Постанова № 30508665, 04.04.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Справа № 803/504/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача Марчука П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Марчука Петра Олександровича про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Марчука Петра Олександровича (далі - відповідач, державний виконавець), в якому просить визнати протиправними дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2013 року ВП №36783668 та скасувати зазначену постанову.

В обгрунтування позовних вимог вказує на те, що оскаржувана постанова відповідача винесена всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» при здійсненні примусового виконання постанови ВДАІ, оскільки остання пред'явлена до виконання в строк, який перевищує визначений цим Законом трьохмісячний термін. Крім того, зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження містить суттєві недоліки, а саме: у постанові зазначено, що стягувачем є держава, хоча згідно вимог Закону стягувачем може бути фізична чи юридична особа. Водночас вказано, що постанова може бути оскаржена до Луцького міськрайонного суду, чим, на думку позивача, відповідачем свідомо введено його в оману та всупереч вимог ч.1 ст.6 та ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не роз'яснено позивачу його права.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

У поданих суду запереченнях відповідач адміністративний позов не визнав та зазначив, що на виконанні у Другому відділі ДВС ЛМУЮ знаходиться постанова ВДАІ №203669 від 07.10.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу. Вказана постанова була направлена для примусового виконання 28.11.2012 року, тобто в межах трьохмісячного строку, встановленого Законом для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач в судовому засіданні підтримав подані суду заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що 01.03.2013 року державним виконавцем Другого відділу ДВС ЛМУЮ Марчуком П.О. було відкрито виконавче провадження ВП №36783668 з примусового виконання постанови ВДАІ №203669 від 07.10.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 255 грн., при несплаті протягом 15 днів з моменту винесення постанови (ч.2 ст.308 КУпАП) стягувати в подвійному розмірі, про що винесено відповідну постанову (а.с.3). Як слідує з даної постанови, виконавчий документ вступив у законну силу (набрав чинності) 17.10.2012 року, заява про примусове виконання подана 27.02.2013 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Як передбачає ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Отже, спосіб та порядок виконання рішення встановлюється виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною третьою статті 299 КУпАП передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу, яка встановлює, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Разом з тим, частиною першою та другою статті 308 КУпАП встановлено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені строки пред'явлення виконавчого документа до виконання та визначено, що постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців, починаючи з наступного дня після набрання ними юридичної сили.

Згідно ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Отже, законодавець встановив обов'язок державного виконавця відкрити виконавче провадження лише в тому разі, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі ж пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання державний виконавець повинен відмовити у відкритті виконавчого провадження (п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження ВП №36783668 вбачається, що 07.10.2012 року постановою у справі про адміністративне правопорушення №203669 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. (а.с.21).

28.11.2012 року за вих.№13903 дана постанова була скерована до ДВС у м.Луцьку для примусового виконання, що підтверджується супровідним листом ВДАІ (а.с.20). Супровідний лист зареєстрований у Другому відділі ДВС ЛМУЮ 27.02.2013 року за №2240.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження підтверджують правомірність відкриття державним виконавцем виконавчого провадження на підставі постанови ВДАІ від 07.20.2012 року, оскільки заява про її примусове виконання подана в межах трьохмісячного строку, а саме 28.11.2012 року.

Водночас наявні в постанові про відкриття виконавчого провадження недоліки стосовно невірного зазначення дати подання заяви про примусове виконання виконавчого документа чи суду, до якого може бути оскаржено постанову, не можуть бути безумовними підставами для її скасування, оскільки сама постанова винесена із додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Марчука Петра Олександровича про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 09 квітня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій