Ухвала суду № 30512, 10.07.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

05 липня 2006 року

місто Севастополь

Справа № 2-25/5122-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шевченко Н.М.,

суддів Градової О.Г.,

Черткової І.В.,

секретар судового засідання Алєєва А.М.

розглянувши апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 03.04-25.04.2006 у справі № 2-25/5122-2006А

за позовом відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" (вул. Севастопольська, 51-А, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

до державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про відміну частково податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Кримхліб” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до державної податкової інспекції у місті Сімферополі про відміну податкового повідомлення-рішення №0000172301/2 від 30.05.2005 в частині стягнення податку на додану вартість у сумі 47311грн. і суми фінансових санкцій у розмірі 23656грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04-25.04.2006 у справі № 2-25/5122-2006А (суддя Маргарітов М.В.) позов відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" до державної податкової інспекції у місті Сімферополі про відміну частково податкового повідомлення - рішення задоволено.

Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Сімферополі № 0000172301/0 від 05.01.2005, № 0000172301/1 від 29.04.2005, № 0000172301/2 від 30.05.2005 та стягнуто з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" 3грн.40коп. державного мита.

Судове рішення мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у місті Сімферополі при донарахуванні податку на додану вартість неправомірно визначені звичайні ціни, по яким продано пшеницю та муку.

Відповідачем при визначенні звичайної ціни не використовувався непрямий метод, тоді як про обов’язок застосування цього методу прямо вказано в пункті 4.3 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Не погодившись з цією постановою, державна податкова інспекція у місті Сімферополі звернулась до суду апеляційної інстанції з заявою про апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, в позові відкритому акціонерному товариству "Кримхліб" відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального права, а саме, помилковим застосуванням статті 13 Указу Президента України „Про деякі питання дерегулювання підприємницької діяльності” від 23.07.1998 № 817/98.

В нормі Указу передбачено право податкового органу застосовувати інші методи при визначенні звичайних цін при відсутності статистичних даних.

Так як статистичні дані відсутні, то державна податкова інспекція у місті Сімферополі при прийнятті рішення керувалась пунктом 1.20 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 № 334/94-ВР, згідно якого звичайною є ціна, яка склалась на біржі. Листом Кримської аграрної біржі №01-10/419 від 13.12.2004 були повідомлені ціни на пшеницю третього класу в період, за який проводилось донарахування і цими цінами керувалась державна податкова інспекція у місті Сімферополі при донарахуванні податку на прибуток підприємств стосовно операції купівлі-продажу пшениці.

Крім того, відповідач в апеляційний скарзі вказує на те, що суд помилково дійшов висновку про застосування пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР до визначення бази оподаткування операції з харчування працівників в столовій Євпаторійського хлібокомбінату (вартість харчування становить 1 гривню, що є нижче собівартості харчування).

Так харчування працівників у столовій за ціною нижче, ніж собівартість, є формою натуральної оплати труда фізичних осіб і повинно оподатковуватись згідно з пунктом 4.2 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відкрите акціонерне товариство „Кримхліб” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить постанову господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Сімферополі без задоволення, посилаючись на те, що судове рішення є законним і обґрунтованим.

У судовому засіданні 21.06.2006 було оголошено перерву до 05.07.2006 до 14год.30хв.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови суду від 05.07.2006 склад судової колегії замінено, суддю Дугаренко О.В. у зв’язку з її відпусткою замінено на суддю Черткову І.В.

Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство „Кримхліб” відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” є платником податків і обов'язкових платежів і перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Сімферополі.

У грудні 2004 року державною податковою інспекцією у місті Сімферополі була проведена документальна перевірка відкритого акціонерного товариства „Кримхліб” з питань дотримання ним діючого податкового законодавства. У ході перевірки, на думку відповідача, було встановлено порушення статей 3, 4, 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що знайшло своє відображення в акті перевірки № 249/23-8/00381580 від 31.12.2004 (а.с.8-41).

Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі за період з 01.07.2003 по 01.07.2004 відкритому акціонерному товариству „Кримхліб” було донараховано 47311грн. податку на додану вартість та штрафні санкції у сумі 23656грн.

Донарахована сума податку на додану вартість складеться з наступного:

У лютому 2004 року відкритим акціонерним товариством "Кримхліб" було куплено борошно третього класу у кількості 458,75тон, за ціною 1090грн., за одну тону, усього на суму 500037грн.50коп., що підтверджується податковою накладною № 198 від 29.02.2004, але за даними на торгах Кримської аграрної біржі ціна за одну тону пшениці третього класу у 2004 році складала 748грн. Так різниця дорівнює: (458,75тон х 1090грн.)–(458,75тон х 748грн.) = 156892грн.50коп.; 156892грн.50коп. х 20% = 31378грн.50коп. (податок на додану вартість).

Таким чином, відповідач донарахував підприємству у лютому 2004 року податок на додану вартість у сумі 31378грн.50коп. за лютий 2004 рік.

У грудні 2003 року відкритим акціонерним товариством "Кримхліб" було придбано муку першого сорту у кількості 32,07тон, за ціною 1542грн., за 1тону, усього на суму 49451грн.94коп., (податок на додану вартість - 9890грн.39коп.) Муку вищого сорту у кількості 33,47тон за ціною 1667грн., за 1 тону на суму 55794грн.49коп., (податок на додану вартість - 11158грн.89коп.), що підтверджується податковою накладною № 400 від 17.12.2003, але за даними на торгах Кримської аграрної біржі ціна за одну тону муки першого сорту у другому півріччі 2003 року складала 1373грн., ціна за одну тону муки вищого сорту у другому півріччі 2003 року складала 1504грн..

Таким чином, різниця дорівнює:

- (32,07тон х 1542грн.) - (32,07тон х 1343грн.) = 5419грн.83коп.; 5419грн.83коп. х 20%=1083грн.96коп. (податок на додану вартість).

- (33,47тон х 1667грн.) - (33,47тон х 1504грн.) = 5455грн.61коп.;

5455грн.61коп. х 20% = 1091грн.12коп.(податок на додану вартість).

Отже, у грудні 2003 року за висновками державної податкової інспекції у місті Сімферополі підприємству було донараховано податок на додану вартість у сумі 2175грн.08коп. (1083грн.96коп. + 1091грн.12коп.)

Крім того, державною податковою інспекцією у місті Сімферополі за порушення підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті З Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР Євпаторійському хлібокомбінату було донараховано податок на додану вартість у сумі 7727грн.18коп., за продаж обідів по ціні 1грн.

Також в акті перевірки вказані порушення структурними підрозділами відкритого акціонерного товариства „Кримхліб” податкового законодавства, у зв’язку з чим їм було донараховано податок на додану вартість. Так Алуштинському хлібокомбінату донараховано податок на додану вартість у сумі 2784грн., Феодосійському хлібокомбінату донараховано податок на додану вартість у сумі 3215грн., Джанкойському хлібокомбінату донараховано податок на додану вартість у сумі 31грн.

На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією у місті Сімферополі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000172301/0 від 05.01.2005 про донарахування відкритому акціонерному товариству „Кримхліб” податку на додану вартість у сумі 47311грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 23656грн., загальна сума податкового зобов’язання складає 70967грн.(а.с.6).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням позивач відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 оскаржив його начальнику державної податкової інспекції у місті Сімферополі та начальнику Державної Податкової Адміністрації в Автономній Республіці Крим.

21.03.2005 позивачем було отримано відповідь державної податкової інспекції у місті Сімферополі № 7533/ю/25-о від 18.03.2005, в якій було вказано, що скарга відкритого акціонерного товариства „Кримхліб” залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000172301/0 від 05.01.2005 без змін, і позивачу направлено нове податкове повідомлення-рішення № 0000172301/1 від 29.04.2005 з тих же підстав і на таку ж суму (а.с.5).

Відкритим акціонерним товариством “Кримхліб” також було отримано відповідь від Державної Податкової Адміністрації в Автономній Республіці Крим № 1043/10/25-007 від 24.05.2005, з якої вбачається, що скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін, у зв'язку з чим позивачу було направлено податкове повідомлення-рішення №0000172301/2 від 30.05.2005 також з тих же підстав і на таку ж суму (а.с 7).

В січні 2006 року відкрите акціонерне товариство „Кримхліб” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до державної податкової інспекції у місті Сімферополі про відміну податкового повідомлення-рішення № 0000172301/2 від 30.05.2005 в частині стягнення податку на додану вартість у сумі 47311грн. та штрафних санкцій у сумі 23656грн.

28.02.2006 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати недійсними податкове повідомлення-рішення №0000172301/0 від 05.01.2005 в частині стягнення податку на додану вартість у сумі 47311грн. і суми штрафних санкцій, а також податкові повідомлення-рішення № 0000172301/1 від 29.04.2005 і № 0000172301/2 від 30.05.2005 у вказаних сумах (а.с.53).

Заявою від 16.03.2006 позивач уточнив обґрунтування позовних вимог де вказав на те, що викладені у акті перевірки висновки, державною податковою інспекцією у місті Сімферополі зроблені відносно Сімферопольського комбінату хлібопродуктів, який ніякого відношення до відкритого акціонерного товариства „Кримхліб” не має. Крім того, в акті перевірки не вказано з ким закрите акціонерне товариство “Лізингова компанія “Хліб України” є пов’язаною особою – з позивачем чи з Сімферопольським комбінатом хлібопродуктів (а.с.63).

Як вбачається з акту перевірки Сімферопольським комбінатом хлібопродуктів (правління відкритого акціонерного товариства „Кримхліб”) було придбано пшеницю третього класу, борошно першого та вищого сорту у закритого акціонерного товариства „Лізингова компанія „Хліб України”, місто Київ, яке є пов’язаною особою за цінами більш звичайних.

В ході перевірки державною податковою інспекцією у місті Сімферополі було зроблено запит до Кримської аграрної біржі стосовно цін на пшеницю третього класу в період, за який проводилось донарахування.

Кримською аграрною біржею була надана інформація про ціни, які склались на торгах, здійснюваних тільки нею, тобто тільки в одному регіоні України - у Криму.

21.06.2006 в судовому засіданні представник позивача пояснив, що угода по купівлі-продажу пшениці була проведена між контрагентами, розташованими у різних регіонах країни - в Києві і в Криму, тому для встановлення звичайної ціни на пшеницю слід керуватися статистичними даними на внутрішньому ринку України, але на момент прийняття податкового повідомлення-рішення №0000172301/0 від 05.01.2005 державна податкова інспекція у місті Сімферополі даними про середньостатистичні ціни на пшеницю третього класу з Державного комітету статистики України не володіла.

Статтею 13 Указу Президента України „Про деякі питання дерегулювання підприємницької діяльності” від 23.07.1998 № 817/98 передбачено, що індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 1.20.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 N 334/94-ВР звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 N 334/94-ВР обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Як вбачається з матеріалів справи, державна податкова інспекція у місті Сімферополі ніяких запитів до відкритого акціонерного товариства „Кримхліб” не направляла.

В пункті 4.2 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР зазначено, що у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Таким чином, із приписів діючого законодавства вбачається що висновки державної податкової інспекції у місті Сімферополі про те, що відкритим акціонерним товариством „Кримхліб” було порушено Закон України „Про податок на додану вартість” при придбанні пшениці, судовою колегією вважаються не обґрунтованими. На порушення будь-яких інших приписів діючого законодавства відповідач не посилався.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача також посилався на те, що згідно з підпунктом 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, але при визначенні звичайної ціни, державною податковою інспекцією у місті Сімферополі непрямий метод не використовувався і рішення керівником органу державної податкової служби не приймалось.

Державна податкова інспекція у місті Сімферополі зустрічної перевірки у закритому акціонерному товаристві „Лізингова компанія „Хліб України”, місто Київ не проводила, а також доказів рівня цін на внутрішньому ринку України суду не надала.

Крім того, державною податковою інспекцією у місті Сімферополі не було надано суду доказів обґрунтованості донарахування Алуштинському хлібокомбінату податку на додану вартість у сумі 2784грн., Феодосійському хлібокомбінату податку на додану вартість у сумі 3215грн., Джанкойському хлібокомбінату податку на додану вартість у сумі 31грн.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, судова колегія вважає, що державною податковою інспекцією у місті Сімферополі безпідставно було донараховано відкритому акціонерному товариству „Кримхліб” податок на додану вартість у сумі 47311грн. та штрафні санкції у сумі 23656грн.

Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі в акті перевірки також зазначено, що Євпаторійським хлібокомбінатом (структурний підрозділ відкритого акціонерного товариства „Кримхліб”) було допущено порушення вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 та підпункту 4.2 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР, які виразились у заниженні податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 7727грн.18коп., за період жовтень 2003 року –червень 2004 року (а.с. 25).

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі колективного договору, затвердженого на профспілковій конференції трудового колективу Євпаторійського хлібокомбінату робітникам надавалось харчування вартістю 1 гривня за обід. Доплата до повної вартості обіду здійснюється за рахунок прибутку підприємства.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що робітникам підприємства харчування надавалось не безкоштовно, а на платній основі, тому в цьому випадку безкоштовної передачі товарів не було, у зв’язку з чим посилання державної податкової інспекції у місті Сімферополі на порушення пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР не правомірне.

Відповідно до підпункту 1.4 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Тому очевидно, що оплата обідів за рахунок прибутку підприємства не підпадає під ознаки оподаткування, передбаченого підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97-ВР.

Часткова оплата обідів передбачена пунктом 9.9 Колективного договору між підприємством та колективом і відповідає вимогам трудового законодавства.

Отже висновки, викладені в апеляційній скарзі державної податкової інспекції у місті Сімферополі суперечать чинному законодавству та матеріалам справи і не можуть бути підставою для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим по цій справі.

Постанова господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04-25.04.2006 у справі № 2-25/5122-2006А залишити без зміни.

Ухвала набирає законну силу з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Н.М.Шевченко

Судді О.Г. Градова

І.В. Черткова