Ухвала суду № 30505253, 22.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 березня 2013 року Справа № 5023/129/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Селіваненка В.П.,суддів:Добролюбової Т.В., Могил С.К., Подоляк О.А., Удовиченка О.С.,розглянувши заяву дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 03.12.2012у справі№ 5023/129/12за позовомдочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доХарківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території"простягнення коштів у сумі 7 735 614,91 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" про стягнення заборгованості за поставлений природний газ, у тому числі: основний борг у сумі 6 873 107,22 грн., пені в сумі 537 816,60 грн., інфляційних у сумі 162 945,78 грн. та 3% річних у сумі 161 745,31 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.09.2012 у справі № 5023/129/12 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 6 873 107,22 грн., пені - 53 781,66 грн., інфляційних - 57 074,60 грн. та 3% річних - 161 745,31 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 рішення місцевого господарського суду змінене в частині стягнення суми інфляційних, а саме: з відповідача на користь позивача стягнуто інфляційні в сумі 162 945,78 грн.; в решті судове рішення залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2012 постанову суду апеляційної інстанції скасовано в частині задоволення позову про стягнення 162 945,78 грн. інфляційних; в решті постанову залишено без змін; рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.12.2012 у справі № 5023/129/12, в якій просить зазначену постанову скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2007 у справі № 7/610, від 05.10.2011 у справі № 4/5005/6355/2011 та від 08.11.2011 у справі № 11/28/2011/5003.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 03.12.2012 у справі № 5023/129/12, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо часткової відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних, з урахуванням того, що інфляційні мають бути обраховані за весь час прострочення платежу, а саме за період з березня 2011 року по листопад 2011 року, тобто розрахунок інфляційних має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи були у спірний період дефляційні процеси (період коли індекс інфляції менше одиниці), оскільки сума боргу в цей період зменшується. Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, наданий позивачем розрахунок інфляційних не враховує дефляційні процеси, що мали місце в липні та серпні 2011 року, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Водночас у постановах від 05.04.2007 у справі № 7/610, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову в частині стягнення інфляційних, оскільки зазначений позивачем період нарахування інфляційних визначено невірно, без врахування заяви відповідача про застосування позовної давності.

У постанові від 05.10.2011 у справі № 4/5005/6355/2011 суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення інфляційних, нарахованих за період з 19.01.2011 по 31.01.2011, прийняв нове рішення, яким у позові в цій частині відмовив. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що суди попередніх інстанцій помилково застосували індекс інфляції, що був визначений за місяць, в якому відповідач згідно з договором мав оплатити одержаний газ, оскільки індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

У постанові від 08.11.2011 у справі № 11/28/2011/5003 Вищий господарський суд України визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову про стягнення інфляційних та відсотків річних, нарахованих за прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з огляду на те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 5023/129/12 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у допуску справи № 5023/129/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяВ.Селіваненко Судді: Т.Добролюбова С.Могил О.Подоляк О.Удовиченко