Ухвала суду № 30511639, 01.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення адміністративного позову без розгляду

Справа № 819/608/13-a

01 квітня 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі колегії суддів:

Головуючого судді - Жука А.В.,

Суддів Мірінович У.А.

Чепенюк О.В.

при секретарі судового засідання Шаблій Ю.П.

за участю:

позивача - ОСОБА_2;

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідачів - Васильчук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Тернопільської митниці (відповідач -1) Державної митної служби України (відповідач - 2)

про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці (надалі по тексту Відповідач -1) та Державної митної служби України (надалі по тексту Відповідач -2) про зобов'язання Тернопільської митниці здійснити перерахунок середньомісячної заробітної плати за травень 2012 року та виплатити премію, а також 10% надбавки за високі досягнення в праці та виконання особливо важливої роботи, стягнення з Державної митної служби України на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 27524,52 грн. без урахування її індексації, а також моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.

В судовому засіданні 01.04.2013 позивачем та його представником подано клопотання про уточнення позовних вимог, яким зменшено позовні вимоги в частині зобов'язання Тернопільської митниці здійснити перерахунок середньомісячної заробітної плати за травень 2012 року та виплатити премію, а також 10% надбавки за високі досягнення в праці та виконання особливо важливої роботи, оскільки такий перерахунок Тернопільською митницею було здійснено.

Представником Тернопільської митниці в судовому засіданні заявлено клопотання про застосування положень ст. 100 КАС України та залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що згідно положень ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Оскільки, звертаючись із зазначеним адміністративним позовом до суду ОСОБА_2 було порушено строки звернення до суду встановлені КАС України, такий адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Позивач та його представник в судовому засіданні проти задоволення зазначеного клопотання заперечили, вказали що ними не порушено строки звернення до суду, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Також зазначили, що про порушення своїх прав ОСОБА_2 дізнався лише 25.01.2013 в день набрання законної сили постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №9104/158014/12, якою позов ОСОБА_2 було задоволено та поновлено ОСОБА_2 на державній службі в митних органах України на посаді провідного інспектора ВМО №1 Тернопільської митниці. З цих підстав просили відмовити в задоволенні клопотання Тернопільської митниці.

Державна митна служба України в письмових запереченнях вказала, що спір, який виник між сторонами, безпосередньо належить до категорії публічних, оскільки пов'язаний із звільненням позивача з державної служби, а тому строки звернення до адміністративного суду визначені ч. 3 ст. 99 КАС України поширюються зокрема, і на даний спір. При цьому на думку Відповідача - 2 положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України не повинні застосовуватись до даного спору з тих підстав, що предметом даного спору не стосується виплати заробітної плати за фактично відпрацьований позивачем час, а носить компенсаторний характер. Вважають, що в даному випадку є підстави для застосування судом положень п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, а саме залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду.

Розглянувши клопотання Тернопільської митниці, заслухавши думку позивача та його представника, представника відповідачів, встановивши всі обставини, що мають значення для справи, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Наказом Державної митної служби України №1207-к від 11.06.2012 на підставі п. 6 ст. 30 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_2 було припинено перебування на державній службі в митних органах за порушення присяги державного службовця.

Не погодившись із своїм звільненням, ОСОБА_2 оскаржив наказ Державної митної служби України до Тернопільського окружного адміністративного суду, з вимогами визнати протиправним застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, скасувати наказ Держмитслужби України №1207-к від 11.06.2012 та поновити його на посаді провідного інспектора ВМО №1 Тернопільської митниці. Вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 не заявлялось.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №2-а-1970/2867/12 від 13.08.2012 в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №9104/158014/12 від 25.01.2013 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 у справі №2-а-1970/2867/12 апеляційну скаргу задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №1207-к від 11.06.2012 та поновлено ОСОБА_2 з 12.06.2012 на державній службі в митних органах України на посаді провідного інспектора ВМО №1 Тернопільської митниці. Позивач та його представник брали участь у розгляді справи апеляційним судом та були обізнані із прийнятою постановою (а.с. 7-9).

Частинами 1 - 3 ст. 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В пункті 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 №2 міститься роз'яснення про те, що при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі незаконного звільнення та за умови його подальшого поновлення на посаді, лише на момент припинення такого порушення його прав, яким є день прийняття органом, який розглядає трудовий спір, рішення про поновлення незаконно звільненого працівника на посаді.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстави виплати працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід розглядати у нерозривному зв'язку з положеннями ст. 233 КЗпП України та ст. 99 КАС України, у яких встановлено строки для звернення до суду за вирішенням трудових спорів, зокрема місячний строк на звернення до суду у справах про звільнення з публічної служби.

Зазначений висновок зокрема кореспондується і з положеннями ст. 235 КЗпП України, відповідно до якої, зокрема, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, зокрема в своїй постанові у справі №К/9991/42287/11 від 26.02.2013.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить висновку, що місячний строк звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у ОСОБА_2 розпочався 25.01.2013, тобто з дня коли він дізнався про винесення постанови Львівським апеляційним адміністративним судом у справі №9104/158014/12 щодо поновлення незаконно звільненого працівника на посаді, а отже саме з цієї дати ОСОБА_2 дізнався про невирішення, одночасно із поновленням на роботі, питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Разом з тим, оскільки про порушення свого права ОСОБА_2 дізнався 25.01.2013, а до Тернопільського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 із зазначеним позовом звернувся лише 12.03.2013, колегія суддів дійшла висновку, що ним порушено строки звернення до адміністративного суду більш, як на 1 місяць.

Посилання позивача на положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України, відповідно до якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, колегією суддів відхиляються, як безпідставні, оскільки виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не пов'язана з порушенням законодавства про оплату праці в розумінні ст. 94 КЗпП України.

Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає, що оскільки, вимога про стягнення з Державної митної служби України моральної шкоди в розмірі 20000,00 гривень, пов'язана саме із незаконним звільненням його з посади провідного інспектора ВМО №1 Тернопільської митниці, яка проявилась в душевних стражданнях, приниженні його честі та гідності, порушенням нормального способу життя та забезпечення належного харчування його сім'ї, а не з невиплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то в даному випадку така вимога також повинна розглядатись у нерозривному зв'язку із вимогою про поновлення на роботі, в зв'язку з чим, а отже при зверненні з такою вимогою до суду позивачем порушено строки звернення до адміністративного суду.

Відповідно до вимог ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Пунктом 9) ч. 1 ст. 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Позивачем та його представником не наведено ні в позовній заяві, ні в поясненях наданих в судовому засіданні будь яких доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, а судом таких доказів не здобуто.

За наведених обставин, на підставі пояснень представників сторін та досліджених доказів, колегія суддів приходить до переконання що адміністративний позов ОСОБА_2 до Тернопільської митниці, Державної митної служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди подано після закінчення строків звернення до адміністративного суду, в зв'язку з чим клопотання Тернопільської митниці слід задовольнити, а адміністративний позов ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99,100,155,160,165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Тернопільської митниці про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду - задовольнити.

2. Адміністративний позов ОСОБА_2 до Тернопільської митниці, Державної митної служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня постановлення ухвали апеляційної скарги у порядку передбаченому ст.ст.184-187 КАС України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Жук А.В.

Судді Мірінович У.А.

Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.