Постанова № 30519951, 01.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

01 квітня 2013 р. Справа № 820/290/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представників позивача - Артюх Ю.В., Шкребець Є.Ф.,

представників відповідача - Черніченко І.Ю., Сагайдака О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Харківське ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (надалі за текстом - ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - СДПІ ВПП у м. Харкова Харківської області ДПС, відповідач), в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби від 14.08.2012 року за № 0000260043 та № 0000270043

В обґрунтування позову зазначено, що підставою для видання зазначених податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки від 27.07.2012 р. №286/43-1/05471230 „Про результати планової документальної перевірки ПАТ „Харківська ТЕЦ-5", код ЄДРПОУ 05471230, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р.", з якими позивач не погоджується.

Позивач вважає неправомірними висновки акту перевірки щодо вчинення позивачем порушень вимог податкового законодавства по його господарським відносинам з ТОВ „Енергоконсалт", ТОВ „Фінансово-будівельна група", ТОВ „Фірма „Стаг", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Гран-прі+", ПП „Гарт", ТОВ „Територія-плюс".

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в їх обґрунтування в адміністративному позові.

Представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували, вказавши на його необґрунтованість та безпідставність. В обґрунтування поданих заперечень зазначили про правомірність проведених донарахувань податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток на підставах, зазначених в акті перевірки. З вказаних підстав представники відповідача просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", місцезнаходження: 62371, Харківська область, Дергачівський район, сел. Подвірки, код ЄДРПОУ 05471230, зареєстровано 30.05.2003 року Дергачівською районною державною адміністрацією за № 14561200000000029 та взято на податковий облік 07.05.1998 року за № 156, станом на час розгляду справи перебуває на обліку в СДПІ ВПП у м. Харкові Харківської області ДПС.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100282584 від 07.05.2010 року, ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", ЄДРПОУ 05471230, було зареєстровано платником ПДВ у період з 01.01.2011 року по 27.07.2012 року.

На підставі направлень №№ 217-221 від 30.05.2012 року, виданих СДПІ ВПП у м. Харкові Харківської області ДПС, згідно ст. ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), наказу № 137 від 07.05.2012 року та відповідно до плану-графіка проведення планових документальних перевірок суб'єктів господарювання, фахівцями податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірки ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р., та встановлено наступні порушення:

- пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.8, пп. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138, п. 146.12 ст. 146 ПК України, а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 1350080,00 грн., у тому числі по періодам: ІІ кв. 2011 р. - 28557,00 грн., ІІІ кв. 2011 р. - 1124027,00 грн., ІV кв. 2011 р. - 124697,00 грн., І кв. 2012 р. - 72799,00 грн.;

- п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, 200.3 ст. 200 ПК України, а саме: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10740,00 грн., в тому числі за серпень 2011 р. - 10740 грн.;

- п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, а саме: завищено податок на додану вартість на загальну суму 8361412,00 грн., в тому числі за: лютий 2011 р. - 1342230,00 грн., березень 2011 р. - 1172500,00 грн., квітень 2011 р. - 922531,00 грн., травень 2011 р. - 1476001,00 грн., червень 2011 р. - 600832,00 грн., липень 2011 р. - 4667,00 грн., серпень 2011 р. - 686334,00 грн., вересень 2011 р. - 1169484,00 грн., жовтень 2011 р. - 141247,00 грн., листопад 2011 р. 566281,00 грн., грудень 2011 р. - 27930500 грн..

Результати перевірки оформлено відповідним актом від 27.07.2012 р. за № 286/43-1/05471230 (надалі за текстом - акт перевірки).

За наслідками проведеної перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000270043 від 14.08.2012 р. про визначення суми податкового зобов'язання ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" за податком на прибуток в сумі 1350080,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 36399,50 грн. та податкове повідомлення-рішення за № 0000260043 від 14.08.2012 р. про визначення податкового зобов'язання ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" за податком на додану вартість в сумі 8350672,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1418290,00 грн.

Як вбачається із акту перевірки, правочини між позивачем та ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Гран-прі+", ТОВ „Територія-плюс", ТОВ „Фірма „Стаг", ТОВ „Енергоконсалт", які були досліджені податковим органом, на думку останнього порушують ст. ст. 203, 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог цих статей в момент вчинення правочинів.

Суд зазначає, що відповідач на момент складання акту перевірки не був наділений законодавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст. 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011 р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Відтак, з 01.01.2011 р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів. Натомість, в акті перевірки відповідач в якості підстав для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість робить посилання на нікчемність укладених позивачем правочинів з вищенаведеними суб'єктами господарювання без наявності відповідних судових рішень про визнання правочинів недійсними.

З огляду на норми п. 6 розділу І та п. 5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984 суд доходить висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Стосовно правочинів між позивачем та ТОВ „Фінансово-будівельна група", ПП „Гарт" в акті перевірки зазначається про не підтвердження документально господарських відносин позивача з такими контрагентами. Відповідач зазначає про неможливість встановити взаємозв'язок понесених позивачем витрат з фінансово-господарською діяльністю його контрагентів.

Судом, на підставі поданих первинних документів та інших матеріалів, які знаходяться в матеріалах справи, досліджено взаємовідносини між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" та ТОВ „Енергоконсалт", ТОВ „Фінансово-будівельна група", ТОВ „Фірма „Стаг", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Гран-прі+", ПП „Гарт", ТОВ „Територія-плюс" та встановлено наступне.

В п. п. 1 п. 3.2.2. акту перевірки відображені порушення у взаємовідносинах між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" та ТОВ „Донована-плюс" за листопад та грудень 2011 р., що на думку податкового органу призвели до завищення податкового кредиту на загальну суму 102747,00 грн.

Судом встановлено, що протягом листопада-грудня 2011 р. позивачем від ТОВ „Донована-плюс" був отриманий товар за відповідними видатковими накладними на загальну суму 616483,14 грн. в т.ч. ПДВ 102747,19 грн. На суму поставленого товару позивачем з боку ТОВ „Донована-плюс" були отримані наступні податкові накладні: № 9 від 18.11.2011 р. на суму 34 650,00 грн., №13 від 23.11.2011 р. на суму 10 680,00 грн., №14 від 23.11.2011 р. на суму 22 572,00 грн., №15 від 23.11.2011 р. на суму 5 894,40 грн., №10 від 21.11.2011 р. на суму 66 124,80 грн., №46 від 26.12.2011 р. на суму 37 656,00 грн., №43 від 26.12.2011 р. на суму 28 080,00 грн., №40 від 15.12.2011 р. на суму 20 850,00 грн., №36 від 05.12.2011 р. на суму 41 028,00 грн., №44 від 26.12.2011 р. на суму 18 748,80 грн., №35 від 05.12.2011 р. на суму 23 854,23 грн. №42 від 26.12.2011 р. на суму 5114,88 грн., №41 від 15.12.2011 на суму 74 760,00 грн., №47 від 26.12.2011 р. на суму 61 200,00 грн., №48 від 28.12.2011 р. на суму 99 990,00 грн., №45 від 26.12.2011 р. на суму 38 256,00 грн., №7 від 07.11.2011 р. на суму 67 218,00 грн. №12 від 23.11.2011 р. на суму 43 611,60 грн., №11 від 21.11.2011 р. на суму 43 920,00 грн., №34 від 05.12.2011 р. на суму 98 520,00 грн..

Отриманий товар був повністю оплачений позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

В п.п. 2 п. 3.2.2. акту перевірки відображені порушення у взаємовідносинах між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" та ТОВ „Фінансово-будівельна група" в лютому, жовтні та листопаді 2011 р. за договором № 236 від 11.04.2005 р., що на думку податкового органу призвели до завищення податкового кредиту на загальну суму 632294,00 грн..

Судом встановлено, що ТОВ „Фінансово-будівельна група" за договором підряду № 236 від 11.04.2005 р., який був укладений з позивачем, на протязі березня-листопада 2011 р. виконувались підрядні роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт.

За результатами виконаних робіт в лютому, жовтні та листопаді 2011 р. позивачем з боку ТОВ „Фінансово-будівельна група" були отримані податкові накладні: №4 від 23.02.2011 р. на суму 7572,00 грн., №5 від 24.02.2011 р. на суму 992428,00 грн., №4 від 23.06.2011 р. на суму 142043,60 грн., №1 від 07.10.2011 р. на суму 555276,00 грн., № 3 від 18.10.2011 р. на суму 423370,80 грн., №5 від 21.10.2011 р. на суму 407679,60 грн., №6 від 21.10.2011 р. на суму 127624,80 грн., №4 від 21.10.2011 р. на суму 31488,00 грн., №7 від 21.10.2011 р. на суму 22254,00 грн., №5 від 18.11.2011 р. на суму 572943,60 грн., №6 від 18.11.2011 р. на суму 467251,20 грн., №2 від 14.11.2011 р. на суму 543 220,80 грн., №3 від 14.11.2011 р. на суму 362864,40 грн., №1 від 14.11.2011 р. на суму 594148,80 грн., №8 від 21.11.2011 р. на суму 456123,60 грн., №7 від 18.11.2011 р. на суму 78162,00 грн., №1 від 29.09.2011 р. на суму 122150,00 грн..

Виконані роботи були повністю оплачені позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

В п.п. 3 п. 3.2.2. акту перевірки відображені порушення у взаємовідносинах між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" та ТОВ „Гран-прі+" в лютому 2011 р. за договорами №122 від 03.02.2011 р. та №155 від 11.02.2011 р., що на думку податкового органу призвели до завищення податкового кредиту на загальну суму 8896,00 грн..

Судом встановлено, що ТОВ „Гран-прі+" за договорами № 122 від 03.02.2011 р. та № 155 від 11.02.2011 р., які були укладені з позивачем, протягом лютого місяця 2011 р., здійснювалось постачання товарів, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними. На суму поставленого товару позивачем з боку ТОВ „Гран-прі+" були отримані наступні податкові накладні: № 22 від 09.02.2011 р. на суму 94776,59 грн., № 56 від 16.02.2011 р. на суму 99936,00 грн., № 59 від 09.02.2011 р. на суму 0,60 грн., № 57 від 09.02.2011 р. на суму 5181,60 грн..

Отриманий товар був повністю оплачений позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

В п.п. 4 п. 3.2.2. акту перевірки відображені порушення у взаємовідносинах між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" та ТОВ „Гарт" у липні 2011 р. за договором № 461 від 21.06.2011 р., що на думку податкового органу призвели до завищення податкового кредиту на загальну суму 4677,00 грн..

Судом встановлено, що ТОВ „Гарт" за договором № 461 від 21.06.2011 р., який був укладений з позивачем, на протязі липня-листопада 2011 р. здійснювалось постачання товарів, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними. На суму поставленого товару позивачем з боку ТОВ „Гарт" були отримані наступні податкові накладні: №12 від 06.07.2011 р. на суму 28063,80 грн., №38 від 16.09.2011 р. на суму 1330,27 грн., №16 від 07.10.2011 р. на суму 12026,51 грн., №24 від 12.10.2011 р. на суму 48832,91 грн..

Отриманий товар був повністю оплачений позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

В п.п. 5 п. 3.2.2. акту перевірки відображені порушення у взаємовідносинах між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" та ТОВ „Територія-плюс" у серпні та грудні 2011 р. за договорами №547 від 22.08.2011 р. та №722 від 30.11.2011 р., що на думку податкового органу призвели до завищення податкового кредиту на загальну суму 40938,00 грн..

Судом встановлено, що ТОВ „Територія-плюс" за договорами №547 від 22.08.2011 р. та №722 від 30.11.2011 р., які були укладені з позивачем, на протязі вересня-грудня 2011 р. здійснювалось постачання товарів, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними. На суму поставленого товару позивачем з боку ТОВ „Територія-плюс" були отримані наступні податкові накладні: №17 від 29.08.2011 р. на суму 118000,00 грн., №11 від 11.10.2011 р. на суму 54000,00 грн., №18 від 20.09.2011 р. на суму 30550,00 грн., №17 від 12.10.2011 р. на суму 91650,00 грн., №21 від 26.12.2011 р. на суму 7050,00 грн., №1 від 01.12.2011 р. на суму 245640,00 грн., №26 від 30.11.2011 р. на суму 127626,00 грн., №14 від 12.12.2011 р. на суму 48060,00 грн., №24 від 29.12.2011 р. на суму 120684,00 грн..

Отриманий товар був частково оплачений позивачем в сумі 492890,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

В п.п. 6 п. 3.2.2. акту перевірки відображені порушення у взаємовідносинах між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" та ТОВ „Фірма „Стаг" у квітні 2011 р. за договорами №256 від 25.03.2011 р. та №134 від 08.02.2011 р., що на думку податкового органу призвели до завищення податкового кредиту на загальну суму 277364,00 грн..

Судом встановлено, що ТОВ „Фірма „Стаг" за договорами №256 від 25.03.2011 р. та №134 від 08.02.2011 р., які були укладені з позивачем, на протязі березня-грудня 2011 р. здійснювалось виконання робіт, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт. За результатами виконаних робіт в березні-грудні 2011 р. позивачем з боку ТОВ „Фірма „Стаг" були отримані податкові накладні: №4 від 18.02.2011 р. на суму 629033,34 грн., №1 від 01.03.2011 р. на суму 18537,00 грн., №4 від 25.03.2011 р. на суму 190916,98 грн., №2 від 13.04.2011 р. на суму 2200000,00 грн., №1 від 19.05.2011 р. на суму 619000,00 грн., №6 від 06.07.2011 р. на суму 86000,00 грн., №32 від 27.10.2011 р. на суму 549075,41 грн., №33 від 27.10.2011 р. на суму 230891,70 грн., №34 від 27.10.2011 р. на суму 60913,56 грн., №35 від 27.10.2011 р. на суму 102890,41 грн., №13 від 29.11.2011 р. на суму 310640,37 грн., №3 від 08.12.2011 р. на суму 47394,12 грн., №9 від 28.12.2011 р. на суму 37851,25 грн., №10 від 30.12.2011 р. на суму 82260,46 грн., №1 від 13.04.2011 р. на суму 589680,00 грн., №3 від 30.04.2011 р. на суму 91128,90 грн., №2 від 01.07.2011 р. на суму 190966,50 грн..

Виконані роботи були оплачені позивачем в повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

В п. 3.1.2., п.п. 7 п. 3.2.2. акту перевірки відображено порушення у взаємовідносинах між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" та ТОВ „Енергоконсалт" у лютому-грудні 2011 р. за договорами про виконання робіт №157 від 15.02.2011 р., №304 від 12.04.2011 р., №424 від 01.06.2011 р., №426 від 20.08.2010 р., №523 від 17.06.2011 р., №220 від 04.03.2011 р., №616 від 23.12.2010 р., №589 від 14.12.2010 р., №537 від 19.11.2010 р., №538 від 19.11.2010 р., що на думку податкового органу призвели до завищення податкового кредиту на загальну суму 7283766,00 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 1350080,00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ „Енергоконсалт" за договорами №157 від 15.02.2011 р., №304 від 12.04.2011 р., №424 від 01.06.2011 р., №426 від 20.08.2010 р., №523 від 17.06.2011 р., №220 від 04.03.2011 р., №616 від 23.12.2010 р., №589 від 14.12.2010 р., №537 від 19.11.2010 р., №538 від 19.11.2010 р., які були укладені з позивачем, протягом березня-грудня 2011 р. здійснювалось виконання наступних робіт: з розробки проектної документації за договором №220 від 04.03.2011 р.; по проведенню технічного обстеження для складання проектної документації на посилення стінових панелей ряду «Б» в відділенні блоку №1, 2 головного корпусу за договором №616 від 23.12.2010 р.; по створенню робочого проекту «Реконструкція будівлі складу обладнання ПАТ«Харківська ТЕЦ-5» за договором №537 від 19.11.2010 р.; з розробки техніко-економічного обґрунтування реконструкції системи водопостачання за договором №589 від 14.12.2010 р.; по капітальному ремонту водорозподільної системи та пакетів охолодження градирні №1 за договором №304 від 12.04.2011 р.; з капітального ремонту металоконструкцій градирні №1 за договором №426 від 20.08.2010 р.; з хімічної очистки конденсатору турбіни енергоблоку за договором №424 від 01.06.2011 р.; по капітальному ремонту та модернізації турбіни парової Т-100/120-130 та генератора ТВФ-120-2 блоку №1 за договором №157 від 15.02.2011 р.; з ремонту водозабору з 3-х скважин (наглядові скважини режимної мережі №12) за договором №523 від 17.06.2011 р.; по проведенню обстеження технічного стану основних конструкторських елементів, складання паспорту будівлі за договором №538 від 19.11.2010 р.

Виконання наведених робіт підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт. За результатами виконаних робіт та проведених оплат в січні-грудні 2011 р. позивачем з боку ТОВ „Енергоконсалт" були отримані податкові накладні: №18 від 23.02.2011 р. на суму 1166666,67 грн., №17 від 23.02.2011 р. на суму 5833333,33 грн., №24 від 12.03.2011 р. на суму 7035000,00 грн., №39 від 18.04.2011 р. на суму 1538000,00 грн., №40 від 19.04.2011 р. на суму 1538000,00 грн., №42 від 21.04.2011 р. на суму 795000,00 грн., №2 від 18.05.2011 р. на суму 2600000,00 грн., №3 від 19.05.2011 р. на суму 2667000,00 грн., №7 від 23.05.2011 р. на суму 2000005,20 грн., №9 від 24.05.2011 р. на суму 1589000,00 грн., №3 від 03.06.2011 р. на суму 148994,82 грн., №4 від 16.06.2011 р. на суму 148994,82 грн., №15 від 23.06.2011 р. на суму 1653499,99 грн., №16 від 24.06.2011 р. на суму 1653499,99 грн., №4 від 05.07.2011 р. на суму 190491,60 грн., №6 від 15.07.2011 р. на суму 216961,04 грн., №8 від 15.07.2011 р. на суму 98603,28 грн., №5 від 15.07.2011 р. 95542,00 грн., №7 від 15.07.2011 р. на суму 71043,84 грн., №12 від 19.07.2011 р. на суму 571429,00 грн., №11 від 19.07.2011 р. на суму 400000,00 грн., №13 від 20.07.2011 р. на суму 571429,00 грн., №15 від 21.07.2011 р. на суму 571429,00 грн., №17 від 22.07.2011 р. на суму 571429,00 грн., №18 від 25.07.2011 р. на суму 571429,00 грн., №21 від 26.07.2011 р. на суму 571429,00 грн., №22 від 27.07.2011 р. на суму 571429,00 грн., №12 від 16.09.2011 р. на суму 580166,66 грн., №11 від 16.09.2011 р. на суму 367000,00 грн., №13 від 19.09.2011 р. на суму 367000,00 грн., №14 від 19.09.2011 р. на суму 580166,66 грн., №16 від 20.09.2011 р. на суму 497717,18 грн., №17 від 21.09.2011 р. на суму 82449,48 грн., №18 від 22.09.2011 р. на суму 580166,66 грн., №19 від 23.09.2011 р. на суму 580166,67 грн., №20 від 26.09.2011 р. на суму 580166,68 грн., №22 від 26.09.2011 р. на суму 320023,11 грн., №21 від 26.09.2011 р. на суму 79976,89 грн., № 23 від 29.09.2011 р. на суму 597000,00 грн., №26 від 30.09.2011 р. на суму 594215,94 грн., №31 від 30.09.2011 р. на суму 431339,16 грн., №24 від 30.09.2011 р. на суму 416000,00 грн., №27 від 30.09.2011 р. на суму 298909,74 грн., №34 від 30.09.2011 р. на суму 470962,14 грн., №33 від 30.09.2011 р. на суму 468820,80 грн., №25 від 30.09.2011 р. на суму 371705,94 грн., №3 від 13.01.2011 р. на суму 54240,00 грн., №2 від 13.01.2011 р. на суму 40518,00 грн., №23 від 28.07.2011 р. на суму 248000,00 грн., №2 від 05.08.2011 р. на суму 148992,00 грн., №1 від 05.08.2011 р. на суму 433333,33 грн., №3 від 08.08.2011 р. на суму 433333,33 грн., №4 від 09.08.2011 р. на суму 433333,34 грн., №10 від 26.08.2011 р. на суму 516000,00 грн., №11 від 29.08.2011 р. на суму 516000,00 грн., №5 від 17.10.2011 р. на суму 1242042,00 грн., №105 від 25.10.2011 р. на суму 382854,18 грн., №111 від 31.10.2011 р. на суму 58350,84 грн., №113 від 31.10.2011 р. на суму 350425,70 грн., №112 від 31.10.2011 р. на суму 662565,60 грн., №58 від 18.11.2011 р. на суму 35353,20 грн., №59 від 18.11.2011 р. на суму 35151,60 грн., №57 від 18.11.2011 р. на суму 4750,80 грн., №65 від 30.11.2011 р. на суму 55260,00 грн., №9 від 15.12.2011 р. на суму 988052,52 грн., №10 від 16.12.2011 р. на суму 552032,96 грн..

Виконані роботи були оплачені позивачем в повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

Як вбачається з акту перевірки ПАТ „Харківська ТЕЦ-5", висновки щодо наявності порушень податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ „Енергоконсалт", ТОВ „Фінансово-будівельна група", ТОВ „Фірма „Стаг", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Гран-прі+", ПП „Гарт", ТОВ „Територія-плюс" базуються на положеннях актів перевірок, довідок про проведення зустрічних звірок вищенаведених контрагентів.

Суд зазначає, що вказані документи самі по собі не можуть беззаперечно свідчити про відсутність господарських відносин між позивачем та його контрагентами та в кожному конкретному випадку наявність таких відносин підлягає дослідженню підчас проведення перевірки платника податків.

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України встановлені права органів державної податкової служби, серед яких право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей; право залучати, у разі необхідності, фахівців, експертів та перекладачів.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України до обов'язків органів державної податкової служби відноситься забезпечення сумлінного виконання покладених на контролюючі органи функцій, серед яких наявна функція здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Податковим кодексом України.

Враховуючи наведене, права органів державної податкової служби повинні розглядатись у системному зв'язку з їх обов'язками, з врахуванням тих функцій, які вони виконують. В контексті проведення перевірки платника податків це означає, що органи державної податкової служби в межах наявних прав повинні вживати всіх необхідних заходів для встановлення всіх обставин господарської діяльності платника податків, які можуть свідчити про порушення податкового законодавства.

Суд доходить висновку, що відповідач мав шляхом реалізації вищенаведених прав дослідити наявність товарів, по відношенню до яких була інформація щодо неможливості їх постачання, на складах позивача або використання таких товарів в процесі господарської діяльності позивача. Так само, відповідач повинен був перевірити наявність результатів робіт, які виконувались контрагентами позивача, проте доказів проведення зазначених дій суду на час розгляду справи надано не було.

Судом встановлено, що відповідач під час складання акту перевірки дійшов взаємовиключних висновків щодо одночасної наявності і відсутності за одним й тим самим договором або в один й той самий період господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами.

Досліджуючи взаємовідносини між позивачем та ТОВ „Донована-плюс" відповідач доходить висновку про не пов'язаність взаємовідносин вказаного контрагента з позивачем з фінансово-господарською діяльністю позивача, що відбулись в листопаді та грудні 2011 р.. Однак, за період листопад-грудень 2011 р. позивачем від ТОВ „Донована-плюс" було отримано товар за відповідними видатковими накладними та податкові накладні № 12 від 23.11.2011 р. на суму 43611,60 грн., № 11 від 21.11.2011 р. на суму 43920,00 грн., № 34 від 05.12.2011 р. на суму 98520,00 грн., по відношенню до яких у відповідача не має зауважень. Так само, у відповідача немає зауважень щодо виконання робіт з боку ТОВ „Фінансово-будівельна група" за договором підряду № 236 від 11.04.2005 р. в жовтні та листопаді 2011 р., за результатами яких видавались податкові накладні № 1 від 14.11.2011 р. на суму 594148,80 грн., № 8 від 21.11.2011 р. на суму 456123,60 грн., № 7 від 18.11.2011 р. на суму 78162,00 грн., № 1 від 29.09.2011 р. на суму 122150,00 грн. Судом встановлено, що за договором підряду № 236 від 11.04.2005 р. роботи виконувались протягом березня-листопада 2011 р., за період березень-вересень 2011 р. відповідачем не встановлено порушень податкового законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі наведеної норми, судом досліджено та взято до уваги положення постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 р. по справі № 2а-9154/12/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 р.. Відповідно до вказаного судового рішення, встановлено реальність проведених господарських операцій між ТОВ „Фінансово-будівельна група" та його контрагентами, в т.ч. і ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2012 р..

Як вбачається з акту перевірки, відповідач у взаємовідносинах між позивачем та ТОВ „Гран-прі+" посилається на неможливість отримання позивачем частини товару за накладними № 22 від 09.02.2011 р. та № 56 від 16.02.2011 р., однак відповідачем не було з'ясовано всіх постачальників товару для ТОВ „Гран-прі+" та наявної можливості вказаного підприємства здійснити постачання товару, визначеного в перелічених накладних, позивачу в повному обсязі.

Суд зазначає, що висновок відповідача про неможливість здійснення постачання товару з боку ТОВ „Гарт" за договором №461 від 21.06.2011 р. в липні 2011 р. спростовується наявними в матеріалах справи первинними документами, відповідно до яких, постачання товару за цим договором здійснювалось на протязі липня-листопада 2011 р., а також податковими накладними №38 від 16.09.2011 р. на суму 1330,27 грн., №16 від 07.10.2011 р. на суму 12026,51 грн., №24 від 12.10.2011 р. на суму 48832,91 грн. щодо включення сум ПДВ за якими у відповідача немає зауважень. Так само, у взаємовідносинах між позивачем та ТОВ „Територія-плюс" за договорами №547 від 22.08.2011 р. та №722 від 30.11.2011 р. протягом вересня-грудня 2011 р. відповідачем не встановлено порушень податкового законодавства в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними №11 від 11.10.2011 р. на суму 54000,00 грн., №18 від 20.09.2011 р. на суму 30550,00 грн., №17 від 12.10.2011 р. на суму 91650,00 грн., №21 від 26.12.2011 р. на суму 7050,00 грн., №1 від 01.12.2011 р. на суму 245640,00 грн., №14 від 12.12.2011 р. на суму 48060,00 грн., №24 від 29.12.2011 р. на суму 120684,00 грн. Вказане виключає неможливість здійснення постачання товарів з боку ТОВ „Територія-плюс" у ті ж самі періоди.

Суд приймає до уваги положення рішень господарського суду Полтавської області від 11.12.2012 р. по справі №18/1965/12 та від 20.11.2012 р. по справі №18/1895/12 відповідно до яких було встановлено належне та в повному обсязі виконання з боку ТОВ „Фірма „Стаг" умов договорів №134 від 08.02.2011 р. та №256 від 25.03.2011 р., що відповідно до ст. 72 КАС України, виключає необхідність доказування цих обставин підчас розгляду цієї справи.

Крім того, як було встановлено по відношенню до інших контрагентів позивача, у взаємовідносинах між позивачем та ТОВ „Фірма „Стаг" відповідач доходить до взаємовиключних висновків щодо одночасної наявності і відсутності за одним й тим самим договором та в один й той самий період господарських взаємовідносин між позивачем та вказаним контрагентом.

Судом під час розгляду справи встановлено, що в якості підстави для висновку відповідача щодо нереальності взаємовідносин між позивачем та ТОВ „Енергоконсалт" були положення акту про результати зустрічної звірки від 17.07.2012 р. за № 459/3-22-20-30021475. Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 р. по справі №2а-3621/12/1070 були визнані протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС при проведення зустрічної звірки ТОВ „Енергоконсалт", результати якої оформлені актом від 17.07.2012 р. №459/3-22-20-30021475. Відтак положення вказаного акту не можуть бути покладені в основу акта перевірки позивача.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача, що Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3, що складались у взаємовідносинах між позивачем та ТОВ „Енергоконсалт", не містять посилання на наявність субпідрядної організації, внаслідок чого вказані субпідрядні організації не залучались, а ТОВ „Енергоконсалт" не мало можливості власними силами виконати роботи.

Відповідно до положень наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 р. №554 „Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 є примірними, тобто є рекомендаційними в частині визначення реквізитів таких документів.

Судом також не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача, що договори, укладені між позивачем та ТОВ „Енергоконсалт" не містять дозволів на залучення субпідрядних організацій для виконання робіт, оскільки відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України наявність такого дозволу не є обов'язковою, в той час, як договори не місять прямої заборони на залучення субпідрядників. Відповідачем підчас проведення перевірки позивача не було досліджено журнал видачі перепусток, відповідно до якого протягом 2011 р. було видано 286 тимчасових перепусток для працівників ТОВ „Енергоконсалт" та субпідрядних організацій задля доступу на територію позивача з метою виконання робіт.

Відповідачем під час проведення перевірки платника податків не враховані висновки довідки від 17.07.2012 р. за № 402/22-90-30021475 про результати зустрічної звірки між позивачем та ТОВ „Енергоконсалт". У вказаній довідці наводяться результати дослідження господарських відносин за договорами №157 від 15.02.2011 р., №304 від 12.04.2011 р., №424 від 01.06.2011 р., №426 від 20.08.2010 р., №523 від 17.06.2011 р., №220 від 04.03.2011 р., №616 від 23.12.2010 р., №589 від 14.12.2010 р., №537 від 19.11.2010 р., №538 від 19.11.2010 р., а також міститься перелік субпідрядних організацій, які залучались ТОВ „Енергоконсалт" для виконання робіт за вищенаведеними договорами. У висновку зазначеної довідки вказано, що звіркою ТОВ „Енергоконсалт" документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПАТ „Харківська ТЕЦ-5". Вказана зустрічна звірка проводилась на запит відповідача № 7638/7/26-012 від 10.05.2011 р.

Вирішуючи спір по суті суд враховує, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Положеннями п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів.

Пунктом 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд враховує, що на час укладення позивачем договорів та проведення господарських операцій з ТОВ „Енергоконсалт", ТОВ „Фінансово-будівельна група", ТОВ „Фірма „Стаг", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Гран-прі+", ПП „Гарт", ТОВ „Територія-плюс", вказані особи були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали статус зареєстрованих платників податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем по справі.

Дослідивши надані матеріали, суд дійшов висновку, що податкові накладні, виписані зазначеними юридичними особами, не мають недоліків, які згідно з п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р., спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Із наданих позивачем документів вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ „Енергоконсалт", ТОВ „Фінансово-будівельна група", ТОВ „Фірма „Стаг", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Гран-прі+", ПП „Гарт", ТОВ „Територія-плюс" мали реальний характер, у зв'язку з чим зазначені документи позивачем правомірно враховані у податковому обліку при формуванні податкового кредиту підприємства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач, відповідно до положень ст. 198 Податкового кодексу України, мав право на віднесення до складу податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість за отримані товари (роботи, послуги), відповідно до податкових накладних отриманих від ТОВ „Енергоконсалт", ТОВ „Фінансово-будівельна група", ТОВ „Фірма „Стаг", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Гран-прі+", ПП „Гарт", ТОВ „Територія-плюс".

Також суд не знаходить підстав для підтвердження доводів відповідача про порушення ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" вимог пп. 138.1.1., п. 138.1., пп. 138.10.1., 138.10.2., п. 138.10., ст. 138 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ТОВ „Енергоконсалт", ТОВ „Фінансово-будівельна група", ТОВ „Фірма „Стаг", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Гран-прі+", ПП „Гарт", ТОВ „Територія-плюс".

Суд враховує, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість та до складу валових витрат при обчисленні податку на прибуток. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті перевірки, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного, об'єктивного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо проведення зустрічної звірки позивача по справі.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що СДПІ ВПП у м. Харкові Харківської області ДПС, приймаючи оскаржувані рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак вони підлягають скасуванню.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківське ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби (61052, м. Харків, вул. Карла Маркса, 30) від 14.08.2012 року за № 0000260043 та № 0000270043.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області ЄДРПОУ 37999628 банк ГУДКСУ в Харківській області МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківське ТЕЦ-5" (62371, Харківська область, Дергачівський район, сел. Подвірки, код ЄДРПОУ 05471230) судові витрати зі сплати судового у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яноста чотири) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05.04.2013 року.

Суддя Ю.О.Супрун