Рішення № 30506420, 02.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.13 Справа№ 914/961/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Овочі-фрукти», м. Трускавець

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», м. Трускавець

про: стягнення 68 879,98 грн. заборгованості

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Зубрицька О.М. (довіреність № 18 від 26.02.2013 року)

від відповідача: Войтович О.В. (довіреність б/н від 11.03.2013 року)

Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 02.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овочі-фрукти» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» про стягнення 68 879,98 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 12.03.2013 року справу призначено до судового розгляду на 02.04.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, які виникли з позадоговірної поставки сільськогосподарських товарів в частині належної оплати заборгованості за поставлену продукцію.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 12.03.2013 року виконав, позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у поданому 02.04.2013 року через канцелярію суду відзиві за вх.№9828/13 на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що позивач не надав суду жодного рахунку, про які зазначається в накладних, а також жодна накладна не містить посилання на довіреність, на підставі яких повинно було відбутися прийом-передача товару. Відповідно до Листа Міністерства фінансів України від 31.10.2000 року № 053-29151 «Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей». Відповідач вважає, що лише наявність довіреності є достатньою підставою стверджувати, що товар був поставлений відповідачу відповідно до вимог законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Упродовж листопада 2010 року - вересня 2011 року відповідач придбав у позивача товар на загальну суму 490 206,96 грн., в тому числі:

- в листопаді-грудні 2010 р. - на суму 70981,85 грн.;

- в січні 2011 р. - на суму 57066,90 грн.;

- в лютому 2011 р. - на суму 46618,95 грн.;

- в березні 2011 р. - на суму 79219,32 грн.;

- в квітні 2011 р. - на суму 81001,08 грн.;

- в травні 2011 р. - на суму 68827,44 грн.;

- в червні 2011 р. - на суму 74245,66 грн.;

- в липні 2011 р. - на суму 12245,76 грн.,

що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними: №РН-0003373 від 01.11.2010 р. на суму 4156,97 грн., №РН-0003391 від 03.11.2010 р. на суму 706,92 грн., №РН-0003430 від 08.11.2010 р. на суму 4177,08 грн., №РН-0003514 від 15.11.2010 р. на суму 3923,64 грн., №РН-0003541 від 18.11.2010 р. на суму 2476,32 грн., №РН-0003373 від 22.11.2010 р. на суму 4096,92 грн., №РН-0003606 від 24.11.2010 р. на суму 3469,80 грн., №РН-0003646 від 29.11.2010 р. на суму 3865,80 грн., №РН-0003684 від 02.12.2010 р. на суму 3836,88 грн., №РН-0003704 від 06.12.2010 р. на суму 4064,76 грн., №РН-0003748 від 09.12.2010 р. на суму 4245,72 грн., №РН-0003770 від 13.12.2010 р. на суму 5295,12 грн., №РН-0003778 від 14.12.2010 р. на суму 670,80 грн., №РН-0003704 від 16.12.2010 р. на суму 5184,84 грн., №РН-0003841 від 17.12.2010 р. на суму 49,92 грн., №РН-0003856 від 20.12.2010 р. на суму 3984,60 грн., №РН-0003894 від 23.12.2010 р. на суму 4043,40 грн., №РН-0003921 від 27.12.2010 р. на суму 6469,08 грн., №РН-0003967 від 30.12.2010 р. на суму 5783,28 грн., №РН-0003989 від 31.12.2010 р. на суму 480,00 грн., №РН-0000025 від 04.01.2011 р. на суму 11060,94 грн., №РН-0000052 від 06.01.2011 р. на суму 3447,00 грн., №РН-0000090 від 10.01.2011 р. на суму 5752,62 грн., №РН-0000136 від 12.01.2011 р. на суму 4990,44 грн., №РН-0000147 від 13.01.2011 р. на суму 259,20 грн., №РН-0000183 від 17.01.2011 р. на суму 3826,08 грн., №РН-0000212 від 20.01.2011 р. на суму 5598,18 грн., №РН-0000245 від 24.01.2011 р. на суму 5302,08 грн., №РН-0000296 від 27.01.2011 р. на суму 7867,92 грн., №РН-0000308 від 28.01.2011 р. на суму 567,00 грн., №РН-0000323 від 28.01.2011 р. на суму 1839,96 грн., №РН-0000333 від 31.01.2011 р. на суму 6555,48 грн., №РН-0000376 від 03.02.2011 р. на суму 5678,46 грн., №РН-0000408 від 07.02.2011 р. на суму 4221,92 грн., №РН-0000417від 08.02.2011 р. на суму 91,20 грн., №РН-0000466 від 10.02.2011 р. на суму 5052,24 грн., №РН-0000495 від 14.02.2011 р. на суму 5829,72 грн., №РН-0000514 від 15.02.2011 р. на суму 277,56 грн., №РН-0000588 від 17.02.2011 р. на суму 6539,76 грн., №РН-0000632 від 21.02.2011 р. на суму 7127,10 грн., №РН-0000738 від 24.02.2011 р. на суму 6679,08 грн., №РН-0000741 від 28.02.2011 р. на суму 5121,91 грн., №РН-0000771 від 02.03.2011 р. на суму 570,00 грн., №РН-0000800 від 03.03.2011 р. на суму 6192,24 грн., №РН-0000835 від 07.03.2011 р. на суму 8386,44 грн., №РН-0000865 від 10.03.2011 р. на суму 6810,12 грн., №РН-0000913 від 14.03.2011 р. на суму 7555,68 грн., №РН-0000961 від 17.03.2011 р. на суму 5730,00 грн., №РН-0000988 від 18.03.2011 р. на суму 553,80 грн., №РН-0001003 від 21.03.2011 р. на суму 10753,32 грн., №РН-0001070 від 24.03.2011 р. на суму 9197,76 грн., №РН-0001101 від 21.03.2011 р. на суму 1306,20 грн., №РН-0001111 від 28.03.2011 р. на суму 9877,32 грн., №РН-0001156 від 30.03.2011 р. на суму 3308,64 грн., №РН-0001161 від 31.03.2011 р. на суму 8977,80 грн., №РН-0001180 від 01.04.2011 р. на суму 817,80 грн., №РН-0001203 від 04.04.2011 р. на суму 6012,96 грн., №РН-0001261 від 07.04.2011 р. на суму 6774,48 грн., №РН-0001282 від 08.04.2011 р. на суму 1067,40 грн., №РН-0001298 від 11.04.2011 р. на суму 12639,36 грн., №РН-0001311 від 11.04.2011 р. на суму 888,00 грн., №РН-0001335 від 13.04.2011 р. на суму 1663,20 грн., №РН-0001373 від 14.04.2011 р. на суму 10075,20 грн., №РН-0001403 від 18.04.2011 р. на суму 11003,64 грн., №РН-0001416 від 19.04.2011 р. на суму 870,00 грн., №РН-0001474 від 22.04.2011 р. на суму 10885,20 грн., №РН-0001510 від 26.04.2011 р. на суму 8426,40 грн., №РН-0001585 від 29.04.2011 р. на суму 8831,04 грн., №РН-0001599 від 30.04.2011 р. на суму 1046,40 грн., №РН-0001610 від 03.05.2011 р. на суму 6182,76 грн., №РН-0001677 від 06.05.2011 р. на суму 9275,64 грн., №РН-0001696 від 09.05.2011 р. на суму 10230,24 грн., №РН-0001784 від 13.05.2011 р. на суму 4332,72 грн., №РН-0001792 від 16.05.2011 р. на суму 7320,12 грн., №РН-0001815 від 16.05.2011 р. на суму 1046,40 грн., №РН-0001898 від 19.05.2011 р. на суму 6478,80 грн., №РН-0001935 від 21.05.2011 р. на суму 858,00 грн., №РН-0001942 від 23.05.2011 р. на суму 8827,92 грн., №РН-0001983від 24.05.2011 р. на суму 1046,40 грн., №РН-0002027 від 26.05.2011 р. на суму 4622,52 грн., №РН-0002076 від 30.05.2011 р. на суму 8605,92 грн., №РН-0002133 від 01.06.2011 р. на суму 729,36 грн., №РН-0002147 від 02.06.2011 р. на суму 8648,16 грн., №РН-0002174 від 03.06.2011 р. на суму 3618,12 грн., №РН-0002218 від 06.06.2011 р. на суму 10655,16 грн., №РН-0002318 від 10.06.2011 р. на суму 5973,60 грн., №РН-0002341 від 13.06.2011 р. на суму 7740,00 грн., №РН-0002389 від 15.06.2011 р. на суму 748,80 грн., №РН-0002133 від 17.06.2011 р. на суму 6522,96 грн., №РН-0002494 від 20.06.2011 р. на суму 3954,58 грн., №РН-0002561 від 23.06.2011 р. на суму 8237,88 грн., №РН-0002624 від 27.06.2011 р. на суму 8572,20 грн., №РН-0002629 від 28.06.2011 р. на суму 630,00 грн., №РН-0002677 від 30.06.2011 р. на суму 8214,84 грн., №РН-002735 від 04.07.2011 р. на суму 9106,56 грн., №РН-0002768 від 05.07.2011 р. на суму 1046,40 грн., №РН-0002834 від 08.07.2011 р. на суму 2092,80 грн.

Всупереч домовленості між сторонами відповідач оплату за придбаний товар після його отримання в повному обсязі не провів, за отриманий товар розрахувався частково шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача:

- 64984,80 грн. в листопаді-грудні 2010 р.;

- 53544,64 грн. в січні 2011 р.;

- 45794,02 грн. в лютому 2011 р.;

- 42112,37 грн. в березні 2011 р.;

- 83350,84 грн. в квітні 2011 р.;

- 60422,92 грн. в травні 2011 р.;

- 21000,00 грн. в червні 2011 р.;

- 18000,00 грн. в липні 2011р.;

- 5500,00 грн. в серпні 2011 р.;

- 3000,00 грн. в вересні 2011 р.

всього на загальну суму 397709,59 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями виписок Трускавецького відділення ЛОД АТ «Райффайзен Банк «Аваль».

30 червня 2011 року відповідач надіслав позивачу гарантійний лист за №1095 щодо відтермінування оплати за поставку товару на суму 75 000 грн. до 20.07.2011 року. Однак, ці зобов'язання залишилися без виконання.

Як вбачається з Акту звірки розрахунків станом на 01.10.2011 року сума боргу відповідача перед позивачем становила 92 497,59 грн.

21.01.2012 р. позивачем направлено на адресу відповідача Вимогу за №12 про сплату заборгованості в розмірі 92497,59 грн. На вказану вимогу відповідач відреагував частковою оплатою боргу: 21.03.2012 р. - 2000,00 грн., 13.04.2012 р. - 2000,00 грн. та 24.04.2012 р. - 2000,00 грн.

Позивач зазначив, що незважаючи на його спроби врегулювати спір в позасудовому порядку, відповідач не задовольнив в повному обсязі його законних вимог. Із врахуванням того що відповідачем сплачено в жовтні 2011р. 2000,00 грн.; в листопаді 2011р. 3000,00 грн.; в грудні 2011р. 5000,00 грн.; в січні 2012 р. 5000,00 грн.; в лютому 2012 р. 4000,00 грн.; в березні 2012 р. 2000,00 грн.; в квітні 2012 р. 4000,00 грн., борг відповідача перед Позивачем станом на день подання даного позову становив 67497,37 грн.

На думку позивача, належність виконання ним своїх обов'язків, крім доданих накладних, підтверджується також відсутністю протягом тривалого часу (понад 25 місяців) жодних зауважень чи претензій з боку відповідача та частковою проплатою за отриманий товар.

Окрім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 1382,61 грн. 3% річних, нарахованих відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог.

Таким чином, сума боргу з урахуванням 3% річних становить 68 879,98 грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, претензію №12 про сплату боргу від 21.01.2012 року відповідач отримав 24.01.2012 року, позивач починає нараховувати 3 % річних з 31.01.2012 року, що є правом позивача і не суперечить приписам зазначеної вище норми закону.

Відтак, при задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що між сторонами мала місце позадоговірна поставка товару, позивач свої обов'язки щодо поставки товару виконав в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними. За матеріалами справи (грошові значення у виписках з рахунків банку про оплату заборгованості співпадають з вартісними значеннями, які зазначені у видаткових накладних) вбачається, що відповідач до вересня 2011 року проводив часткову проплату заборгованостей за видатковими накладними. Разом з тим, після вересня 2011 року відповідач хоч частково проплачував суму заборгованостей, проте така проплата не покривала усю суму заборгованості.

Що стосується заперечень відповідача в частині відсутності довіреності на отримання товару, як достатньої підстави стверджувати, що товар був поставлений відповідачу відповідно до вимог закону, то слід зазначати, що довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей, однак наведене не спростовує факт отримання товару за видатковою накладною, яка підтверджує передачу товару за вказаною у ній ціною і є належним доказом виникнення між сторонами цивільно-правових зобовязань.

Усі видаткові накладні підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені печаткою ТзОВ «Трускавецьінвест». Часткова оплата відповідачем спірних накладних здійснювалася, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач фактично прийняв товар в повному обсязі від позивача, а доказів оплати заборгованості в повному обсязі суду не представлено.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 68 879,98 грн., з яких: 67 497,37 грн. - основний борг, 1 382,61 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1720,50 грн. слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 530, 625, 655, 663 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 180, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 61; код ЄДРПОУ 30439207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овочі-фрукти» (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. В.Стуса, 10; код ЄДРПОУ 22376734) 67 497,37 грн. заборгованості, 1 382,61 грн. 3 % річних та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.04.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А