Постанова № 30512258, 01.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 р. Справа №805/3292/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Гаджієвій Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області про скасування рішення № 2 від 25.01.2013 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду в особі відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області про скасування рішення № 2 від 25.01.2013 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

В обґрунтування позову зазначено, що 25.01.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області на підставі акту позапланової перевірки прийнято рішення № 2, яким застосовано до відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» фінансові санкції в розмірі 7875,19 грн. Позивач вважає, що зазначене рішення прийнято з порушенням вимог п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, оскільки п. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV на підставі якого прийнято спірне рішення виключено з 01.01.2011.

Посилаючись на ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, позивач просить задовольнити позов та скасувати рішення № 2 від 25.01.2013.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, в обґрунтування чого зазначила, що позивач пропустив строк оскарження спірного рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці № 2 від 25.01.2013, оскільки пунктом 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що оскарження рішення може бути здійснено протягом 10 днів. Так як позивач пропустив строк на оскарження зазначеного рішення, просила позов Державного підприємства «Селидіввугілля» залишити без розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - Державне підприємство «Селидіввуггілля» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06 червня 2005 року, включене до ЄДРПОУ за № 33426253, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (бланк серії АОО № 192565) (а.с.12). Позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Структурна одиниця «Шахта 1-3 «Новогродівська» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Селидіввугілля» без права юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за № 33621589, що підтверджується довідкою з відділу статистики у м. Селидовому (а.с.13). Перебуває на обліку у відповідача як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в м. Новогродівці Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Як встановлено у судовому засіданні, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області проведено позапланову перевірку відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» щодо достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу ОСОБА_1, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за період з 01.06.2005 до 01.01.2006.

25.01.2013 за результатами проведеної позапланової перевірки Управлінням Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області складено акт про результати позапланової перевірки відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» щодо достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу ОСОБА_1, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за період з 01.06.2005 до 01.01.2006 (а.с.15-17).

Відповідно до висновку акту про результати позапланової перевірки, перевіркою достовірності формування та подання відомостей про застрахованих осіб, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування встановлено порушення вимог п.1.3, п. 8 Порядку 7-6: не надано відомостей до системи персоніфікованого обліку на застраховану особу ОСОБА_1 (НОМЕР_1), в результаті чого складено розпорядження про усунення порушень від 25.01.2013 № 3.

25.01.2013 першим заступником начальника управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області прийнято рішення № 2 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України. Зазначеним рішенням на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей., що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2005 рік у строки, визначені законодавством, застосовано фінансові санкції до відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» в розмірі 7875,19 грн. (а.с.14).

01.02.2013 відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зі скаргою на рішення № 2 від 25.01.2013 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, в якій просив скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області № 2 від 25.01.2013 (а.с.19).

22.02.2013 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про повернення скарги відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» без розгляду (а.с.20).

11.03.2013 Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом, про що свідчить штамп пошти.

Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Оскільки позивач скористався порядком досудового вирішення спору, суд вважає, що позивачем строк звернення до адміністративного суду не пропущено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України також визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі за текстом - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до ст. 14 Закону № 1058-ІV страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV (у редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року) страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 17 Закону повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну відомостей, що вносяться до системи персоніфікованого обліку, про застраховану особу, за яку або на користь якої ним сплачуються страхові внески, у десятиденний термін із дня одержання цих відомостей.

Згідно з ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Як вбачається зі спірного рішення, фінансові санкції застосовані до відокремленого підрозділу позивача за неподання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2005 рік.

При цьому, рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області № 2 від 25.01.2013 про застосування фінансових санкцій за неподання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2005 рік у строки, визначені законодавством до відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» прийнято на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV.

У редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року, пунктом 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ статті 17-19, частини першу - дев'яту статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне» виключено.

Згідно з абзацом 5 п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Отже, пункт 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV втратив чинність згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 01 січня 2011 року, тобто, не діяв на дату прийняття спірного рішення.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України в своєму рішенні у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99 роз'яснив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Конституційний Суд України у мотивувальній частині свого рішення зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

У Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 відсутня пряма вказівка про надання зворотної дії у часі положенням у частині проведення перевірки та встановлення порушень, що має наслідком накладення штрафу за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством.

За таких обставин, Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області протиправно прийняло рішення від 25 січня 2013 року № 2 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

Крім того, за своєю суттю застосування Управлінням Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області фінансових санкцій є адміністративно-господарськими санкціями, тому на спірні правовідносини поширюються положення ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, відповідачем пропущено строки застосування адміністративно-господарський санкцій.

Враховуюче викладене, суд дійшов висновку, що позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області про скасування рішення № 2 від 25.01.2013 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України підлягає задоволенню, а рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області № 2 від 25.01.2013 - скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» - задовольнити.

Скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Новогродівці Донецької області № 2 від 25.01.2013 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України за 2005 рік у розмірі 7 875,19 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253) витрати зі сплати судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 01 квітня 2013 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 05 квітня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.