Рішення № 30503876, 08.04.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 2/200/341/13

КОПІЯ:

Справа № 2 - 6327/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Бібіка М.М.,

при секретарі - Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Науково - виробниче об'єднання «Созидатель», ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_4, третя особа: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради; про визнання недійсними угод про відступлення, визнання незаконними рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ПрАТ «НВО «Созидатель», ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_4, вказавши третьою особою КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради, про визнання недійсними угод про відступлення, визнання незаконними рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 07 липня 2004 року між нею та ПрАТ «НВО «Созидатель» було укладено договір W 1 - 1 - 1 про інвестування житлового будівництва, за яким вона зобов'язалася прийняти участь в інвестуванні будівництва багатоповерхового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7; а ПрАТ «НВО «Созидатель» зобов'язалося організувати будівництво та передати їй у власність нежитлове приміщення загальною площею 298,72 м2, на першому поверсі будівлі. Відповідно до умов договору, вартість 1 м2, на момент інвестування, складала 700 доларів США. 07 липня 2004 року вона повністю виконала умови договору, сплативши ПрАТ «НВО «Созидатель» грошові кошти, про що їй була видана відповідна довідка. 14 грудня 2006 року та 08 червня 2007 року вона зверталася до ПрАТ «НВО «Созидатель» із письмовими претензіями щодо виконання умов договору, однак жодних відповідей не отримала. 20 грудня 2009 року їй стало відомо, що 07 липня 2004 року між нею, ПрАТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_2, нібито було укладено угоду про відступлення договору, згідно якої вона передала на користь ОСОБА_2 всі свої права та обов'язки, й остання замість неї стала стороною договору відносно ? загальної площі об'єкта інвестування. Крім того, їй стало відомо, що за текстом договору з'явився ще один інвестор ОСОБА_4, однак жодних договорів де було б вказано другим інвестором ОСОБА_4, вона не підписувала та є одноособовим інвестором нежитлового приміщення. В подальшому, на підставі договорів, які вона не укладала, рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 15 березня 2007 року № 643, у тому числі, було вирішено оформити право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 по ? частині за кожною, на нежитлове приміщення НОМЕР_4 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 - а. 30 березня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували право власності на нежитлове приміщення 15 по вул. Миронова в м. Дніпропетровську. 18 грудня 2008 року ОСОБА_6, померла, й на підставі свідоцтва про право на спадщину від 11 листопада 2008 року право власності на ? частину приміщення НОМЕР_4 по вул. Миронова в м. Дніпропетровську, було зареєстровано за ОСОБА_3 У зв'язку із тим, що нею не підписувалися жодні угоди про відступлення, а також жодні інші правочини, окрім договору W 1 - 1 - 1 про інвестування житлового будівництва, вона вважає, що відповідачами було порушено її права, у зв'язку із чим просить: визнати угоду про уступку договору від 07 липня 2004 року між ПрАТ «НВО «Созидатель», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсною; визнати угоду про уступку прав та обов'язків за договором від 25 червня 2006 року між ПрАТ «НВО «Созидатель», ОСОБА_7 та ОСОБА_6 недійсною; визнати незаконним рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 643 від 15 березня 2007 року; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 28 березня 2007 року, щодо реєстрації права власності на нежиле приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 А, прим НОМЕР_4; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 за заповітом померлої ОСОБА_6; визнати за нею право власності на нежиле приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 А, прим НОМЕР_4; стягнути судові витрати (том № 1 а.с. а.с. 4 - 12).

У судовому засіданні, представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі. Представники відповідачів ПрАТ «НВО «Созидатель», ОСОБА_2, ОСОБА_3, та Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, заперечували проти задоволення позовних вимог.

Представники відповідачів ПрАТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_3, просили застосувати позовну давність (том № 1 а.с. а.с. 135 - 136, 164 - 165).

Відповідач ОСОБА_4 та представник третьої особи КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради, до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи, були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили (том № 2 а.с. а.с. 130, 131, 141, 142, 143, 144).

Суд, вислухавши пояснення сторін, а також допитавши свідків та вивчивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Судом було встановлено, що 07 липня 2004 року між АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_1, було укладено договір № W 1 - 1 - 1 про інвестування житлового будівництва. Відповідно п. 1.1 цього договору, ОСОБА_1 зобов'язалася прийняти участь в інвестуванні будівництва багатоповерхового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 А; а АТЗТ «НВО «Созидатель» зобов'язалося організувати його будівництво та передати ОСОБА_1 у власність нежитлове приміщення площею 298,7 м2, що розташоване на першому поверсі цього будинку. Пунктами 2.1 та 2.2 цього договору було встановлено, що загальна сума грошових коштів, що інвестується ОСОБА_1 в будівництво за договором, відповідає договірній вартості, котра розраховується як виконання загальної будівельної площі на вартість 1 м2 вказаної площі на момент фактичного внесення ОСОБА_1 грошових коштів, а поточна вартість 1 м2 загальної будівельної площі, визначається АТЗТ «НВО «Созидатель». При цьому, п. 5.1 договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до виконання ними своїх обов'язків у повному обсязі. Оригінал цього договору було оглянуто у судовому засіданні 17 серпня 2012 року (том № 1 а.с. а.с. 19 - 23, 186 - 190).

Згідно із довідкою про оцінку вартості АТЗТ «НВО «Созидатель», станом на 07 липня 2004 року вартість 1 м2, нежитлового приміщення, розташованого на 1 поверсі по вул. Миронова, 7 оцінена в еквіваленті 700 (сімсот) доларів США. Оригінал довідки було оглянуто у судовому засіданні (том № 1 а.с. а.с. 29, 186 - 190).

На виконання умов договору № W 1 - 1 - 1, ОСОБА_1 було сплачено на користь АТЗТ «НВО «Созидатель» грошові кошти, що підтверджується довідкою про інвестування коштів в будівництво 100 % загальної площі конкретного об'єкта інвестування (Бабушкінський район, вул. Миронова, 7, нежитлове приміщення W 1 - 1 - 1, загальною площею 298,72 м2). Оригінал цієї довідки було оглянуто у судовому засіданні 17 серпня 2012 року (том № 1 а.с. а.с. 30, 186 - 190).

Крім того, у матеріалах справи знаходиться за тим же самим № W 1 - 1 - 1, аналогічний, укладеному між АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_1, договір від 07 липня 2004 року про інвестування житлового будівництва на той же самий об'єкт інвестування будівництва багатоповерхового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 А; де вказано другого інвестора ОСОБА_7 Однак, оригінал цього договору, на відповідні запити, до суду для огляду надано не було (том № 1 а.с. а.с. 24 - 28).

Також, 07 липня 2004 року між АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_1 й ОСОБА_2 було укладено угоду про уступку договору, за яким первинний інвестор, ОСОБА_1, передає, а новий інвестор, ОСОБА_2, приймає всі права та обов'язки й стає стороною договору № W 1 - 1 - 1 про інвестування житлового будівництва від 07 липня 2004 року. Оригіналу договору, до суду для огляду надано не було (том № 1 а.с. 34).

За даним договором № W 1 - 1 - 1 про інвестування житлового будівництва від 07 липня 2004 року, ОСОБА_2 сплатила грошові кошти в сумі 530 072 гривні 00 копійок (том № 1 а.с. а.с. 71, 72, 73).

25 червня 2006 року між АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_7 й ОСОБА_6 було укладено угоду про уступку прав та обов'язків за договором, за яким первинний інвестор ОСОБА_7, передає, а новий інвестор ОСОБА_6, приймає на себе всі права та обов'язки й стає стороною за договором № W 1 - 1 - 1 від 07 липня 2004 року про інвестування житлового будівництва, відносно ? загальної розрахункової площі нежитлового приміщення. Оригіналу цього договору, також не було надано для огляду (том № 2 а.с. 146).

28 листопада 2006 року між АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_2, ОСОБА_6 було складено акт здачі - прийому нежитлового приміщення НОМЕР_4 (будівельний № 1 - 1), загальною площею 292,3 м2, що знаходиться в житловому будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 А (будівельна адреса: вул. Миронова, 7) у відповідності із договором про інвестування будівництва нежитлових приміщень № № W 1 - 1 - 1 від 07 липня 2004 року (том № 1 а.с. 86).

14 грудня 2006 року ОСОБА_1 зверталася до АТЗТ «НВО «Созидатель» із претензією, щодо невиконання останнім своїх зобов'язань за договором № W 1 - 1 - 1 про інвестування житлового будівництва від 07 липня 2004 року, однак відповіді на неї не отримала (том № 1 а.с. 31).

Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 643 від 15 березня 2007 року «Про оформлення прав приватної власності на нежитлові приміщення першої черги адміністративно - житлового комплексу літ. А - 6 - 9, а - 1 за адресою: вул. Миронова, 7 А», на підставі договору № W 1 - 1 - 1 від 07 липня 2004 року укладеного між АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_1 і ОСОБА_7 про інвестування житлового будівництва, а також угод від 07 липня 2004 року укладеної між АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_1 й ОСОБА_2 про уступку договору та від 25 червня 2006 року укладеної між АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_7 й ОСОБА_6 про уступку прав та обов'язків за договором, а також відповідної дозвільної та технічної документації, у тому числі, було прийнято рішення щодо оформлення права приватної власності за ОСОБА_2 ? частини, та за ОСОБА_6 ? частини нежитлового приміщення НОМЕР_4, загальною площею 292,3 м2, ганок літ. а1 (договір № W 1 - 1 - 1 від 07 липня 2004 року, угоди від 07 липня 2004 року, від 25 липня 2006 року) (том № 2 а.с. а.с. 147 - 222).

28 березня 2007 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, за реєстраційним номером 18334289, щодо реєстрації права власності на нежиле приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 А, прим НОМЕР_4; за ОСОБА_2, частка ?, за ОСОБА_6, частка ? (том № 1 а.с. 35).

08 червня 2007 року ОСОБА_1, знову звернулася до АТЗТ «НВО «Созидатель» із претензією, щодо невиконання останнім своїх зобов'язань за договором № W 1 - 1 - 1 про інвестування житлового будівництва від 07 липня 2004 року, однак відповіді на неї не отримала (том № 1 а.с. 32).

11 листопада 2008 року державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори було видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом померлої ОСОБА_6, зареєстроване в реєстрі за № 3 - 4397, на спадкове майно, що складається із ? частки нежилого приміщення, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 А, приміщення НОМЕР_4 (том № 1 а.с. 37).

18 грудня 2008 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за реєстровим № 3 - 4397 від 11 листопада 2008 року, виданого Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, було зареєстровано право власності ОСОБА_3 на ? частину нежитлового приміщення НОМЕР_4 у будинку № 7 А по вул. Миронова в м. Дніпропетровську (том № 1 а.с. а.с. 41 - 42).

Відповідно до висновку № 1686 - 10 почеркознавчої експертизи по кримінальній справі № 65091384 від 12 липня 2010 року, підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Инвестор» договору № W 1 - 1 - 1 про інвестування житлового будівництва від 07 липня 2004 року, який укладений між АТЗТ «НВО «Созидатель» з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони - виконаний ОСОБА_1 Оригіналом для копіювання підпису від імені ОСОБА_1 в графі «Первоначальный инвестор» в електрофотокопії угоди про поступки договору від 07 липня 2004 року був підпис виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису (том № 1 а.с. а.с. 109 - 119, 123 - 132).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8, який на момент укладення оспорюваних договорів займав посаду Голови правління АТЗТ «НВО «Созидатель», підписи якого містяться в оспорюваних договорах, показав, що детальних обставин підписання договорів він не пам'ятає, а практика підписання договору та у той же день угоди про уступку, на той момент практикувалася, однак у цьому випадку необхідно було змінювати номер договору. Крім того вказав, що, підпис у довідці про інвестування коштів в будівництво 100 % загальної площі конкретного об'єкта інвестування (Бабушкінський район, вул. Миронова, 7, нежитлове приміщення W 1 - 1 - 1, загальною площею 298,72 м2), скоріше всього виконаний ним особисто, однак детальніше він не пам'ятає (том № 2 а.с. а.с. 76, 77 - 84).

Ухвалою суду від 13 вересня 2012 року у даній цивільній справі, за клопотанням представника ПрАТ «НВО «Созидатель», було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання чи виконаний підпис від імені ОСОБА_8 у довідках АТЗТ «НВО «Созидатель» про оцінку вартості майна та про інвестування коштів у будівництво 100 % загальної площі конкретного об'єкту інвестування, самим ОСОБА_8 (том № 2 а.с. 86).

10 грудня 2012 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла зазначена вище цивільна справа, без висновків експертизи, у зв'язку із тим, що не було виконано клопотання експерта (том № 2 а.с. а.с. 95, 96).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, «Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року та положеннями договору № W 1 - 1 - 1 про інвестування житлового будівництва від 07 липня 2004 року укладеному АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_1 та Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналгією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 13 ЦК України встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При цьому, частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право: на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктами 1, 2 та 10 частини 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним та визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частинами 2, 4 цієї статті визначено, що правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори), що є погодженою дією двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. При цьому, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваних правочин).

В силу ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України, заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відео запису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 1 статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. При цьому, статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 частини 1 статті 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. При цьому, частиною 3 цієї статті, встановлено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2, 4 статті 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, який набирає чинності з моменту його укладення, а закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В силу ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). При цьому, статтями 1217, 1218 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.п. «а» п. 6.1 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, інвесторам, які у встановленому законодавством України порядку отримали у власність об'єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за їх кошти, за наявності відповідного рішення місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, акта приймання - передавання об'єкта (частини) інвестору.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», визначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ураховуючи зміст приведених норм та встановлені у судовому засіданні обставини справи, а саме те, що угоду про уступку договору від 07 липня 2004 року між АТЗТ «НВО Созидатель», ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не було підписано ОСОБА_1, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, суд вважає за необхідне угоду про уступку договору від 07 липня 2004 року між АТЗТ «НВО Созидатель», ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнати недійсною, як таку, що вчинена із порушенням вимог статті 203 ЦК України.

Крім того, приймаючи до уваги, висновки вищезазначеної експертизи в частині підтвердження дійсності підпису ОСОБА_1 у договорі № W 1 - 1 - 1 про інвестування житлового будівництва від 07 липня 2004 року між АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_1, та зважаючи на ненадання суду для огляду договору за тим же самим № W 1 - 1 - 1, який є аналогічним, укладеному між АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_1, договору від 07 липня 2004 року про інвестування житлового будівництва на той же самий об'єкт інвестування будівництва багатоповерхового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 А; де вказано другого інвестора ОСОБА_7, суд вважає за необхідне, угоду про уступку договору від 25 червня 2006 року між АТЗТ «НВО Созидатель», ОСОБА_7 та ОСОБА_6, також визнати недійсною.

Також, приймаючи до уваги те, що на підставі договору № W 1 - 1 - 1 від 07 липня 2004 року укладеному між АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_1 і ОСОБА_7 про інвестування житлового будівництва, а також угод від 07 липня 2004 року укладеної між АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_1 й ОСОБА_2 про уступку договору та від 25 червня 2006 року укладеної між АТЗТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_7 й ОСОБА_6 про уступку прав та обов'язків за договором, що не створюють у розумінні норм ЦК України юридичних наслідків, Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради НОМЕР_4 березня 2007 року було прийнято рішення № 643 «Про оформлення прав приватної власності на нежитлові приміщення першої черги адміністративно - житлового комплексу літ. А - 6 - 9, а - 1 за адресою: вул. Миронова, 7 А», суд вважає за необхідне, дане рішення в частині оформлення права приватної власності за ОСОБА_2 ? частини, та за ОСОБА_6 ? частини нежитлового приміщення НОМЕР_4, загальною площею 292,3 м2, ганок літ. а1 (договір № W 1 - 1 - 1 від 07 липня 2004 року, угоди від 07 липня 2004 року, від 25 липня 2006 року) визнати незаконним та таким, що порушує цивільні права ОСОБА_1

У зв'язку із чим, суд, на підставі викладеного вище, вважає за необхідне також визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що було видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 28 березня 2007 року, щодо реєстрації права власності на нежиле приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 А, прим НОМЕР_4; за ОСОБА_2, частка ?, за ОСОБА_6, частка ?, реєстраційний номер 18334289.

При цьому, оскільки судом було встановлено, що до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6, не входило право на ? частку нежитлового приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 А, прим НОМЕР_4; й відповідно ОСОБА_3 не мала права на його спадкування, суд вважає за необхідне визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3, за заповітом померлої ОСОБА_6, від 11 листопада 2008 року, зареєстроване в реєстрі за № 3 - 4397, посвідчене державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Драпатою О.М.

Крім того, суд доходить висновку, що також підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на нежиле приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 А, прим НОМЕР_4; оскільки судом було встановлено, що вона виконала свої зобов'язання за умовами договору № W 1 - 1 - 1 про інвестування житлового будівництва від 07 липня 2004 року укладеного між нею та АТЗТ «НВО «Созидатель», інвестувавши в будівництво 100 % загальної площі конкретного об'єкта інвестування.

При цьому, суд не може прийняти до уваги заяви представників відповідачів ПрАТ «НВО «Созидатель» та ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності, оскільки ОСОБА_1 не було його пропущено, так як із матеріалів справи, а саме листа КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради вбачається, що остаточно їй стало відомо про порушення її прав лише у лютому 2010 року, а до суду за захистом своїх прав вона звернулася у вересні 2011 року, тобто у межах строку визначеного нормами глави 19 ЦК України. Крім того, п. 5.1 договору № W 1 - 1 - 1 про інвестування житлового будівництва від 07 липня 2004 року передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до виконання ними своїх обов'язків у повному обсязі.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із відповідачів у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 16, 202, 205, 207, 215, 216, 218, 236, 256 - 268, 316, 330, 388, 626, 628, 629, 631, 638, 1216, 1217, 1218, 1301 Цивільного кодексу України, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», п. 6.1 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, ст. ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 88, 169, 180, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Науково - виробниче об'єднання «Созидатель», ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_4, третя особа: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради; про визнання недійсними угод про відступлення, визнання незаконними рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності - задовольнити.

Угоду про уступку договору від 07 липня 2004 року між Акціонерним товариством закритого типу «НВО «Созидатель», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - визнати недійсною.

Угоду про уступку прав та обов'язків за договором від 25 червня 2006 року між Акціонерним товариством закритого типу «НВО «Созидатель», ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - визнати недійсною.

Рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 643 від 15 березня 2007 року «Про оформлення прав приватної власності на нежитлові приміщення першої черги адміністративно - житлового комплексу літ. А - 6 - 9, а - 1 за адресою: вул. Миронова, 7 А», в частині оформлення права приватної власності за ОСОБА_2 ? частини, ОСОБА_6 ? частини нежитлового приміщення НОМЕР_4, загальною площею 292,3м2, ганок літ. а1 (договір № W 1 - 1 - 1 від 07 липня 2004 року, угоди від 07 липня 2004 року, від 25 липня 2006 року) - визнати незаконним.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 28 березня 2007 року, щодо реєстраціє права власності на нежиле приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 А, прим НОМЕР_4; за ОСОБА_2, частка ?, за ОСОБА_6, частка ?, реєстраційний номер 18334289 - визнати недійсним.

Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 за заповітом померлої ОСОБА_6, від 11 листопада 2008 року, зареєстроване в реєстрі за № 3 - 4397, посвідчене державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Драпатою Ольгою Миколаївною - визнати недійсним.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності на нежиле приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7 А, прим НОМЕР_4.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Науково - виробниче об'єднання «Созидатель» (ЄДРПОУ 13416334), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3), Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (ІК 26510514), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом - 1 820 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя (підпис) М.М.Бібік

З оригіналом згідно: Ю.Л. Лобова

Голова

Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Л.О.Татарчук