Ухвала суду № 30513350, 07.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р.

справа № 2а-0870/4536/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2011р. у справі №2а-0870/4536/11

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл-Преміум»

до

про

Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оіл-Преміум» (далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000062307 від 01.03.2011 року. (а.с.3-10)

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/4536/11. (а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що на час перевірки на підприємстві були у наявності необхідні облікові документи, що підтверджують облік та рух пального. Крім того, позивач вважає невірним розрахунок штрафних санкцій у розмірі 898136,84грн., оскільки відповідачем для здійснення розрахунку використовувалася сума товару, що залишився, а не сума реалізованого товару, як того вимагає закон.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2011 р. у справі №2а-0870/4536/11 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл-Преміум» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 березня 2011 року №0000062307. (суддя – Бойченко Ю.П.) (а.с.111-113)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що товари, реалізацію яких здійснював позивач, обліковувалися у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з огляду на що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є неправомірним та необґрунтованим.

Відповідач – Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду прийнято з неправильним застосування норм права та неповним встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. по справі №2а-0870/4536/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог TOB «Оіл-Преміум». (а.с.115-117)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС, мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою № 17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. У разі, якщо перевіркою встановлено, що на АЗС не зберігається (відсутній) другий примірник змінного звіту АЗС за формою № 17-НП, це є порушенням установленого порядку ведення обліку.

31 жовтня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№231010/12 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на те, що висновки перевіряючих щодо відсутності на підприємстві документів обліку є безпідставними та неправдивими, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2011р. у справі №2а-0870/4536/11 залишити без змін.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представників позивача, кожного окремо, колегія суддів вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача.

У судовому засіданні представники позивача, кожен окремо, проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2011р. у справі №2а-0870/4536/11 без змін.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представників позивача, кожного окремо, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 10 лютого 2011 року по 15 лютого 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл-Преміум» щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), результати якої оформлено Актом №0041/08/00/23/37056588 від 15 лютого 2011 року.

Висновками зазначеного Акту встановлено порушення позивачем п.12,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.20.1.5 ст. 20 Податкового кодексу України, п.п 10.3.1.3, 10.4.1, 10.4.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти, нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 N 281/171/578/155.

Відповідно до Акту №0041/08/00/23/37056588 від 15 лютого 2011 року позивачем допущено порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 449067,92 грн., на момент перевірки відпуск нафтопродуктів за готівку не відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті касира на 0,11грн.

01 березня 2011 року Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062307, згідно якого до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, п.1, ст.17, статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 898136,84 грн.

За результатами оскарження позивачем в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення №0000062307 від 01 березня 2011 року останнє залишене без змін.

Відповідно до п. 12 ст.3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 зазначеного Закону встановлено, зокрема, що облік товарних запасів ведеться юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

З метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за N 805/15496, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі по тексту -Інструкція).

Вимоги зазначеної Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Згідно п. 10.3.1.3 Інструкції облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.

Відповідно до п. 10.4.1 Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем до закінчення перевірки було надано відповідачу змінні звіти форми № 17-НП за дні здійснення перевірки, які відповідають вимогам до зазначеного документа. Отже, фактично зазначені звіти на АЗС позивача на час здійснення перевірки відповідачем велися відповідно до вимог Інструкції.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином змінний звіт форми № 17-НП сам, фактично, не відноситься до первинних документів бухгалтерського обліку, є зведеним обліковим документом та складається на підставі первинних документів, а саме: товарно-транспортних накладних та Z-звітів по відпуску нафтопродуктів.

Матеріали справи містять Z-звіт за 10.02.2011 року із зазначенням залишків пального (у літрах) кожного найменування та у кожному з розхідних резервуарів, відповідно до якого залишки пального на момент перевірки становили 449067,92грн. Ззанчений звіт відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів.

Також матеріалами справи встановлено, що на АЗС позивача, яке перевірялося відповідачем, облік руху товарів ведеться, за допомогою реєстратора розрахункових операцій DATEKS ND-777.EU, який відповідає вимогам, що ставляться до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів (далі по тексту - ЕККА) для автозаправних станцій, а саме Технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затвердженим Рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002р. № 13.

У відповідності до п. 13 цих Технічних вимог у режимі програмування ЕККА повинен додатково забезпечити занесення до оперативної пам’яті фіскального блока інформації про фактичний об’єм (у літрах) пального кожного найменування, прийнятого у розхідні резервуари.

Пунктом 18 вимог також встановлено, що у режимі звітування здійснюється формування та друкування звітів установленої форми. При цьому чеки періодичних звітів повинні додатково містити дані про обєм (у літрах) і вартість (у гривнях) пального кожного найменування за кожною формою оплати окремо та загальну вартість відпущеного пального (у гривнях), а чеки X- і Z-звітів ЕККА повинні додатково містити такі дані: фактичний об'єм (у літрах) пального кожного найменування, прийнятого в розхідні резервуари АЗС протягом звітного періоду; загальні об'єм (у літрах) і вартість (у гривнях) пального кожного найменування, відпущеного за готівковою та кожною безготівковою формою оплати протягом звітного періоду; фактичні залишки пального (у літрах) кожного найменування (у кожному з розхідних резервуарів) на момент формування звітів; загальний об'єм (у літрах) пального кожного найменування, відпущеного протягом звітного періоду в процесі повірки ПРК на точність відпускання пального; конфігурацію обладнання АЗС (номери ПРК і підключених до них розхідних резервуарів, а також найменування пального у кожному з них).

Виходячи з викладеного, враховуючи наявність первинних документів на час здійснення перевірки відповідачем, а також надання позивачем відповідачу до закінчення перевірки змінних звітів форми № 17-НП, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин, оскільки товари, реалізацію яких здійснював позивач обліковувалися у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», то і застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є неправомірним та необґрунтованим.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладені обставини справи та вказані правові норми, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено належними засобами доказування правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000062307 від 01 березня 2011 року.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 04 серпня 2011 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2011р. у справі №2а-0870/4536/11 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі в відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 18 січня 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна