Рішення № 30502696, 29.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2013 р. Справа № 5011-72/7892-2012-23/116-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія», Київська область, смт. Макарів

про стягнення 242767,25 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Коляда Г.О. (довіреність №932-ЦС-4 від 13 серпня 2012 року);

від відповідача: Логінов В.Г. (довіреність №157 від 25 жовтня 2012 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія» (далі - відповідач) про стягнення 242767,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на проведення робіт по технічному нагляду №152/2008 від 1 вересня 2008 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за виконані позивачем роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 195941,25 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 15629,52 грн. та інфляційні втрати в розмірі 31196,48 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18 червня 2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 3 липня 2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24 липня 2012 року позов Державного підприємства «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія» про стягнення 242767,25 грн. залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2012 року ухвалу господарського суду міста Києва від 24 липня 2012 року у справі №5011-72/7892-2012 скасовано повністю. Справу №5011-72/7892-2012 передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14 вересня 2012 року справу №5011-72/7892-2012 направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Проте, в зв'язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія» від 11 вересня 2012 року за №130, матеріали справи №5011-72/7892-2012 супровідним листом надіслано до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 жовтня 2012 року у справі №5011-72/7892-2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2012 року залишено без змін. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія» залишено без задоволення.

Супровідним листом від 6 листопада 2012 року за №06-5-39 на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 14 вересня 2012 року матеріали справи №5011-72/7892-2012 направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями від 12 листопада 2012 року справу №5011-72/7892-2012 передано до розгляду судді Зайцю Д.Г.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14 листопада 2012 року справу №5011-72/7892-2012 прийнято до провадження та присвоєно їй №5011-72/7892-2012-23/116-12.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

12 грудня 2012 року через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про припинення провадження у справі.

Клопотання обґрунтоване тим, що договір, на підставі якого виникли господарські зобов'язання між позивачем та відповідачем, укладено між Державним підприємством «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія», в той час, коли з позовом до суду звернулось Державне підприємство «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України». Отже, на думку відповідача, станом на день розгляду справи відсутній предмет спору, оскільки, Державним підприємством «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України» відповідачу не направлялось повідомлення щодо правонаступництва, у зв'язку з чим, у позивача не виникло право вимоги виконання зобов'язання.

Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки, матеріалами справи підтверджується факт повідомлення позивачем відповідача про зміну найменування Державного підприємства «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» на Державне підприємство «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України».

29 січня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно пункту 1.2 статуту Державного підприємства «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України» Державне підприємство «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держнаглядохоронпраці України» створене згідно з наказом Держнаглядохоронпраці від 17 березня 1993 року за №14-а, перейменоване на Державне підприємство «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу» згідно з наказом Держгірпромнагляду від 19 грудня 2006 року, перейменоване на Державне підприємство «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» згідно з наказом Держгірпромнагляду від 25 травня 2008 року за №117, перейменоване на Державне підприємство «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України» згідно з наказом Держгірпромнагляду від 27 вересня 2010 року за №193.

Між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) 1 вересня 2008 року укладено договір на проведення робіт по технічному нагляду №152/2008.

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе роботи по технічному нагляду за виконанням комплексу робіт по капітальному ремонту 1-ої черги нафтопроводу «Броди-Держкордон» (далі - об'єкти) з заміною труби Ду500 на ділянці км. 0 - км. 17,8 (комплекс робіт включає виконання земляних, зварювально-монтажних, ізоляційно-укладальних робіт, монтаж ЕХЗ та засобів зв'язку, будівництво енергоблоку, монтаж вузлів лінійних засувок та інше), а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її на умовах цього договору.

Згідно умов пункту 2.1 договору вартість технічного нагляду за будівництвом комплексу робіт у відповідності з протоколом погодження договірної ціни складає 498963,60 грн.

Відповідно до пункту 2.2 договору замовник на протязі десяти днів від дня підписання даного договору надає виконавцю аванс в розмірі 10% договірної ціни та витрати, пов'язані з організацією виконання робіт з технічного нагляду.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що основним документом, який підтверджує виконання робіт згідно договору є щомісячний акт здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно пункту 7.3 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків.

22 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору №152/2008 від 1 вересня 2008 року.

Згідно пункту 1.2 додаткової угоди №1 сторони дійшли згоди щодо збільшення суми договору на 570537,72 грн. Загальна вартість робіт становить 1069501,32 грн.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором підтверджується підписаним сторонами актами здачі-прийняття виконаних робіт №8 (за грудень 2009 року), №7 (за травень 2009 року), №6 (за квітень 2009 року), №5 (за березень 2009 року), №4 (за лютий 2009 року), №3 (за січень 2009 року), №2 (за грудень 2008 року) та №1 (за жовтень 2008 року) на загальну суму 852017,80 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, а саме, частково розрахувався з позивачем за виконані роботи на загальну суму 656076,55 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 195941,25 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не сплатив позивачу грошові кошти за виконані позивачем роботи. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в розмірі 195941,25 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 15629,52 грн. є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, складає 31196,48 грн.

Проте, згідно з розрахунком, зробленим судом, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 31000,54 грн. за періоди: з червня 2009 року по листопад 2009 року на суму заборгованості у розмірі 106825,66 грн.; з грудня 2009 року по січень 2010 року на суму заборгованості у розмірі 76825,66 грн.; з лютого 2010 року по квітень 2012 року на суму заборгованості у розмірі 195941,25 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія» (08000, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Толстого, 1, код 30082501) на користь Державного підприємства «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України» (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 68, корп. 9, код 13417687) - 195941 (сто дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 25 коп. заборгованості, 15629 (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 52 коп. 3% річних, 31000 (тридцять одна тисяча) грн. 54 коп. інфляційних втрат та 4851 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят одна) грн. 43 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 1 лютого 2013 року

СуддяД.Г. Заєць