Рішення № 30516604, 03.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 квітня 2013 року Справа № 913/262/13-г

Провадження №15/913/262/13-г

За позовом Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», м.Алчевськ Луганської області

до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 1021918,32 грн.,

Суддя Смола С.В.

Представники:

від позивача: Агафонов П.О. - юрисконсульт, довіреність № 651 від 15.02.2013;

від відповідача: Зубова Л.І. - інженер-претензіоніст юридичного відділу, довіреність № 01-026-2865 від 28.12.2012.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1598309,90 грн., пені у розмірі 211401,94 грн., інфляційних нарахувань та 3 % річних у сумі 94623,49 грн. за договором про надання послуг з централізованого теплопостачання № 13/3-024/2420 від 01.12.2008.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.01.2013 було порушено провадження у справі та справа призначена до розгляду на 18.02.2013.

18.02.2013 відповідач надав відзив на позовну заяву № 026-2исх/13 від 15.02.2013 в якому просить в задоволенні позову відмовити з наступних підстав: сума позову заявлена до стягнення позивачем складає 1598309,90 грн., з них 820203,43 грн. - є різниця між сумою, яка пред'явлена позивачем та була прийнята до сплати відповідачем та виникла внаслідок неправомірного завищення позивачем рахунків за надання послуг з теплопостачання в період з жовтня 2011 по квітень 2012; сума 778106,47 грн. - за поставку теплової енергії у грудні 2012 року, дана сума була сплачена відповідачем у січні 2013 року, тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

04.03.2013 позивач подав заяву про відмову в частині позовних вимог № 244 від 01.03.2013 (а.с.82 т.2), якою відмовився від позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції за весь час прострочення основного боргу та просить провадження у справі в цій частині припинити. Дана заява відповідно до приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до розгляду.

04.03.2013 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог № 246 від 01.03.2013 (а.с.83 т.2), відповідно до якої просить стягнути: основний борг - 820203,43 грн., пеня - 171037,85 грн., відсотки річні - 69580,94 грн. Дана заява відповідно до приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийнята господарським судом до розгляду.

28.03.2013 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог № 277 від 20.03.2013, якою фактично зменшив розмір пені, загальна сума якої відповідно до проведеного перерахунку склала 132133,95 грн., таким чином ціна позову зменшилась до суми 1021918,32 грн.

В судових засіданнях на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України були оголошені перерви: з 18.02.2013 до 04.03.2013; з 04.03.2013 до 28.03.2013, з 28.03.2013 до 03.04.2013.

Ухвалою від 28.03.2013 строк розгляду справи був продовжений до 16.04.2013 відповідно до приписів ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.04.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008 між Комунальним теплопостачаючим підприємством «Алчевськтеплокомуненерго» (виконавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (споживач, відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого теплопостачання № 13/3-024/2420 (далі договір), за умовами якого виконавець зобов'язався згідно «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених ПКМУ 630 від 21.07.2005, надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно затверджених Алчевським виконавчим комітетом тарифів для груп споживачів (рішення Алчевського виконавчого комітету № 897 від 07.10.2008 в розмірі: ІІІ-я група - 13,64 грн. в т.ч. ПДВ за 1м2 загальної площі; ІІІ-я група - 388,70 грн. за 1 Гкал, враховуючи ПДВ, при наявності засобів обліку. При зміні тарифів на послуги з центрального опалення, виконавець зобов'язаний повідомити споживача письмово або шляхом публікації нових тарифів в засобах масової інформації і таке повідомлення є основою для заключення додаткової угоди на нові тарифи обов'язкові для споживача з моменту їх введення.

Даний договір було укладено з протоколом розбіжностей (а.с.75 т.1), відповідно до якого останнє речення пункту 1.2. договору було узгоджено сторонами та викладено в редакції споживача (а.с.76 т.1).

Згідно п.1.3 договору усі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі платіжних документів, що їх виписує виконавець споживачеві щомісячно протягом опалювального періоду не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п.2.1 договору загальна площа приміщень 44855,70 м2 (перелік всіх опалювальних приміщень у додатку №1 - перелік - дислокація опалювальних об'єктів споживача).

У п.3.1 договору сторони передбачили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі затримання надходження коштів за спожиті послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день здійснення платежу.

За п.4.6 договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Згідно п.8.1 договір укладається до 31.12.2009 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Враховуючи вказаний пункт договір був пролонгованим в подальшому, починаючи з 2009 року.

Як зазначив позивач, він свої зобов'язання за договором за період з 21.11.2011 по 31.12.2012 виконав у повному обсязі, але відповідач за надані послуги оплату рахунків не здійснює, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 1021918,32 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у тому числі - укладення договорів та вчинення інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини перша та друга статті 202 Цивільного кодексу України).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України), який є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатковою угодою № 6 від 14.10.2009 до договору (а.с.135 т.2) були внесені зміни у договір відповідно до яких: пункт 1.2. Розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно затверджених Алчевським виконавчим комітетом тарифів для груп споживачів (рішення виконавчого комітету Алчевської міської ради № 934 від 13.10.2009) в розмірі: III-я група - 556,09 грн. за 1 Гкал., враховуючи ПДВ. При зміні тарифів на послуги з центрального опалення, нові тарифи обов'язкові для споживача з моменту їх введення.

Рішенням господарського суду Луганської області №18/202пд/2011 від 17.01.2012 (а.с.58-61 т.1) про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору про надання послуг з централізованого теплопостачання № 13/3-024/2420 від 01.12.2008 позов було задоволено повністю. За цим рішенням додаткова угода від 29.12.2010 між позивачем та відповідачем у даній справі вважається укладеною в редакції позивача. Абзац 2 пункту 1.2. викладено в наступній редакції: «При зміні тарифів на послуги з центрального опалення, нові тарифи обов'язкові для споживача з моменту їх введення, а саме з 01.01.2011».

Рішенням господарського суду Луганської області № 8пд/5014/932/2012 від 17.05.2012 (а.с.62-67 т.1) про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору про надання послуг з централізованого теплопостачання № 13/3-024/2420 від 01.12.2008 позов було задоволено у повному обсязі; внесено зміни до пункту 1.2. договору та викладено його в наступній редакції: «Розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно затверджених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України тарифів для груп споживачів (постанова Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 60 від 30.09.2011) в розмірі: III-я група - 602,92 грн. за 1 Гкал., без ПДВ. При зміні тарифів на послуги з центрального опалення, нові тарифи обов'язкові для споживача з моменту їх введення».

Доводи відповідача про те, що рішенням господарського суду Луганської області №8пд/5014/932/2012 від 17.05.2012 дату введення в дію нових тарифів на вартість послуг з центрального опалення по ІІІ групі споживачів не встановлено і посилання на ч.5 ст.188 Господарського кодексу України та ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуги» передбачено, що органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Відповідно до ст.6 вказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

30.09.2011 Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України (на підставі Указу Президента України від 29.09.11 року №953/2011 перейменована у Національну комісію, що здійснює регулювання державне регулювання у сфері комунальних послуг) прийнято постанову №60 «Про встановлення тарифів на теплову енергію КТП «Алчевськтеплокомуненерго», якою з 01.10.2011 (п.2) встановлено тарифи для потреб: бюджетних установ - 596,23 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів - 602,92 за 1 Гкал (без ПДВ) (п.1).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позивач обґрунтовано застосовував до відповідача новий тариф - 602,92 за 1 Гкал (без ПДВ), саме з 01.10.2011, а тому позовні вимоги про стягнення з останнього заборгованості за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2011 по березень 2012 в сумі 820203 грн. 43 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню (враховуючи заяву позивача № 277 від 20.03.2013).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.3.1 договору сторони передбачили, що у разі затримання надходження коштів за спожиті послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день здійснення платежу.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 21.11.2011 по 18.05.2012 в сумі 132133,95 грн., суд зазначає наступне.

В ст.256 Цивільного кодексу України дається визначення позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст.261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За правилами ч.ч.3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відзиві на позовну заяву (а.с.61-63, т.2), відповідач заявив про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені, яка нарахована за рахунками, виставленими позивачем за жовтень - листопад 2011 року.

Суд надав належну оцінку вказаним доводам та вважає їх обґрунтованими.

Враховуючи викладене до вимоги про стягнення пені за період з 21.11.2011 по 16.01.2012 по рахунках, виставлених позивачем за жовтень - листопад 2011 року, слід застосувати позовну давність і відмовити у її задоволенні.

Обґрунтованим є період нарахування пені за період з 17.01.2012 по 18.05.2012 за рахунками №№ 217, 222, 223, 224, 225, 228, 230, 742, 1647, та за період з 17.01.2012 по 18.06.2012 за рахунками №№ 220, 221, враховуючи дату звернення позивача з позовом до суду (17.01.2013 згідно штемпелю на поштовому конверті, а.с.82, т.1); сума пені за цей період складає 123419,22 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних за період з 21.11.2011 по 31.12.2012 в сумі 69580,94 грн.

Під час розгляду справи позивач заявою № 244 від 01.03.2013 відмовився від позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 19391,05 грн., а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

За вказаних обставин вимоги позивача підлягають до задоволення частково.

Стосовно судових витрат суд зазначає наступне.

Розмір судового збору, сплачений позивачем у відсотковому співвідношенні до ціни позову, становить 38086,70 грн., але у зв'язку з фактичним зменшенням розміру позовних вимог на 863025,96 грн. сума судового збору зменшується пропорційно сумі позову з урахуванням вказаної заяви. Тобто, на даний час існує переплата судового збору в розмірі 17260,52 грн., яка підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Водночас в абзаці 3 підпункту 5.2 пункту 5 Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вказано, що про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

З огляду на вищевикладене позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 17260,52 грн., у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, перерахований за платіжним дорученням № 3460 від 15.01.2013.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 20826,18 грн. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», адреса: Луганська область, м.Алчевськ, вул.Леніна, 126, код ЄДРПОУ 02132266, на користь

Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», адреса: Луганська область, м.Алчевськ, вул.Шмідта, 4, код ЄДРПОУ 24197094

820203,43 грн. (вісімсот двадцять тисяч двісті три гривні 43 коп.) основного боргу,

123419,22 грн. (сто двадцять три тисячі чотириста дев'ятнадцять гривень 22 коп.) пені,

69580,94 грн. (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 94 коп.) відсотків річних,

20264,07 грн. (двадцять тисяч двісті шістдесят чотири гривні 07 коп.) судових витрат зі сплати судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 19391,05 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто одна гривня 05 коп.) припинити.

В решті позову відмовити.

Повернути з Державного бюджету України Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», Луганська область, м.Алчевськ, вул.Шмідта, 4, код ЄДРПОУ 24197094, зайво сплачений судовий збір у сумі 17260,52 грн. ( сімнадцять тисяч двісті шістдесят гривень 52 коп.), перерахований платіжним дорученням №3460 від 15.01.2013.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.04.2013.

Суддя С.В.Смола

Вих. №

3

09.04.2013

Надруковано 4 примірники:

1-до справи

2,3-позивачу: 94214, Луганська обл., м.Алчевськ, вул.Леніна, 126 (реком.+гербова);

4-відповідачу: 94202, Луганська обл., м.Алчевськ, вул.Шмідта, 4 (прост.).