Ухвала суду № 30513429, 28.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/4008/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Горяйнова А.М.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аметист» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2012 року №0005372320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.12.2012 року №0005372320.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на відсутність між позивачем та ФОП ОСОБА_3 реальних поставок товарів, нікчемність угод поставки, укладених з метою завищення суми від'ємного значення та зниження суми ПДВ за серпень 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Аметист» з питань достовірності декларування у податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій за серпень, жовтень, листопад 2011 року по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 та податку на прибуток за відповідні періоди з вищевказаним контрагентом. За результатами перевірки складений акт від 30.11.2012 року №2549/22/14221489.

Перевіркою встановлено порушення товариством: п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за серпень 2011 року - 13135,00 грн.; п.200.3 ст.200 ПК України в результаті чого завищено суму від'ємного значення за листопад 2011 року на суму 67 297,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було винесено податкове повідомлення-рішення №0005372320 від 14.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за серпень 2011 року, на загальну суму 19 703,00 грн. (з яких 13 135,00 грн. за основним платежем та 6 568,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що договори поставки між позивачем та його контрагентом підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а висновки податкового органу щодо неправомірності включення сум до податкового кредиту за серпень 2011 року є такими, що не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду, виходить з такого:

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як правильно було встановлено судом першої інстанції, всі первинні бухгалтерські документи за договором поставки №14 від 01.08.2011 року оформлені у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Аметист» та ФОП ОСОБА_3

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2012 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СУ ГУМВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції від 26.10.2011 року, скаргу було задоволено та скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 26.10.2011 року.

19 Березня 2013 року, на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року, позивачем було надіслано на адресу суду належним чином завірену копію постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2012 року з відміткою про набрання вищеозначеною постановою законної сили 31.08.2012 року.

Таким чином, відповідачем не було доведено той факт, що договір поставки від 01.08.2011 року був укладений позивачем не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та з наявністю умислу на укладення договору поставки з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказаний правочин не може розглядатися, як нікчемний з мотиву його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою, як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту в у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Горяйнов А.М.

Шостак О.О.