Постанова № 30513209, 03.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 р. Справа №805/2320/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 година 28 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І.,

при секретарі судового засідання Тимохіній Я.Ю.

за участю:

представника позивача - Шевченка Т.О.,

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб та податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 461,96 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб та податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 461,96 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за період фінансово-господарської діяльності, у зв'язку з несплатою підприємцем ставки єдиного податку з січня по червень 2012 року у відповідача виник податковий борг по сплаті єдиного податку у розмірі 1 094,60 гривень.

ФОП ОСОБА_2 подав 09.02.12 pоку до Шахтарської ОДПІ Донецької області ДПС «Податкову декларацію про майновий стан і доходи» за 2011 рік, відповідно до якої підприємцем самостійно задекларовані податкові зобов'язання у сумі 367,50 гривень.

Загальна сума податкового боргу складає 1 461,96 гривень, яка на момент розгляду справи у добровільному порядку сплачена не була. Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчать поштові відправлення, які повертались до суду з відміткою «за закінчення терміну зберігання».

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 167 КАС України, судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надавав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається за відсутністю осіб, які не з'явились, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, яку слід застосувати до спірних відносин, суд встановив.

Відповідач - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований як фізична особа - підприємець 11 липня 2011 року виконавчим комітетом Кіровської міської ради Донецької області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5). Перебуває на обліку в Кіровському відділенні Шахтарської об'єднаній державній податковій інспекції, правонаступником якої є позивач, як платник податків з 12 липня 2011 року за № 20753 відповідно до довідки форми № 4-ОПП від 23 січня 2012 року № 20753/18-334-19 (а.с. 6).

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 1 січня 2012 року (а.с. 8-9). Згідно свідоцтва платника єдиного податку НОМЕР_3 переведений на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2012 року (а.с. 10).

Згідно довідки про податковий борг станом на 21 січня 2013 року за ФОП ОСОБА_2 обліковується недоїмка у розмірі 1 461, 96 гривень, з яких 367,50 гривень заборгованість по самостійно задекларованих податкових зобов'язаннях та 1 094,60 гривень заборгованість по сплаті єдиного податку (а.с. 12).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу, України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені розділом 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридичні соба чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, обрані види діяльності відповідача відноситься до другої групи платників єдиного податку із ставкою єдиного податку 20 % розміру мінімальної заробітної плати, для якого згідно з пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України встановлюється ставка податку у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням Кіровської міської ради № 6/5-10 від 17.03.2011 року «Про місцеві податки і збори» не було встановлено ставку єдиного податку для виду діяльності, якою займався відповідач, внаслідок чого, згідно приписів ст. ст. 12.3.5 та 293 ПК України, з 01.01.2012 року відповідачу була встановлена ставка єдиного податку 2% розміру мінімальної заробітної плати (21,46 грн. на місяць).

Рішенням Кіровської міської ради № 6/19-12 від 08.02.2012 року про внесення змін до рішення міської ради від 17.03.2011 № 6/5-10 «Про місцеві податки і збори» встановлено ставку єдиного податку для виду діяльності, якою займався відповідач в розмірі 20 % розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2012 року, що складає 214, 60 гривень на місяць.

Відповідно до абзацу 1 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Пунктом 294.2 статті 294 кодексу встановлено, що податковий звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно зі статтею 300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до пункту 122.1 статті 122 цього кодексу несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Як підтверджується зворотнім боком облікової картки за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку за період з січня по червень 2012 року у розмірі 1 094,46 гривень.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 цього кодексу, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

21 січня 2012 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 195 на суму 21,46 грн., яка отримана відповідачем 20 травня 2012 року, про що свідчить його підпис на корінці податкової вимоги.

Відповідно до ст. 59.5 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за єдиним податком в сумі 1094,46 грн. за період з січня 2012 року по червень 2012 року включно.

Щодо позовних вимог з податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Виходячи з вищевикладеного, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України, а платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Податкового кодексу України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав до Шахтарської ОДПІ Донецької області ДПС декларацію з податку з доходів фізичних осіб № 10212 від 9 грудня 2012 року нарахування за 2011 рік, у якій відповідачем самостійно визначено грошове зобов'язання у сумі 367,50 гривень.

Згідно зі зворотнім боком облікової картки станом на 31.12.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 має заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 367,50 гривень.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно зі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 14, 16, 20, 57, 59, 87, 95, 122, 162, 168, 291, 293-295, 300 Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб та податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 461,96 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (86300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у сумі 1 461 (одна тисяча чотириста шістдесят одна) гривень 96 копійок, з яких:

- по єдиному податку у сумі 1 094 (одна тисяча дев'яносто чотири) гривень 46 копійок на рахунок № 31519970700057, код платежу 8518050400, одержувач УДК в м. Кіровському, код ЄДРПОУ 37980638, банк ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016;

- по податку з доходів фізичних осіб у сумі 367 (триста шістдесят сім) гривень 50 копійок на користь Місцевого бюджету м. Слов'янська на рахунок № 33215801700075, код платежу 11010500, одержувач УДКСУ м. Слов'янську Донецької області, код ЄДРПОУ 37803368, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 3 квітня 2013 року, в присутності представника позивача.

Постанову складено у повному обсязі 8 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.