Вирок № 30511565, 03.04.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1769/13- к

Провадження №: 1-кп/752/57/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2013 року Голосіївський районний суд м.Києва у складі :

Головуючого судді Валігура Д.М.

При секретарі Єгоровій Х.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві кримінальне провадження № 22013110000000014 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

Обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 359 КК України,

За участю сторін:

З боку обвинувачення - прокурора Процишена В.М.

З боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10 серпня 2011 року умисно, незаконно, в порушення п. 7 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань,міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України Додатку №1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року № 2471-ХII та п. 2 «Положення про прядок розроблення, виготовлення, реалізацію та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1450 від 27.10.2001 року, вирішив незаконно придбати спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.

Так, у той же час, ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, на виконання свого злочинного наміру, використовуючи власний комп'ютер, через мережу Інтернет, зайшов на Інтернет-Сайт www.Tinydeal.com, де замовив авіапоштою на своє ім»я спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, а саме: одну кулькову ручку чорного кольору, з прихованою в середині відеокамерою та мікрофоном, один наручний годинник з прихованою відеокамерою та мікрофоном, загальною вартістю 38, 26 доларів США.

При здійсненні означеного замовлення ОСОБА_1 вказав на Інтернет-сайт www.Tinydeal.com своє прізвище, ім»я та адресу свого проживання, а саме: ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Тоді ж, ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, використовуючи власний комп»ютер, через мережу Інтернет, за допомогою платіжної системи PayPal, використовуючи картковий рахунок НОМЕР_1, відкритий на його ім»я у ПАТ «Кредитпромбанк», здійснив оплату за замовлення вище вказаних спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, шляхом перерахування на невстановлений досудовим слідством банківський рахунок продавця грошових коштів.

Через кілька днів після оплати, невстановлена досудовим слідством особа, за невстановлених досудовим слідством обставин, не будучи обізнаною про злочинний намір ОСОБА_1, перебуваючи на території Китайської Народної Республіки, на виконання вище вказаного замовлення, направила міжнародним поштовим відправленням № RA 232421481 СN до України на вказану ОСОБА_1 адресу (АДРЕСА_1), одну кулькову ручку чорного кольору, з прихованою в середині відеокамерою та мікрофоном.

27.08.2011 року у зону митного контролю відділу митного оформлення міжнародних поштових відправлень Київської регіональної митниці, на території відділення цеху №2 ДОПП «Україна» (м. Київ, вул. Петрозаводська, 2) до митного огляду надійшло міжнародне поштове відправлення № RA 232421481 CN на ім»я ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

Цього ж дня, у ході митного огляду вище вказаного міжнародного поштового відправлення, старшим інспектором митного поста «Київ спеціалізований» Київської регіональної митниці Стретовичем В.О. було виявлено одну кулькову ручку чорного кольору, в середині якої прихована від оточуючих відеокамера з мікрофоном, в комплекті до якої додавалось: USB кабель, CD диск, інструкція по використанню, та один наручний годинник з прихованою відеокамерою та мікрофоном, в комплекті до якого додавалось: USB кабель, CD диск, блок живлення, мережевий перехідник, заглушка та інструкція по використанню.

Згідно висновку судово-технічної експертизи №83/3 від 28.03.2012 року, надані на дослідження технічні засоби - кулькова ручка та наручний годинник, відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а саме: - кулькова ручка відноситься до спеціальних технічних засобів негласного фото-, відео документування (із аудіосупроводженням); - наручний годинник відноситься до спеціальних технічних засобів негласного фото-, відео документування (із аудіосупроводженням) та негласного отримання і реєстрації аудіо інформації.

Так, за наведених вище обставин ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця - незаконного придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, але злочин ОСОБА_1 не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки після здійснення митного огляду міжнародного поштового відправлення № RA 232421481 CN, виявлені у ньому спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації - кулькова ручка чорного кольору, з прихованою в середині відеокамерою та мікрофоном, один наручний годинник з прихованою в середині відеокамерою та мікрофоном, були вилучені співробітниками Київської регіональної митниці.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 359 КК України як закінчений замах на незаконне придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації кваліфіковано вірно.

13.03.2013 року між прокурором В.М. Процишеним та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вищевказаному діянні, зобов»ячався сплатити у визначений судом термін процесуальні витрати, крім того, сторони погодили покарання ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень. ОСОБА_1 роз»яснено вимоги ст. ст. 473, 476 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Угода про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.

В статті 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості.

Згідно вимог ст. 474 КПК України якщо угоду досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, думку обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст.. 472 КПК України, з»ясувавши у обвинуваченого ОСОБА_1, що він розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, зокрема те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов»язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадах, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_1, яким затвердити угоду про визнання ним винуватості, визнати ОСОБА_1винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 359 КК України за викладених у вироку обставин, та призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та санкції ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 359 КК України.

Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 475 КПК україни, суд-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13.03.2013 року між прокурором В.М. Процишеним та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 22013110000000014.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 359 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази, що зберігається в матеріалах кримінальної справи - залишити в матеріалах справи.

Одну кулькову ручку з прихованою відеокамерою та мікрофоном, в комплекті до якої додавалось USB кабель, CD диск, інструкція по використанню; один наручний годинник з прихованою відеокамерою та мікрофоном, в комплекті до якого додається: USB кабель, CD диск, блок живлення, мережевий перехідник, заглушка та інструкція по використанню, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Управління СБ України в м. Києві - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України р/р 31253272211213, код МФО 820019, ЄДРПОУ 20001993 - процесуальні витрати - 972 грн.60 коп.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя