Ухвала суду № 30496491, 08.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/1606/13р. Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко А.І.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2013 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4

05.09.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір. Цього ж дня був укладений договір поруки №248824/1 між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі керуючого другим Бердянським відділенням філії Запорізьке регіональне управління комерційний банк «ПриватБанк» ОСОБА_5

Проте, вказаний договір поруки вона не підписувала.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати недійним договір поруки №248824/1 від 5 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» в особі керуючого другим Бердянським відділенням філії Запорізьке регіональне управління Комерційний банк «ПриватБанк».

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 січня 2013 року позов задоволено.

Визнано недійним договір поруки №248824/1 від 5 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» в особі керуючого другим Бердянським відділенням філії Запорізьке регіональне управління Комерційний банк «ПриватБанк».

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 1007 грн. 78 коп.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі..

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Заперечуючи законність рішення суду першої інстанції, апелянт зазначає, що суд поклав в основу рішення висновок експерта, який не відповідає Інструкції про проведення та призначення експертиз, а крім того, судом першої інстанції порушені правила підсудності.

Такі доводи апелянта не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

За ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок експертизи, покладений в основу рішення суду, наданий експертом науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, складений фахівцем, який мав право проведення почеркознавчого дослідження та був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Зазначений висновок мотивований, містить розгорнуті дослідницьку та мотивувальну частини.

Підставою проведення експертизи є ухвала суду від 18.07.2012 року, проти якої апелянтом не висловлено жодних непогоджень в апеляційній скарзі. Апеляційна скарга містить невідповідні фактичним обставинам зазначення про те, що у висновку експерта не зазначено підстави проведення експертизи, дату ухвали про її призначення та орган, який призначив експертизу, номер та назва справи, повноваження експерта тощо.

Тим більше не зазначається яким чином на думку апелянта це вплинуло на переконливість обґрунтувань висновку експертизи.

Натомість у висновку зазначена дата, підстава проведення експертизи та орган, що її призначив; власних доказів на спростування висновку експерта відповідачем не надано.

Так, в справі міститься заява боржника за кредитним договором, у якій він визнавав, що особисто підписав договір поруки, без відома поручителя, без його згоди за сприяння банківського працівника. При цьому він зазначив як прізвище банківського працівника так і обставини підписання ним договору поруки. Відповідачем не було проведено відповідні перевірки зазначених обставин, не надано переконливих доказів на спростування таких звинувачень працівника банку.

Тому судова колегія не вбачає підстав для сумніву у висновку експертизи, який був покладений в основу рішення суду.

Доводи апелянта про те, що справа розглянута з порушенням правил підсудності не ґрунтуються на законі.

За ст. 110 ЦПК позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися не лише за місцем знаходження відповідача, а також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Крім того, позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.

З договору поруки вбачається, що кредитором у ньому зазначений Приватбанк в особі «Бердянська філія». Безпідставні посилання на те, що договір укладався структурним підрозділом. Адже структурний підрозділ, який наділений правом укладати договори від імені юридичної особи і є фактично її філією.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задвоовлення апеляційної карги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 308, 314. 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2013 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: