Ухвала суду № 30518057, 02.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 25985/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю екретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про скасування та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2009 року позивач - Дочірнє підприємство «Закарпатський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області, в якому просить скасувати та визнати нечинними податкове повідомлення-рішення відповідача №226/1751 (469/03444045/5330) від 15.05.2008 року, яким позивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 87772,83 грн., в частині донарахування податкового зобов'язання в розмірі 86647,98 грн. в тому числі 28882,66 грн. - основний платіж та 57765,32 грн. - штрафні санкції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в даному випадку, позивач не може бути притягнутим до відповідальності, з врахуванням того, що саме податковим роз'ясненням позивач керувався при не включенні до об'єкту оподаткування спірних сум по оплаті надбавок за роз'їзний характер робіт. З моменту виході наступного податкового роз'яснення з цього приводу, яке мало місце в травні 2007 року, позивач відповідно, включає такі суми до об'єкту оподаткування ПДФО.

Відповідна позиція щодо неможливості притягнення в таких випадках платника податків до відповідальності викладена також і в листі-роз'ясненні ДПА України за №17930/7/17-0717 від 04.09.08 року. За таких обставин, підприємством не було допущено порушень вимог податкового законодавства при обчисленні і сплаті податку з доходів фізичних осіб, тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року позов задоволено. Скасовано та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Рахівської державної податкової інспекції №226/1751 (469/03444045/5330) від 15.05.2008 року, яким позивачу донарахований податок з доходів фізичних осіб в сумі 87772,83 грн., в частині донарахування податкового зобов'язання в розмірі 86647,98 грн. в тому числі 28882,66 грн. основний платіж та 57765,32 грн. штрафних санкцій.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач в своїх діях дотримувався роз'яснень ДПА України від 25.05.2004 р. № 5131/5/17-3116 № 4890/6/17-0716 від 21.05.2007 р. та № 17930/7/17-0717 від 04.09.2008, які не були скасовані чи відкликані.

Таким чином, надбавки, що виплачувались працівникам позивача за роз'їзний характер роботи позивач правомірно не включав до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, а тому не зобов'язаний був обкладати їх податком з доходів фізичних осіб.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у Рахівському районі Закарпатської області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що актом перевірки від 16.05.2008 року №22/2351/03444045 встановлено, що філія «Рахівський райавтодор» ДП «Закарпатський облавтодор» в порушення пп. 4.2.1 п. 4.2. пп. 8.1.1. п 8,1 ст 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу місячного оподаткованого доходу працівників не включила виплати (за ставкою 13 відсотків в вересні-грудні 2006 року та за ставкою 15 відсотків в січні-серпні 2007 року не сплатила, загальну суму податку з доходів фізичних осіб - 29257,61 грн.) працівникам за роз'їзний характер роботи, які були виплачені працівникам на підставі колективного договору, згідно з яким службові поїздки працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний характер, не вважались відрядженням.

Відповідно до пунктів 1.1. 1.6 статті 1 Закону України від 22.05.2003р. № 889-4 «Про податок з доходів фізичних осіб» (із змінами і доповненнями) для цілей цього Закону під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом: загальний оподатковуваний дохід - будь- який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід); загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця,

Пункнктом 3.1 статті 3 вказаного Закону України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Згідно підпункту 4,2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходи фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Підпунктом 4.3.2 пункту 4,3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платнику податку не включається сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або підзвіт, з урахуванням норм пункту 9,10 статті 9 цього Закону.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією Рахівському районі Закарпатської юласті проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового аконодавства Філії «Рахівської дорожньо-експлуатаційної дільниці» Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року,

За результатами проведення відповідачем перевірки складено акт від 16.05.2008 року за №22/2351/03444045. В наслідок розгляду вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 226/1751 (469/03444045/5330) від 15.05.2008 р., яким позивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 87772, 83 грн. з яких 29257,61 грн. основного платежу та 58515,22 грн. штрафних санкцій.

Філія виплачувала надбавки за роз'їзний характер роботи згідно Положення про порядок становлення і виплат надбавки за роз'їзний характер робіт працівникам ДП «Закарпатський облавтодор» затвердженого 24.03.2005 р. (додаток № 7 до Колективного договору). Проте, колективним договором ДП «Закарпатський облавтодор» не було визначено службові поїздки працівників філії, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, як відрядження; роз'їзний характер роботи, за який філія проводила виплати, не було оформлено як відрядження.

Листами ДПА України від 25.05.2004 р. № 5131/5/17-3116, від 08.06.2004 р. № 4528/6/3316 роз'яснено, що надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 5, зареєстрованою Міністерством юстиції України 31.03.98 року за № 218/2658, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав встановлених підпунктом 4.3 пункту 4.3 статті 4 Закону.

Згідно листа ДПА України від 09.09.2006 року № 10109/6/17-0716, № 16847/7/17-07 лише за умови визначення у колективному договорі, трудовому договорі (контракті) службових поїздок працівників робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, відрядженням з відповідним їх оформленням як відряджень виконанням положень п. 9.10 ст. 9 Закону надбавки до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективним договором або за відрядженням погодженим із замовником, але не вище граничних норм витрат понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон» Інструкцією про службові відрядження у межах України та за кордон» не розглядатимуться як об'єктом оподаткування доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4,3 статті 4 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».

Однак дані податкові роз'яснення ДПА України від 08.06.2004 року № 4528/6/17-3116 від 09.09.2006 року №10109/6/17-0716, № 16847/7/17-0717 відкликані листом ДПА України від 01.02.2010 р. № 1886/7/17-0717.

Крім того при оподаткуванні доходів працівникам, які мають роз'їзний (пересувний) характер робіт, підприємство самостійно визначає доцільність встановлення надбавок до тарифних ставок та посадових окладів, тобто службові поїздки таких працівників не є відрядженнями, про що зазначається у колективному договорі зі встановленням переліку відповідних посад та професій, закріплених ділянок для обслуговування, розміру надбавок, який не повинен перевищувати граничних розмірів надбавок (польового забезпечення працівника за день, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 р. № 490 (зі змінами та доповненнями) для поїздок в межах України (ч.2 п. 1, Постанови) та за вежами України (п.2 Постанови).

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 р. № 490 визначено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Розмір надбавок за роз'їзний характер роботи, що виплачуються працівникам Філії, є визначеним колективним договором між адміністрацією та об'єднаною профспілковою організацією ДП «Закарпатський облавтодор» на 2005-2007 р ( п.22 розділу ІІІ Договору та Положенням про порядок встановлення і виплат надбавки за роз'їзний характер робіт працівникам ДП «Закарпатський облавтодор», затвердженого 24.03.2005 р., яке є додатком до колективного договору та не перевищує граничних добових витрат, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (пп. 2.2.6) надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.16 згаданої Інструкції).

Надбавки (польове забезпечення) до тарифних, ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98р. № 59, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону.

Відповідно до п.1.1 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати, які виплачуються платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Закон не містить переліку інших виплат, які входять у склад заробітної плати. Поряд з тим, відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (пп. 2.2.6) надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.16 згаданої Інструкції).

Крім того 25.05.2004 р. ДПА України у своєму роз'ясненні № 5131/5/17-3116, наданому на запит Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), встановила, що надбавки польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядженні в межах України та за кордон», Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону.

Згідно пп. 4.4.2. п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Таким чином, позивач в своїх діях дотримувався роз'яснень ДПА України від 25.05.2004 р. № 5131/5/17-3116, № 4890/6/17-0716 від 21.05.2007 р. та № 17930/7/17-0717 від 04.09.2008, які не були скасовані чи відкликані.

Отже, апмеляційний суд вважає, що позивач правомірно не включав до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, а тому не зобов'язаний був обкладати їх податком з доходів фізичних осіб.

Згідно із ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, що є підставою для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року у справі № 2а-2137/09/0770 за позовом Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про скасування та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.04.2013 року.