоб не допустити зіткнення з ним ОСОБА_2 застосував гальмування свого автомобіля не змінюючи напрямку свого руху, однак зіткнення уникнути не вдалося. Зіткнення відбулося передніми частинами на їх смузі руху. З місця ДТП її та чоловіка ОСОБА_2 було доставлено до Вишгородської ЦРЛ., а згодом переведено до лікарні ШМД м.Києва, де вона перебувала на стаціонарному лікуванні. Щодо міри покарання, то вважає, що вона повинна бути не пов"язана з позбавленням волі.

Свідок ОСОБА_5, суду пояснила, що 10.10.2012 року близько 8-00 години вона їхала разом зі своїм сином ОСОБА_1 на автомобілі «Фольксваген Транспортер» на авторозі Київ-Овруч між селами Демидів-Лютіж , за кермом якого був ОСОБА_1 В попутному з ними напрямку рухався вантажний автомобіль з причепом. Під час руху помітила, що автомобіль , що рухався попереду вантажного автомобіля для здійснення маневру обгін виїхав на зустрічну смугу руху. В цей час її син ОСОБА_1 теж вирішив здійснити маневр обгону вантажного автомобіля та увімкнувши лівий поворот виїхав на зустрічну смугу руху, рухаючись по зустрічній смузі вона побачила, як автомобіль який їхав попереду закінчив маневр обгону та з'їхав на свою смугу руху. В цей час вона побачила попереду себе автомобіль ЗАЗ, який рухався їм назустріч по своїй смузі руху. Оскільки ОСОБА_1 не встиг завершити маневр обгону вантажного автомобіля, він застосував гальмування, щоб уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ та скерував свій автомобіль ліворуч, щоб виїхати на узбіччя, однак зіткнення не вдалося уникнути.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 10.10.2012 року близько 8-00 години вона керувала автомобілем НОМЕР_4, рухаючись на автодорозі Київ-Овруч, між селами Демидів-Лютіж зі швидкістю 70 км/год. В попутному напрямку на відстані 50м рухався автомобіль ЗАЗ червоного кольору. Під час руху вона помітила, як автомобіль який рухався на зустрічній смузі руху здійснив маневр обгону, коли даний автомобіль завершив маневр та виїхавши на свою смугу руху вона помітила автомобіль «Фольксваген Транспортер», який рухався їй назустріч по її смузі руху та виконував маневр обгону вантажного автомобіля. Не встигаючи завершити маневр обгону, автомобіль Фольксваген Транспортер» допустив зіткнення з автомобілем ЗАЗ, що рухався з нею в попутному напрямку. Зіткнення відбулося передніми частинами обох автомобілів.

З протоколу огляду місця події із схемою до нього та фото таблицями до нього від 10.10.2012р., з якого вбачається, що місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться на автодорозі Київ-Овруч, між населеними пунктами Демидів -Лютіж на відставні 31,7 м від електроопори №63 від с.Лютіж до с.Демидів, вид покриття асфальтобетонне, стан покриття сухе, дорожнє покриття для двох напрямків, число смуг для руху в напрямку огляду одна, їх ширина 3,6 м, для руху назустріч -ширина 3,6 м, ширина узбіччя - 2 м, на проїзній частині нанесені лінії повздовжньої розмітки для розділення зустрічних потоків руху транспорту та позначенням краю проїжджої частини, до проїжджої частини примикають: праворуч - узбіччя, кювет, ліворуч: узбіччя, кювет, сліди гальмування відсутні.

Оцінюючи протокол огляду місця події, схему до нього та фото таблиці до нього, суд вважає, що місце зіткнення, яке відображено на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди не протирічить показам обвинуваченого, потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_4, а саме відбулося на узбіччі від смуги руху в напрямку м.Овруч (а.с.7-17).

З протоколу огляду транспорту від 10.10.2012 року вбачається, що автомобіль «ЗАЗ» пошкоджено передній бампер, кришка капота, передні крила, вітрове скло, передні фари (а.с.18).

З протоколу огляду транспорту від 10.10.2012 року автомобіль «Фольксваген Транспортер » пошкоджено переднє праве крило, передній бампер з правої сторони, правий блок фар (а.с.19).

Згідно висновку експерта №1116А від 19.12.2012 року зіткнення автомобіля «Фольксваген Транспортер» д.н. НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_5 відбулося на смузі руху в бік с.Демидів ближче до правого краю проїзної частини (а.с. 40-41).

З висновку авто-технічної експертизи № 1099А від 04.12.2012 р. з фото таблицями вбачається, що рульове керування автомобіля марки «Фольксваген Транспортер» державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією не виявлено.

Система робочого гальма автомобіля «Фольксваген Транспортер» державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією не виявлено.

Елементи підвіски автомобіля «Фольксваген Транспортер» державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією не виявлено (а.с.46-48).

Згідно з висновком авто-технічної експертизи №1160А від 04.01.2013р. в заданій дорожній ситуації, водій автомобіля «Фольксваген Транспортер» д.н. НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 1.2, 12.1, 11.2, та 10.1 правил дорожнього руху в Україні.

При виконанні даних вимог п.п. 1.2, 12.1, 11.2, та 10.1 водій автомобіля «Фольксваген Транспортер» д.н. НОМЕР_1 мав технічну можливість попередити зіткнення в автомобілем НОМЕР_5, на що у нього не було перешкод технічного характеру.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України , тобто у разі виникнення небезпеки негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки.

В заданій дорожньо-транспортній ситуації своїми односторонніми діями водій автомобіля НОМЕР_3 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «Фольксваген Транспортер» д.н. НОМЕР_1 у зв'язку з тим, що навіть зупинка його автомобіля не виключала можливості зіткнення , так як зустрічний автомобіль «Фольксваген Транспортер» до зіткнення не гальмувався.(а.с. 53-54).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №86/Д-2012р. від 14.12.2012 року: з наданої медичної документації ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні полі травми КМКЛ ШМД з 10.10.2012 по 22.10.2012 року з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Перелом кісток носа. Закрита травма грудної клітки. Перелом 5-го ребер зліва. Закритий перелом латерального мищелка правого стегна».

Згідно консультативного висновку консультанта-рентгенолога КОЛ СМЕ №993/25 від 06.12.2012 року «Перелом внутрішньо суглобовий, медіального відростку правої стегнової кістки в дистальному відділі. По строку відповідає даті травми».

Такого характеру тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих предметів можливо в строк і при обставинах (при автомобільній травмі при знаходженні потерпілого в салоні автомобіля), що викладені в постанові про призначення експертизи, в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки для повного зростання даного перелому потрібен строк більше 21 дня (а.с.35-36).

При судово-токсилогічному дослідженні крові ОСОБА_1 метиловий, етиловий спирти, а також пропили вий, бутиловий, амилевий спирти та їх ізомери не виявлені (а.с.23).

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив п.1.2, 1.5, 2.3, 10.1, 11.2, 12.1 Правил дорожнього руху, оскільки виїжджаючи на зустрічну смугу для виконання маневру обгін повинен був переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, також під час вибору швидкості повинен врахувати дорожню обстановку, щоб постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним.

Між порушенням визначених пунктів Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 та настанням наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_2 - є прямий причинний зв'язок. Суд визнає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

Дії підсудного ОСОБА_1 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Суд враховує, що злочином завдані тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4

Як вбачається з висновку експерта № 85/Д від 14.12.2012 року з наданої медичної документації ОСОБА_4 знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні полі травми КМКЛ ШМД з 10.10.2012 по 22.10.2012 року з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку, рвана рана обличчя, забій грудної клітини, забій органів брюшної полості, гематоми тулуба та кінцівок, хронічна ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний коронарокардіосклероз.

Такого характеру тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих предметів можливо в строк і при обставинах (при автомобільній травмі при знаходженні потерпілого в салоні автомобіля), що викладені в постанові про призначення експертизи, в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, на строк більше 6, але не менше 21 дня (а.с.31-33).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, які сприяли вчиненню злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає.

Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.85).

За місцем проживання та роботи характеризується з позитивної сторони ( а.с.88-89).

У лікаря нарколога та психіатра не перебуває ( а.с.83-87).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчинення злочину та особу винного, який скоїв злочин середньої тяжкості, передбачений ч.1 ст.286 КК України, з урахуванням обставин справи та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність призначити йому покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.286 КК України. Враховуючи те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди не настали тяжкі наслідки щодо заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, та з урахуванням думки потерпілих, суд вважає за необхідне призначити покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, враховуючи особу винного, наявність пом'якшуючих покарання обставин те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за його поведінкою з боку органів кримінально-виконавчої інспекції, тому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покласти на нього обов'язки згідно п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 та Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому він просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальну шкоду в частині відшкодування витрат, пов'язаних з пошкодженням автомобіля в сумі 1000 грн., та в частині заподіяння моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» просить стягнути 1793,12 грн. матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами на його лікування , 27351 грн. матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля, та в частині моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 та Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому вона просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальну шкоду, пов'язану з витратами на її лікування в сумі 405,60 грн., та в частині заподіяння моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» просить стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 позов ОСОБА_2 в частині стягнення з нього відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнав, посилаючись на те, що він на даний час не працює та у нього відсутні такі кошти.

Обвинувачений ОСОБА_1 позов ОСОБА_4 в частині стягнення з нього відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав частково, в частині витрат, пов'язаних з лікуванням в сумі 405,60 грн. визнав, в частині стягнення моральної шкоди не визнав, посилаючись на те, що він не працює та у нього на даний час відсутні такі кошти.

Представник Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» в судове засідання не з'явився , про розгляд справи повідомлений належним чином , причини неявки суду невідомі.

У відповідності зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1188 ЦК України - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Потерпілий ОСОБА_2 та ОСОБА_4 знаходились на стаціонарному лікуванні з приводу спричинених тілесних ушкоджень з 10.10.2012 року по 22.10.2012 року. Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди здоров ю потерпілих , внаслідок чого вони понесли вимушені матеріальні витрати на невідкладну медичну допомогу, придбання ліків, послуги МРТ , що підтверджується наданими чеками та квитанціями.

Згідно з висновком звіту № 02104 від 14.12.2012 року по визначенню вартості матеріальної шкоди, розмір матеріальної шкоди, спричинено ОСОБА_2 в результаті ДТП пошкодженням автомобіля НОМЕР_6 становить 28351 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Фольксваген Транспортер» д.н. НОМЕР_1 застрахована в СТзДВ «Гарантія» згідно полісу № АЕ /0025713. Термін дії полісу з 10.10.2012 року по 09.10.2013 року. Страхова сума за полісом: за шкоду заподіяну життю та здоров'ю - 100000 грн., за шкоду заподіяну майну - 50 000 грн. Розмір франшизи -1000 грн.

Оскільки цивільна правова відповідальність автомобіля «Фольксваген Транспортер», яким керував обвинувачений застрахована, тому і відповідно СТзДВ «Гарантія» має нести відповідальність, тому суд вважає, що витрати потерпілих ОСОБА_2 пов'язані з його лікуванням в розмірі 1793,12 грн. та витрати, пов'язані з пошкодженням автомобіля в сумі 27351 грн. та витрати потерпілої ОСОБА_8, пов'язані з її лікуванням в сумі 405,60 грн. підлягають стягненню з СТзДВ «Гарантія».

Звертаючись до суду з позовними вимогами в частині стягнення з обвинуваченого витрат, пов'язаних з пошкодженням автомобіля потерпілим ОСОБА_2 не враховано, що автомобіль «Фольксваген Транспортер» д.н. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода , завдана джерелом підвищеної небезпеки , відшкодовується особою , яка на відповідній правовій підставі (право власності , інше речове право , договір підряду , оренди тощо) володіє транспортним засобом , механізмом , іншим об"єктом , використання , зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" , не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду особа , яка управляє джерелом підвищеної небезпеки й перебуває в трудових відносинах з володільцем цього джерела ( шофер , машиніст , оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку , враховуючи характер відносин , які між ними склалися.

Оскільки автомобіль «Фольксваген Транспортер» , яким керував обвинувачений не належав останньому, а тому завдані збитки, пов'язані з пошкодженням автомобіля в розмірі 1000 грн. задоволенню не підлягають.

Як встановлено в п. 22.1, 22.3 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується страховиком також моральна шкода, передбачена п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України, в розмірі не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону, а різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Також такими, що підлягають задоволенню є вимоги потерпілих про відшкодування завданої моральної шкоди, з огляду на перенесену потерпілими глибину душевних страждань, що пов'язані з вимушеними змінами у життєвих планах і стосунках, фізичний біль, а також з огляду на засади розумності і справедливості, ступінь вини обвинуваченого, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з обвинуваченого та СТзДВ «Гарантія» моральної шкоди підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Крім цього з обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати за проведення транспортно-трасологічної експертизи в сумі 980,80 грн., судової автотехнічної експертизи в розмірі 784 грн., за проведення судової автотехнічної експертизи в розмірі - 980,80 грн., всього на загальну суму 2745,60 грн.

Речові докази по кримінальному провадженню: автомобіль НОМЕР_6 , що перебуває на зберіганні на території штрафмайданчика ФОП ОСОБА_9, за адресою АДРЕСА_2 Вишгородського району Київської області повернути його власнику ОСОБА_2 в його законне володіння, користування та розпоряджання, автомобіль «Фольксваген Транспортер» д.н. НОМЕР_7, який переданий на зберігання ОСОБА_10 залишити у його володінні.

Враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого в ході досудового слідства та судового розгляду , суд вважає за можливе до набрання вироком чинності не застосовувати щодо нього заходи забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст.ст.373-376 КПК України , суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 - визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з його лікуванням в сумі 1793,12 грн., витрати , пов'язані з пошкодженням автомобіля в сумі 27351 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь ОСОБА_4 відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з її лікуванням в сумі 405,60 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення транспортно-трасологічної експертизи в сумі 980,80 грн., судової автотехнічної експертизи в розмірі 784 грн., за проведення судової автотехнічної експертизи в розмірі - 980,80 грн., всього на загальну суму 2745,60 грн.

Речові докази по кримінальному провадженню: автомобіль НОМЕР_6 , що перебуває на зберіганні на території штрафмайданчика ФОП ОСОБА_9, за адресою АДРЕСА_2 Вишгородського району Київської області повернути його власнику ОСОБА_2 в його законне володіння, користування та розпоряджання, автомобіль «Фольксваген Транспортер» д.н. НОМЕР_7, який переданий на зберігання ОСОБА_10 залишити у його володінні.

Враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого в ході досудового слідства та судового розгляду , суд вважає за можливе до набрання вироком чинності не застосовувати щодо нього заходи забезпечення кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілим та прокурору.

Суддя О.І.Скарлат