Постанова № 30512322, 30.08.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2011 р. справа № 2а-9652/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Суховарова А.В. Божко Л.А.

при секретарі судового засідання: Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізького міського центру зайнятості на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року у справі №2а-9652/10/0870 за позовом Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2010 року Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя звернувся до суду з позовом в інтересах Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на користь Запорізького міського центру зайнятості безпідставно одержану ним допомогу по безробіттю у сумі 5827,34 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодився Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що постанова суду прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме ст., 47, 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 під час одержання допомоги по безробіттю не належав до зайнятого населення у розумінні ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», оскільки постановою господарського суду Запорізької області була припинена його підприємницька діяльність та 13.10.2006 року було до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 20.09.2007 року по 05.05.2008 року перебував на обліку як безробітний в Правобережному районному центрі зайнятості в м. Запоріжжі та одержав допомогу по безробіттю у сумі 5827,34 грн. Розслідуванням, яке проводив спеціаліст Правобережного міжрайонного центру зайнятості було встановлено, що на день реєстрації в центрі зайнятості 13.09.2007 року ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець і 20.09.2007 року неправомірно отримав статус безробітного, про що було складено акт від 16.08.2010 року №42, що підтверджує подання особою недостовірних відомостей про доходи (з вини особи). На підставі цього був виданий наказ від 05.10.2010 року №НТ101005 про повернення виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю. (а.с.5-13).

Постановою господарського суду Запорізької області від 29.08.2006 року у справі №3/295/06-АП, яка набрала чинності, за позовом ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 13.10.2006 року державним реєстратором було внесено запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов'язано з її банкрутством. (а.с.10,24-27).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не вірно застосував норми статей 47 та 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Статтею 49 цього Закону передбачений порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи -підприємця. Положення ч.3 цієї статті передбачає, що державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису. Надалі ч.5 цієї статті прописано, що порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою ст. 47 цього Закону.

Частини дев'ята - вісімнадцята ст.47 Закону передбачають процедуру, згідно з якою фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору вказані документи. За відсутності підстав для залишення документів, які передбачені ч.13 цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Аналізуючи положення вищевказаних статей Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив помилку, вважаючи внесення державним реєстратором запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов'язано з її банкрутством ОСОБА_1 датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не було здійснено процедури припинення державної реєстрації, передбаченої частинами дев'ятою - вісімнадцятою ст.47 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», з чого можна зробити висновок, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 не була здійснена і на час одержання допомоги по безробіттю він був зайнятою особою у розумінні ст.1 Закону України «Про зайнятість населення».

У ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»зазначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Згідно п.п.»б»ч.3 ст.1 цього Закону громадяни, які забезпечують себе роботою самостійно, у тому числі підприємці, належать до зайнятого населення.

Якщо особа зареєстрована як приватний підприємець (незалежно від того, сплачує вона єдиний податок чи перебуває на загальній системі оподаткування), вона не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю. Після того як фізична особа -підприємець припинить підприємницьку діяльність вона зможе стати на облік у центрі зайнятості і матиме право на отримання допомоги по безробіттю, за умови сплати страхових внесків під час здійснення підприємницької діяльності.

Факт припинення підприємницької діяльності згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»потребує підтвердження шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідного запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем. Відповідно до ч.3 ст.46 цього Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем. Лише після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа матиме право набути у встановленому порядку статусу безробітного та отримувати допомогу по безробіттю.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст., ст.205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізького міського центру зайнятості -задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року у справі №2а-9652/10/0870 -скасувати.

Прийняти нову постанову. Стягнути з ОСОБА_1 5827,34 грн.. які перерахувати на користь Запорізького міського центру зайнятості, розрахунковий рахунок 37179300901007, ЄДРПОУ 20482573, МФО 813015, банк ГУДКУ у Запорізькій області.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений 02.09.2011 року.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Л.А. Божко