Ухвала суду № 30514010, 03.04.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Золотарьов О.Ю.

Доповідач - Темнікова В.І.

Справа № 437/946/13-ц

Провадження № 22ц/782/1260/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів - Коновалової В.А., Ступіної Я.Ю.,

за участю секретаря - Тищенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дуганська від 21 лютого 2013 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Фонду державного майна України, ВАТ НВФ „Луганські акумулятори" про визнання незаконним наказу та акту передачі - прийому майна; треті особи -Громадська організація „Луганська обласна громадська спілка захисту прав мешканців багатоквартирних будинків та гуртожитків", Луганська міська рада, ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2013р. позивачки звернулися до суду з зазначеним позовом, в якому просили визнати незаконним наказ Фонду державного майна України від 10.04.1998 року № 9-АТ в частині внесення до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори» гуртожитку по АДРЕСА_1 та акт передачі-прийому майна Відкритого акцінерного товариства «Науково-виробнича фірма «Луганські Акумулятори» в частині передачі у власність Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори» гуртожитку по АДРЕСА_1.

Крім того, позивачі в лютому 2013 року звернулися до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просили забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірне майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заборонивши ПАТ «ТКФ «APT», ОСОБА_4, ПАТ «F&C Realty», відчужувати його до винесення рішення по позовній заяві позивачів та заборони ПАТ «ТКФ «APT», ОСОБА_4, „F&C Realty" здійснювати будь-які дії з перепланування, знесення несучих конструкцій, та будь-яких будівельних робіт до винесення рішення по по даній справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 18 лютого 2013 року заява позивачів про забезпечення позову була задоволена частково. Суд заборонив відчуження об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

19 лютого 2013 року на адресу суду від ОСОБА_4 надійшла заява про зміну виду забезпечення позову, в якій він просив змінити вжитий відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Луганська від 18.02.2013р. захід забезпечення позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ФДМУ та ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» про визнання недійсним наказу та акту про передання до статутного фонду будівлі гуртожитку, у вигляді заборони відчуження будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на арешт та заборону відчуження житлових кімнат № 54 на третьому поверсі будівлі, в якій проживає ОСОБА_2, № 81 на четвертому поверсі будівлі, в якій проживає ОСОБА_3 та житлової кімнати № 42 на другому поверсі будівлі, до якої переселена ОСОБА_2, які знаходяться в приміщенні АДРЕСА_1.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 21 лютого 2013 року заява ОСОБА_4 була задоволена. Суд змінив вжитий відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Луганська від 18.02.2013р. захід забезпечення позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ФДМУ та ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» про визнання недійсним наказу та акту про передання до статутного фонду будівлі гуртожитку, у вигляді заборони відчуження будівлі за адресою: АДРЕСА_1, на заборону відчуження житлових кімнат № 54 на третьому поверсі будівлі, в якій проживає ОСОБА_2, № 81 на четвертому поверсі будівлі, в якій проживу ОСОБА_3 та житлової кімнати № 42 на другому поверсі будівлі, які знаходяться в приміщенні АДРЕСА_1.

Не погодившись з даною ухвалою суду, позивачі звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу від 21.02.2013 року та залишити в силі ухвалу суду від 18.02.2013р., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні позивачі, їх представник підтримали доводи апеляційної скарги, дали пояснення, аналогічні відомостям, викладеним в ній, та просили задовольнити апеляційну скаргу, скасувавши ухвалу суду першої інстанції від 21.02.2013 року та залишивши в силі ухвалу суду від 18.02.2013р.

Представник Громадської організації „Луганська обласна громадська спілка захисту прав мешканців багатоквартирних будинків та гуртожитків" також просила задовольнити апеляційну скаргу.

Інші учасники процесу до судового засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. А відповідно до ст. 152 ЦПК України позов може забезпечуватися, як накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, так і забороною вчиняти певні дії чи встановленням обов'язку вчинити певні дії, а також іншими способами, передбаченими законом. А за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони, суд згідно ч.1 ст. 154 ЦПК України може допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим. При цьому на заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача потрібна згода позивача, за винятком випадку, визначеного частиною другою цієї статті, а саме у разі забезпечення позову про стягнення грошових коштів відповідач може з дозволу суду замість допущеного виду забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену в позовній заяві. Такі ж положення містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р."Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справі про забезпечення позову". Отже, діючим законодавством передбачено, що у разі подання заяви відповідачем ( третьою особою на стороні відповідача ) про зміну способу забезпечення позову необхідно обов'язково отримати на таку заміну дозвіл позивача. Зазначене свідчить про те, що заміна одного способу забезпечення позову іншим за заявою відповідача ( третьої особи на стороні відповідача), якщо на це не дав дозволу позивач, не допускається.

Суд першої інстанції постановляючи ухвалу від 21 лютого 2013 року на зазначені вимоги закону належної уваги не звернув і допустив заміну одного способу забезпечення позову іншим, не отримавши на це згоду позивачів. Крім того, приймаючи ухвалу суду від 21 лютого 2013 року, суд першої інстанції не дав належної правової оцінки тому, що згідно змісту позовної заяви, з якою позивачі звернулися до суду, предметом спору по справі є правомірність внесення до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори» всієї споруди гуртожитку по АДРЕСА_1, а не її окремих кімнат, в яких проживають позивачі. При цьому на даній стадії розгляду справи суд не вправі давати оцінку доведеності позову позивачів. А отже, висновок суду, зроблений в ухвалі, яка оскаржується, про те, що оскільки позивачами позов заявлено в своїх інтересах, то враховуючи те, що ОСОБА_2 із сім'єю займає у гуртожитку кімнати № 54, № 42, а ОСОБА_3 займає у гуртожитку кімнату № 85, і не зважаючи на те, що спір виник між фізичними особами ОСОБА_2 ОСОБА_3 та Фондом державного майна України, ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» з приводу законності наказу першого відповідача та акту прийому-передачі майна в частині передачі другому відповідачу об'єкту нерухомого майна (гуртожитку) в цілому, вжиті судом заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження всієї будівлі за адресою: АДРЕСА_1, не є співмірними з позовними вимогами позивачів, які на думку суду стосуються захисту їхніх житлових прав з приводу їх проживання у кімнатах №№ 42, 54, 85 у гуртожитку, що розташований за адресою АДРЕСА_1, не відповідають обставинам справи та змісту позовної заяви.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції, як постановлену з порушенням вимог закону, та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про зміну способу забезпечення позову у спосіб, на якому наполягав ОСОБА_4

Керуючись ст. 303, 307, 312, 314-315, 151- 153, 154 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 21 лютого 2013 року скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_4 про зміну способу забезпечення позову, застосованого за ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 18 лютого 2013 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення в касаційному порядку.

Головуючий :

Судді: