Ухвала суду № 30502637, 28.03.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження № 22-ц/796/2100/2013 Головуючий у 1 інстанції - Шум Л.М.

Доповідач - Кулікова С.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого - судді Кулікової С.В.

суддів - Андрієнко А.М., Нежури В.А.,

при секретарі - Клінчук О.М.,

за участю заінтересованої особи УПФУ - Бірюкова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року у справі за скаргою ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби ГУЮ в місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії,

заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті провадження у справі за його скаргою до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби при ГУЮ в місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року та постановити рішення Апеляційного суду міста Києва, яким задовольнити в повному обсязі вимоги скарги.

В скарзі зазначає, що на неодноразові звернення до ВДВС м. Києва боржника і до часу відкриття виконавчого провадження №ВП 34081136, виконавець і боржник з часу винесення постанови Святошинського районного суду м. Києва щодо порушеного права не забезпечили негайне виконання постанови суду від 20.05.2011 року по справі №2а-1942/11 і методом самоусунення відмовилися виконувати дану постанову суду в часі її негайного виконання з 01 жовтня 2010 року і по теперішній час включно. Також затіяли умисну тяжбу і деблокують виконання постанови суду через удавані дії і неправомірну посадову діяльність, чим завдають шкоди, як матеріальної так і моральної і немайнової правам, свободам, честі громадянина України ОСОБА_2 і принижують при цьому його гідність.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи УПФУ - Бірюкова О.А. проти апеляційної скарги заперечувала в повному обсязі, посилаючись на її необґрунтованість.

Інші сторони в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили, тому в силу ч.2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., вислухавши пояснення зацікавленої особи, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої судом ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Отже, за правилами цивільного процесуального законодавства предметом оскарження в такому випадку можуть бути рішення, дії, або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що стосується виконання лише судових рішень, ухвалених судами в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2012 року скаржник ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеною скаргою в порядку виконання постанови Святошинського районного суду м. Києва від 10.05.2011 р. № 2а-1942/11 за результатами розгляду адміністративного позову в порядку Кодексу Адміністративного судочинства України.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з положень п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України та з того, що скарга не підлягає розгляду судом в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у судах в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Відповідно до роз'яснень Вищого адміністративного суду України, викладених у п. 6 постанови № 5 Пленуму від 21 травня 2012 року «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги поданої ОСОБА_2 скарги підпадають під компетенцію адміністративного судочинства, та обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права та підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року відхилити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: